Домовик — «хатнє» божество. Слов’янська міфологія
Домовик (Домовий, Хазяїн, Дедо, Дідусь) — «хатнє» божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково оброслим густою шерстю. Голий Домовик — уособлення нещастя, злигоднів, утрат, хвороб тощо.
Звідси звичай саджати молодих на вивернутого кожуха, що значило «одягти» (задобрити) Домовика, не впустити в оселю молодого подружжя злиднів — голого Домовика і т. ін.
У більшості давньоукраїнських племен Домовик був опікуном родинного вогнища, поставав у вигляді вогню, що називався Дідом-домовим. Тому при переході на нове житло господиня-українка топила востаннє піч, після чого вигрібала увесь жар у чистий горщик, примовляючи: «Ласкаво просимо, дідусю, на нове житло». У новій оселі жар висипався у піч.
За міфологічними уявленнями наддніпрянських українців, на Домовика перетворювався шанований член родини, який помирав.
Згідно з повір’ям, Домовик творив не лише добро, а міг покарати (наслати хвороби, невдачі, злигодні) тих, хто нешанобливо ставився до своїх покійних родичів (не дбали про їхні могили, не поминали їх тощо), скупився пригостити подорожнього, помогти родичеві, сусіду, погорільцеві і т. ін.
Після скасування язичництва 988 р. церква зробила Домовика образом негативним (За О. Афанасьєвим).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Асилки (осилки, велети) — в східнослов’янській міфології велетні-багатирі. Жили у давні часи, за деякими міфами, створювали річки, споруджували кручі і тому подібне.
Аспід — це жахливий крилатий змій, який має пташиний ніс і два хоботи, крила у нього строкаті і горять-переливаються, немов самоцвітне каміння.
Баба Яга — в слов’янській міфології лісова стара чарівниця, відьма. Згідно з казками східних і західних слов’ян, Баба Яга живе в лісі в «хатинці на курячих ніжках», пожирає людей; огорожа навколо хати — з людських кісток, на огорожі черепа, замість засува — людська нога, замість замків — руки, замість замка — рот з гострими зубами.
Домовик, СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія