Дана — богиня води. Слов’янська міфологія

    Дана — богиня води. Слов’янська міфологія

    Дана (Дівонія, Діванна, Діва) — богиня води; вічно юна, чарівна Діва і водночас дружина Вогню (Світла, Світовида), що породила на світ Любов, Землю та різні речі на ній (ліси, трави, струмки, ріки і т. п.).
    За переказами, храм Дани стояв у легендарному українському місті Дівичграді чи Дівинграді (згодом — німецьке місто Магдебург). Від імені Дани походять, на думку деяких учених, назви рік: Дон, Дніпро, Дністер, Двіна, Дунай.
    Дана ототожнювалася в українській міфології з грецькою Діаною, або Артемідою (За Я. Головацьким).

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Перун (Перуні, Перкун, Пярун, Ратай Божський, Громовержець, Грозник) — син Дажьбога і Мари, батько родів ярийських, Бог Змін, Переділу, Переходу і Суперечки. Перун — Бог-небо, а тому в його владі увесь небозвід, атмосферні опади, вітри і погода. Поєднуючись любовними узами із Землею-терою, він тим самим стає Батьком земної Природи, а потім і слав’яно-арієв. Перун — бог блискавки й грому. Один з найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології, «бог над богами».

    Полель — другий син Лади і бог шлюбу. Брат-близнюк Лелі (Леля).

    Поревіт — бог зими, холоду й миру.

    Дана — богиня води. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.