Дабог — міфологізований образ земного царя. Слов’янська міфологія
Дабог — в південнослов’янській міфології міфологізований образ земного царя («цар на землі» в сербській казці), який протиставляється Богові на небі. Ім’я Дабог близьке до імені демона Даба в сербському фольклорі і назви гори, що шанувалася у сербів: назви у слов’ян гір іменами богів відбивали, мабуть, давній культ гір. Ім’я Дабог, як і сх.-слов. Дажьбог, зводиться до поєднання дієслова «давати» з ім’ям «бог» як позначенням долі — достатку.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Овсень (Авсень, Таусень, Усинь, Юсиньбог) — четверта іпостась Дажьбога, осіннє, втомлене, постаріле Сонце, чоловік Осіні-Усині, бог, який приносить з Вирія щедрі дари родючості і розподіляє їх між людьми згідно з божим призначенням: одним щедро, з лишком, іншим бідно. Овсень (Авсень, Говсень, Оксень, Осінь, Усень) — один з найбільших богів давньоукраїнського пантеону, бог поліття й осені, щедрого врожаю й статків.
Пасічник (Бортник, Бортняк) — давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики — видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи — пасіку.
Пек — бог Пекла, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син Чорнобога і Мари.
Дабог — міфологізований образ земного царя. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія