Куст — образ-тотем. Слов’янська міфологія
Куст — міфічний образ-тотем давніх білорусів. Свято утворилося на ґрунті української Тополі. Свято відбувалося наприкінці весни як знак священної поваги до гаїв, лісів, дерев — усієї природи. Обиралася вродлива дівчина, яку заквітчували вінками й гілками та водили селом, в поле, на луки з піснями. Свято було своєрідним табу на вирубування дерев, нищення природи. В образі Куста відбилося первісне уподібнення людини своєму тотему — дереву (За М. Слободянюком).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Морена (Морана, Марена, Моржана, Кістлява, Смертушка) — Берегиня, Темна Богородиця і Велика Мати Божа, жіноча іпостась Сварога в Нав’єму світі, Закон Перевтілення, дружина Чорнобога, Богиня безплідної дряхлості, смерті і хвороб у світі Яві і у той же час Богиня вічної молодості і безсмертя у світі Наві.
Насолод — бог веселощів і всілякого блаженства, бенкетів, гулянь і насолод, вірний супутник Лади, богині любові.
Ниян (Ний) — один із самих нещадних і жорстокосердих слов’янських богів, уособлення тих страшних покарань, які чекають після смерті усіх лиходіїв, убивць, супостатів.
Куст — образ-тотем. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія