Чурбан (Знак Чура) — межовий стовп. Слов’янська міфологія

    Чурбан (Знак Чура) — межовий стовп. Слов’янська міфологія

    Чурбан (Знак Чура) — межовий стовп, кінець хазяйської землі, що її межі опікує, згідно з повір’ям, сам Чур. Священний стовп, якого не можна було пошкодити. Сприймався також як знак Симаргла, бо в Чурбані — як і в кожній міцній деревині — таїться живий вогонь, що добувається тертям чи утворюється під час горіння дерева (За О. Афанасьєвим).

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Маржана (Марцана, Морена, Морана) — богиня родючості і жнив. Згідно з «Хронікою Польщі» Яна Длугоша і «Mater Verborum», співвідноситься з Гекатою і Церерою.

    Марцана — богиня смерті усіх живих істот, крім людини: її жертви доставляють людям багаті плоди полювання, риболовлі і звіроловства.

    Мокоша (Макош, Цариця Води, Водяниця, Мати Коша) — давньоукраїнська богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва і води. Заступниця вагітних і породілей.

    Чурбан (Знак Чура) — межовий стовп. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.