Кудельниця — дух в житі. Слов’янська міфологія
Кудельниця — у слов’янській міфології, жіночий дух, який мешкає в житі («Усі говорили, що в житі є кудельниця; дітей лякали: не ходіть, діти, в жито»), в лісах («говорили, що в лісах ходить кудельниця») і, можливо, у будинках. Буквальне значення слова Кудельниця — «пряха» і «льняниця» (від «кужіль» — «льон, льняна пряжа»).
Вигляд Кудельниці у повір’ях був дуже розпливчастий. Так, Кудельниця північноросійських повір’їв схожа на Полудницю або Удельницю. Вірували, що вона з’являється в квітучому житньому полі і оберігає його. Вона небезпечна для дітей і може переслідувати їх, якщо вони знаходяться в полі одні.
Крім того, вважалося, що Кудельниця може з’являтися на лугах або на межі: говорили, що «в полі Кудельниця є: траву по своїх межах рвеш, а як мала на чужу зайдеш, кліщами захопить».
В образі Кудельниці злилися уявлення про дух поля і про істоту, яка оберігає межу, земельний наділ, долю («межа» поля). Можливо, у народних віруваннях вона персоніфікувала також і долю, долю людини.
Ймовірно, Кудельниця — це одне з позначень русалки. Так, згідно з повір’ями, русалки з’являються в полі під час цвітіння іржі, охороняють жито і нерідко лякають хлоп’ят, самостійно бігаючих по полю. Вони можуть з’являтися в лісі і у будинку. Вони пов’язані з пряжею (можуть красти пряжу, прясти у відсутність хазяйки).
Можливий також зв’язок Кудельниці з язичницькою богинею Макошею, пов’язаний з полем (родючістю), а також із людською долею.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Коляда — давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців — Коленда, молдаван та румунів — Колинда).
Кощея (Кас’ян) — син Матері Землі, спочатку землеробський бог, потім — цар мертвих, бог смерті). Близький за функціями і міфологією до грецького Триптолема.
Купайло (Купало) — давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту.
Кудельниця — дух в житі. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія