• Реклама

Кострома — образ весни. Слов’янська міфологія

Кострома — образ весни. Слов’янська міфологія

Кострома — міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на ґрунті давньоукраїнського свята Тополі.
У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало Костроми. На опудало одягали сорочку, сарафан, хустку, черевики, прикрашали квітами. Прибрану Кострому клали в корито. Хлопці одягали на себе мішки і йшли попереду. Дівчата й молодиці в білих косинках брали корито собі на плечі й несли його до річки. Причому, голосячи, співали: «Кострома, Кострома, / Ты нарядная была, / Развеселая была, / Ты гульливая была! / А теперь, Кострома, / Ты во гроб легла…».
Корито з опудалом клали на воду й пускали за течією. По тому всі ставали на коліна, кланялись у бік Сонця, вигукували: «Прощай, весно!.. Повертайся знову!»
На основі свята Костроми-весни виникла російська дитяча гра «Кострома» (За М. Слободянюком).

Інший варіант викладу

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Дзевонія — богиня лісних звірів.

Див — божество страху й смерті. Зображалося у вигляді великої хижої птиці з потворним жіночим обличчям.

Дід — друге ім’я Білобога.

Кострома — образ весни. Слов’янська міфологія

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

Комментарии закрыты.