Чортиця — русалка. Слов’янська міфологія

    Чортиця — русалка. Слов’янська міфологія

    У Макарівському повіті Костромської губернії русалок називають чортицями. Чортиця, власне, означає: дружина або донька біса; назва, як бачимо, дуже загальна. Назва ця поширена дуже широко, але немає даних для з’ясування того, де це слово вживається в загальному значенні: «дружина, донька біса» і де в спеціальному: «русалка».
    Чортиця, за народним повір’ям (за Байкалом), є водяною жінкою. Вона може бути красивою або негарною, доброю або злою, часто ж байдужою.
    Живе вона у воді і тільки зрідка виходить на берег чесати золотим або мідним гребенем свої прекрасні, чорне як смола і довге волосся. В цей час можна підкрастися до неї і вихопити гребінь, який має магічну силу.
    Іноді чортиця має співжиття з мисливцями в лісі і вагітніє від них, але дитину від людини вона розриває при народженні.
    Різниця між Шутовкою і Чортицею в зовнішності:
    1. Шутовка мала русяве або світло-русяве волосся
    2. Чортиця переважно — чорне як смолу (можливо просто вони в твані і вночі здавалися чорними).

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Гонило — давньоукраїнський бог чередників та чабанів.

    Дажьбог (ДайБог, Великий Дид родів ярийських (арійських), син Білбога і Лади). Дажьбог дарує Землі і людям такі великі блага як світло і тепло, тому і отримав своє ім’я-приставку «дажь» (що дає). З цієї ж причини Дажьбог є єдиним з богів, кого можна просити про що завгодно, а саме Його ім’я міцно увійшло до розмовного ужитку у виразі «Дай Бог». Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра.

    Дана — богиня води; вічно юна, чарівна Діва і водночас дружина Вогню (Світла, Світовида), що породила на світ Любов, Землю та різні речі на ній (ліси, трави, струмки, ріки і т. п.).

    Чортиця — русалка. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.