Чорнобог — утримувач світу Наві. Слов’янська міфологія

    Чорнобог — утримувач світу Наві. Слов’янська міфологія

    Чорнобог (Чорнобоже, Темновит, Мор, Морок, Пітьма) – закутий в міцну броню, з обличчям, сповненим люті, Верховний Бог утримувач світу Наві, чоловіча іпостась Сварога у Світі Наві і Закон Всесвіту Нав’єго світу.
    День Чорнобога — понеділок (первісток, злодень, шахрай), коли не рекомендується починати ніяких нових справ. У багатьох місцях раніше цього дня не рекомендувалося навіть приступати до роботи в ранішні години, бо попередній день, насичений відпочинком і веселощами, настільки розслабляє людину, що негативно позначається на її роботі. Понеділок служив і днем публічної розправи за всякого роду злочини.
    Загальний символ Чорнобога — череп людини або тварини. Раніше вважалося, що якщо людина присягнеться на черепі і порушить клятву, то вона неодмінно скоро помре.
    Дихання Чорнобога — це холодний, північний вітер.
    Сакральна зброя — двосічний меч і спис.
    Сакральні тварини — тигр, вороні коні, козел і баран.
    Сакральні птахи — орел, яструб і шуліка.
    Сакральні дерева — горіх і бук.
    Цифра Чорнобога — «1», одиниця, руна-кілок, на який саджали жертви для Чорнобога і яким закривали чорні Душі покійних.
    Різдво Чорнобога — 24 червня.
    У ніч на Різдво Чорнобога святкується Купала, після чого починаються «купальські святки» — святкові дні на дві седмиці.
    Планета Чорнобога в сонячній системі — Студинець (Сатурн), небезпечний для Землі, тому як студить, морить усе живе. Сучасні учені підтверджують, що Сатурн і його кільця грають роль велетенського космічного синхрофазотрону, який розганяє йони газів до швидкостей, близьких до космічних, і бомбардує ними навколишній простір. Ці йони досягають не лише Землі, але й найвіддаленіших планет. Коли ж ця дія посилюється, на Землі відбуваються різні катаклізми: спалахи епідемій і раніше невідомих хвороб, психічний дискомфорт і загальне погіршення здоров’я у людей і тварин.
    Храми Чорнобогу будувалися з чорного каменю, а перед Його залізним кумиром стояв жертовник, нерідко обагрений кров’ю тварин, а часом і людей. Людиноподібний кумир Чорнобога забарвлювався в чорний колір, і лише його пишні вуса залишалися посрібленими і похмуро поблискували у відблисках капищного вогнища.
    Капища Чорнобога обносилися по кругу кілками, на яких ставилися черепи повержених ворогів і жертовних тварин.
    На святах і бенкетах, обносячи кругову чашу, слов’яни завжди виголошували над нею слова слави в ім’я Білбога і Чорнобога. І якщо від Білбога чекали щасливої долі в повсякденному житті, то від Чорнобога чекали, що він зможе відвернути війни і усілякі лиха від рідної землі. До того ж наші предки відали, що Білбог добрий, але зовсім не всемогутній, а Чорнобог, на відміну від біблійного Сатани, — не провокатор і кат на служінні у Всевишнього, а рідний брат Білбога.
    За переказами, коли чаша людських вад на Землі переповниться, по волі Чорнобога виросте отруйна чорна трава — чорнобиль.
    У родових літописаннях Чорнобог іноді представлений як родоначальник і захисник чорної раси людей (Раси Мороку), який іменується Темновитом (Темним Витязем) і який бореться зі Світовитом (Світлим Витязем), захисником білої раси людей (Раси Світла).

    Інший варіант викладу

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Хлопотун (Клопотун) — дух мертвого чаклуна. Диявол, який використовує зовнішню оболонку, шкіру трупа чаклуна, щоб по ночами пити кров і заїдати живих людей.

    Хмелун (Хміль-Похміль)  — дволикий дух застілля: перше його лице — веселе і молодецьке, друге — сумне, хворобливе і зле.

    Хованець (Годованець, Вихованок) — в слов’янській демонології дух, який збагачує хазяїна. Хованець уявляється у вигляді маленького хлопчика або курчати.

    Чорнобог — утримувач світу Наві. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.