Цеця — богиня літа. Слов’янська міфологія

    Цеця — богиня літа. Слов’янська міфологія

    Цеця — богиня літа у давніх білорусів. Зображувалася у вигляді дорідної гарної жінки, яка несе в руках соковиті плоди. Голова прикрашена вінком з пшеничного колосся (За О. Афанасьєвим).

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Лель — перший син Богородиці Лади, золотоволосий дух пристрасті, ніжності і любові.

    Лесавки — лісові духи, дід і бабка лісовика. Вони дуже маленькі, сіренькі, схожі на їжаків. Мешкають в торішньому листі, не сплять з кінця літа до середини осені.

    Лизун — дух, який мешкає за піччю або в підпіллі будинку, домовий. Лизун — одне із табуїстичних імен будинкового духу, який, за повір’ями, лиже, зализує ночами волосся людей, шерсть худоби, вилизує залишений брудний посуд.

    Листин — старий сліпий дух лісу, проводир лісавок. Його дружина і помічниця — баба Листина. Вони не страшні, хоча лякати люблять.

    Цеця — богиня літа. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.