Бук — дерево-тотем. Слов’янська міфологія
Бук — дерево-тотем у гірських племен давніх українців. Зокрема, його обожнювали Карпи — велике давньоукраїнське плем’я, що дало назву горам Карпатам. Поклонялися Буку під час свята Бадняка. Суворо заборонялося вирубувати молодий Бук. Старі дерева рубали за дозволом волхвів.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Желя (Журба) і Журба (Карна) — духи похоронного обряду, вічно сумні сестри, супроводжуючі всяку людину на підступах до потойбічного світу.
Жиж — згідно з білоруським переказом, дух вогню, який постійно ходить під землею, випускаючи із себе полум’я.
Жировик — божество, яке мешкає в людській оселі, по коморах та засіках, у льохах та на горищах і сприяє добробуту, достаткам; всіляко охороняє продовольчі запаси від знищення.
Жихар — домашній злий дух (буквально: «житель»). Де живе у будинку — в точності не відомо.
Бук — дерево-тотем. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія