Божества і духи слов’янської міфології. Слов’янська міфологія
1. Амбарник
Амбарник — дух комор і сараїв. Стежить за господарством і господарським достатком.
2. Анчутка
Анчутка — в східнослов’янській міфології злий дух, одна з російських назв чортенят, яка ймовірно походить від назви балтійської качки.
3. Аука
Аука — маленький, пузатенький, з надутими щоками незначний дух лісу, який не спить ні взимку, ні літом і любить морочити людину.
4. Баба
Баба — одне з найдавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік).
5. Бабай
Бабай — злий нічний дух, старик з торбинкою або великим мішком, в який він нібито забирає неслухняних дітей.
6. Баган
Баган — Дух-покровитель рогатої худоби. Він охороняє тварин від хвороб, множить приплід, а у разі гніву свого робить самиць безплідними або вбиває ягнят і телят при самому їх народженні.
7. Бадняк
Бадняк — дух року, що минає, втілений в поліні-колоді. Бадняк — уособлення шкідливого початку.
8. Банник
Банник (Банний, Байник, Баінник, Баенник) — дух лазень, злісний стариган, одягнений в одіяння з опалого з банних віників листя. Досить часто Банники одружуються на Кікіморах, союз з якими породжує Анчуток.
9. Барабашка
Барабашка — зустрічаються в міфологіях різних народів і зокрема в слов’янській міфології — це хуліганські домашні духи.
10. Безімень
Безімень — примара-двійник; привид перед смертю; дух померлого неприродною смертю, утопленика, самовбивці.
11. Берегині
Берегині — повітряні діви, які оберігають людей від упирів. Слов’яни вважали, що берегині живуть біля будинку і оберігають будинок і його мешканців від злих духів.
12. Берегиня
Берегиня — в міфології східних слов’ян — жіночий персонаж, добрий дух. Імовірно, Берегині — хранительки річок, водойм, духи, які мають відношення до води.
13. Берегиня
Берегиня — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усілякого зла.
14. Берендей
Берендей (Дід Лісовик) — дух — повелитель лісів і рослинності, який визначає життя, долю і поведінку усіх мешканців лісової гущавини і забезпечує згоду в природі, уособлення вічно живої природи.
15. Біла баба
Біла баба — носій хвороби; дух долі; образ смерті.
16. Біс
Біс — голодний дух без притулку-чертога. Загалом Біси населяють світи Наві і Міжсвіття.
17. Блазень
Блазень (від «блазить, блазнить, блазниться» — здаватися, увижатися) — видіння, привид, який за формою появи і прояву щонайближче до Домовика, покійників.
18. Блазня
Блазня (Мана, Морока) — мана, примара. Може привидітися в будь-якому місці: вдома, в лісі, в полі. Жодна Блазня не обходиться без участі нечистих духів, які затьмарюють розум людини, примушуючи бачити те, чого немає насправді.
19. Богинки
Богинки — у західних слов’ян жіночі міфологічні персонажі. Головна функція Богинок — викрадення і підміна дітей.
20. Божич
Божич — за давніми віруваннями, молоде Сонце, що його народжувала богиня неба Коляда щороку в найкоротшу зимову ніч.
21. Віник
Віник (мітла) — «небезпечний» і «нечистий» предмет, знаряддя псування і чаклунства і в той же час оберіг від злих сил.
22. Вовкулак
Вовкулак — кладовищенський пожирач трупів. Протилежність упирям в архаїчній традиції — оберігаючі людину берегині, уособлення усього доброго.
23. Вогневиця
Вогневиця — міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби.
24. Водяний
Водяний — в слов’янській міфології дух, який мешкає у воді, хазяїн вод. Водяні пасуть на дні річок і озер свої стада — сомів, коропів, лящів та іншу рибу. Командує русалками, ундинами та іншими водними жителями.
25. Водяниха
Водяниха — Русалка — дружина водяного.
26. Водяниця
Водяниця — дружина водяного, але утоплениця з хрещених, а тому не належить до нежиті.
27. Водяниця
Водяниця — дуже давній міфологічний образ. Водяна-водяниця — мешканка річкових вод. Є ще моряни — ті, які живуть у морі.
28. Возило
Возило — божество, яке оберігає коней від хвороб та хижого звіра.
29. Воструха
Воструха — дух, який мешкає в житлі, прадавній попередник Домовика. Живе він за піччю і вартує злодіїв.
30. Вриколак
Вриколак — у болгарській міфології невидимий шкідливий дух, що має вигляд велетня з одним величезним оком на лобі. Мешкає в покинутих будівлях, старих млинах, зруйнованих фортецях.
31. Гарцюки
Гарцюки — чорні духи, підвладні Перуну, назва яких походить від «гарцювати» — гуляти, бігати на перегонки.
32. Дворовий
Дворовий — дух, який стежить за порядком у дворі і дворових прибудовах.
33. Дворовик
Дворовик (Дворовий) — добрий дух обійстя; бог, який охороняє від мору, пожежі, грабунку всю живність і все добро у дворі селянина.
34. Дзеркалиця
Дзеркалиця — душа дзеркала, його мешканка і володарка. Дзеркалиця живе у тому світі відображень, який міняється всякий раз з відбиваною картиною.
35. Доброгост
Доброгост — дух добрих вістей. Часто є посланцем богів.
36. Догода
Догода (Погода) — дух тихого, приємного вітру і ясної погоди.
37. Доля
Доля — у східних слов’ян, персоніфікація індивідуальної людської долі, мислимої як частина загального блага, щастя. Подібне розуміння долі порівнянне з образом хліба, розділеного на частини.
38. Домовий
Домовий (Хазяїн, Сусідко, Доможил) — веселий дух будинку, хранитель домівки, незримий помічник хазяїв.
39. Домовик
Домовик (Домовий, Хазяїн, Дедо, Дідусь) — «хатнє» божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом.
40. Домовиха
Домовиха — дружина Домовика, яка в усьому допомагає своєму чоловікові, але особливо стежить за жіночими справами: приготуванням їжі і рукоділлям.
41. Дрімота
Дрімота — дух сновидінь. Вечірній або нічний дух в образі доброї старенької або дівчини з м’якими, ласкавими руками або ж у вигляді маленького чоловічка з тихим, заколисуючим голосом.
42. Желя (Журба) і Журба (Карна)
Желя (Журба) і Журба (Карна) — духи похоронного обряду, вічно сумні сестри, супроводжуючі всяку людину на підступах до потойбічного світу.
43. Жиж
Жиж — згідно з білоруським переказом, дух вогню, який постійно ходить під землею, випускаючи із себе полум’я.
44. Жировик
Жировик — божество, яке мешкає в людській оселі, по коморах та засіках, у льохах та на горищах і сприяє добробуту, достаткам; всіляко охороняє продовольчі запаси від знищення.
45. Жихар
Жихар — домашній злий дух (буквально: «житель»). Де живе у будинку — в точності не відомо.
46. Загибель
Загибель (Погибель) — підземний дух, який переслідує людину, яка порушила Моральний Закон Бога Рода.
47. Зевана
Зевана (Девана, Діана) — дух-покровителька звірів і мисливців, одягнута в звірині шкури.
48. Зеркалиця
Зеркалиця — дух дзеркал і відображень, здатний відчинити двері в інший світ і реальність.
49. Зимова дорога
Зимова дорога (Мороз Тріскунець, Дід Мороз, Хлющ) — дух зимової холоднечі, омертвіння світу і скотинячого падежу.
50. Злидень
Злидень (Злидні) — в східнослов’янській міфології злі духи, маленькі істоти, які, оселившись за піччю (як домовий), залишаються невидимими і приносять будинку нещастя.
51. Зустрічник
Зустрічник (рос. Встречник) — злий дух, який у вигляді вихору мчить по проїжджих дорогах за душею вмираючого злочинця або вбивці.
52. Ічетік
Ічетік (Ичетик) — злий дух з роду водяних і їх помічник. Не має сили свого могутнього родича, та і сам дрібніший, хоча такий же зелений, увесь обліплений п’явками і водоростями, випливає у супроводі жаб і водяних гадів.
53. Кікімора
Кікімора — дух нічних кошмарів і домашньої плісняви. Свою назву дістала від «шишимора», де «шиш» — нечистий дух, а «мора» — уособлення сил Богині Морани.
54. Кікімора
Кікімора — богиня сновидінь. Донька Мари.
55. Коровиця
Коровиця (Коров’яча Смерть) — погибельний дух селянського стада.
56. Корс
Корс — покровитель охочих до пива і меду. Нагий; товстий вінок на ньому сплетений із хмелевих батогів з листям, і перев’язь на ньому хмелева.
57. Кудельниця
Кудельниця — у слов’янській міфології, жіночий дух, який мешкає в житі («Усі говорили, що в житі є кудельниця; дітей лякали: не ходіть, діти, в жито»), в лісах («говорили, що в лісах ходить кудельниця») і, можливо, у будинках. Буквальне значення слова Кудельниця — «пряха» і «льняниця» (від «кужіль» — «льон, льняна пряжа»).
58. Курдуші
Курдуші — злі духи, які допомагають чаклунам і чародіям в їх роботі.
59. Ледачий
Ледачий — дух соломи, який весь запух від сну із соломою в голові. Його ніхто ніколи не бачив, тільки чутно, як він позіхає.
60. Лель
Лель — перший син Богородиці Лади, золотоволосий дух пристрасті, ніжності і любові.
61. Лесавки
Лесавки — лісові духи, дід і бабка лісовика. Вони дуже маленькі, сіренькі, схожі на їжаків. Мешкають в торішньому листі, не сплять з кінця літа до середини осені.
62. Лизун
Лизун — дух, який мешкає за піччю або в підпіллі будинку, домовий. Лизун — одне із табуїстичних імен будинкового духу, який, за повір’ями, лиже, зализує ночами волосся людей, шерсть худоби, вилизує залишений брудний посуд.
63. Листин
Листин — старий сліпий дух лісу, проводир лісавок. Його дружина і помічниця — баба Листина. Вони не страшні, хоча лякати люблять.
64. Лихоманка
Лихоманка — дух, який взимку або ранньою весною, вириваючись зі світу Наві, вселяється в людей і при цьому починає їх трясти, розслабляти людські суглоби і ламати кістки.
65. Лісовик
Лісовик (лісовий, лісун, лісник) — дух лісу в слов’янській міфології. Мешкає лісовик в кожному лісі, особливо любить ялинкові.
66. Літник
Літник — божество теплих літніх вітрів. Син Стрибога.
67. Луговий
Луговий (луговичок, щучник) — в слов’янській міфології, дух лугів, дитина польовика, маленький зелений чоловічок в одязі з трави, допомагає косити трави під час сінокосу.
68. Люб
Люб — дух-охоронець шлюбного ложа. Видавався большевухим, волохатим, золотоволосим котом із стеблом стрілолисту в зубах. Люба слід було всіляко ублажати, щоб він відганяв від спальні Нелюба — такого ж кота, тільки чорного і злісного, з гілкою блекоти в роті.
69. Лягуша
Лягуша (Жаба, Гуша) — дух ініціації-посвяти. Являється до людей під час переходу їх свідомості в інші світи і реальності, коли паща Лягуші є дверима переходу.
70. Маросси
Маросси (Морозці, Тріскуни) — злі духи, які були у підпорядкуванні Мороза. Недаремно їх імена співзвучні.
71. Матохи
Матохи — духи занепокоєння, які роблять всякого роду безлади в домашньому житті, сімейних справах, всілякі дрібні неприємності. Якщо вони незримі, устежити за ними дуже важко.
72. Мерцана
Мерцана — добрий дух, покровителька стиглих хлібів. Ночами пурхає над нивами, що колосяться, оберігаючи зерно від порчі і заговору. Торкаючись колосків, вливає в них живильну силу.
73. Млість
Млість — дух ліні, розслаблення, спокуси; душевного спокою.
74. Мороз
Мороз (Морозко) — божество холоду, віхоли, криги.
75. Моховик
Моховик — дух моховитих боліт, являється людям в образі свині або барана. Живиться рослинами, але іноді з’їдає дітей.
76. Нав’ї
Нав’ї — духи людей, які відійшли в Навь; живатми, чий еволюційний шлях був перерваний насильницьким шляхом; мерці (вовкулаки, упирі і. т. д.), які «ожили», коли позбавлена власного фізичного тіла живатма підселяється в тіло померлого.
77. Намной
Намной — шкідливий дух, подібно нав’ям, навалюється на сплячу людину і терзає її так, що вранці виявляються на тілі синяки і синці.
78. Насолод
Насолод (Ослад, Квасура) — дух приємного сну і сновидінь, а рівно дух веселощів і усілякого блаженства, бенкетів, гулянь і насолод, вірний супутник Лади.
79. Нечиста Сила
Нечиста Сила (Нечисть) — у східних слов’ян загальна назва для усіх нижчих демонологічних істот і духів, синонімічне таким назвам, як злі духи, біси, дияволи і так далі.
80. Обдериха
Обдериха — банний дух, який відрізняється незвичайною жорстокістю. За щонайменше порушення банного ритуалу карає.
81. Овинник
Овинник — дух-хранитель хліба, господарських прибудов і овина. Він спостерігає за тим, щоб не було пожежі, стежить за укладанням снопів, за тим, щоб кожен робочий інструмент був в порядку і на своєму місці.
82. Пекун
Пекун (Щезби) — маленький кровожерний божок, який хутко зростає, більшає до потворних розмірів, намагаючись пожерти якомога більше людей, коли вони сваряться.
83. Полісун
Полісун (Лісун) — «вовчий бог», божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі,
84. Полкан
Полкан (Китоврас, Кентавр) — дух з надприродною силою і неймовірною прудкістю, який має до пояса людську статуру, а нижче пояса — статуру коня (напівкінь, прототип грецького Кентавра).
85. Полудниця
Полудниця — недобрий дух, який породжується в полуденні години Сонцем. Є причиною «сонячного удару» і непритомності від жари.
86. Польовик
Польовик (Житній Дід, Гречуха) — дух, який охороняє хлібні поля. Його улюблений час — полудень. Живе він в полі тільки навесні і літом, під час сходу, росту і дозрівання хлібів.
87. Посвист
Посвист (Позвизд, Похвист) — дух холодного, лютого вітру, син Стрибога.
88. Припікало
Припікало. Заміжні жінки не шанували цього божка, бо він змушував чоловіків раптом забувати свої сімейні обов’язки, свій обов’язок перед дружиною і дітьми.
89. Проводи
Проводи — ангели-хранительки душ людей, які померли.
90. Пущевик
Пущевик — лісовий дух, який живе в непрохідній гущавині — пущі. У нього руки, як суччя, якими він зачіпляє подорожнього, зриває одяг, намагається виколоти очі — не пускає у свої володіння.
91. Радегаст
Радегаст (Ратегаст) — Ратний Гість, дух війни, ворожнечі, сварки, а також бранної слави, військової доблесті, перемоги і нещадний до ворогів.
92. Рарог
Рарог — променистий вогненосний дух, пов’язаний із давнім поклонінням вогню, вогнищу.
93. Родомисл
Родомисл — дух мудрості і красномовства, покровитель законів і подавець добрих рад.
94. Розпуста
Розпуста — дух подружньої невірності, а рівно дух людських помилок. Звідси розпусничати — зраджувати дружині або чоловікові; блукати — поневірятися, збившись з дороги; обманюватися — помилятися.
95. Сарайник
Сарайник — дух, місцем проживання якого є сарай.
96. Святобор
Святобор (Светобор) — дух-владика священних гаїв і дібров.
97. Стодольник
Стодольник — божество, що охороняє стодолу, сприяє багатству і добробуту українців.
98. Сур’я
Сур’я (Сурій, Гурій, Гуру, Турила) — третя іпостась Дажьбога, чоловік Літа-Додоли, бог мудрості і учитель аріїв-слов’ян.
99. Табунник
Табунник — божество, що охороняло табуни коней від звіра та хвороб.
100. Тур
Тур — божество плодотворного начала, бик бога-громовика. Народні пісні, які співаються при зустрічі весни, згадують Тура — молодецького молодця і сполучають його ім’я з іншими прозваннями Перуна: «Ой, Тур-Дид-Ладо!».
101. Уд
Уд — одне з найдавніших і потаємних слов’янських божеств, дух-покровитель любовного зв’язку, любострастя.
102. Удільниця
Удільниця — дух-викрадач долі, щастя, який дає іншу долю в житті: хворобу, смерть, потворність. Геній лихої долі: чорний, волохатий, розпатланий.
103. Умрун
Умрун (умран) — шкідливий дух, споріднений упирям. Ночами він встає з могили, проникає в спальню до вагітних жінок і лякає їх.
104. Ураган
Ураган (Ломовик) — стрімкий дух бур і руйнувань.
105. Усуд
Усуд. У міфології південних слов’ян так зветься божество — вершитель долі. За своєю примхою воно розсипає в розкішному палаці то золото, то глиняні живці — так народжуються багаті і бідні, щасливі і нещасні.
106. Хвацько Однооке
Хвацько Однооке (Однооконьке)— нерозбірливий, несправедливий дух горя і біди.
107. Хлібник
Хлібник — домашнє божество, що оберігало зерно і борошно в засіках від псування та гризунів.
108. Хлопотун
Хлопотун (Клопотун) — дух мертвого чаклуна. Диявол, який використовує зовнішню оболонку, шкіру трупа чаклуна, щоб по ночами пити кров і заїдати живих людей.
109. Хмелун
Хмелун (Хміль-Похміль) — дволикий дух застілля: перше його лице — веселе і молодецьке, друге — сумне, хворобливе і зле.
110. Хованець
Хованець (Годованець, Вихованок) — в слов’янській демонології дух, який збагачує хазяїна. Хованець уявляється у вигляді маленького хлопчика або курчати.
111. Чур
Чур — у наших предків-язичників був божеством не найвищого рангу, проте ім’я його досі всюди знають і вшановують. Він вважався покровителем і зберігачем меж поземельних володінь.
112. Шиши
Шиши (Шишкар) — дух статевої сили. Часто Шиші розбещують жінок і дівчат, схиляючи їх до непристойних занять і ігор.
113. Щучник
Щучник — маленький, зелений дух лугів і лісових узлісь, який допомагає людям під час сінокосів.
114. Яга
Яга (Ягиня, Йагиня) — похідне від давньорус. «Йага» (добро), Дух (внутрішня духовна сила) людського добра.
115. Яма
Яма — Син Вія, Дух вічної смерті, який перешкоджає переродженню живатми.
Божества і духи слов’янської міфології. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія