Богинки. Слов’янська міфологія

Богинки. Слов’янська міфологія

Богинки — у західних слов’ян жіночі міфологічні персонажі. Уявлення про Богинок характерні для південнопольського і сусіднього карпатського ареалу і близькі повір’ям про мамуне, дивожене, босорке, вештице, марі, русалках.

Головна функція Богинок — викрадення і підміна дітей. Богинки виступають у вигляді старих потворних жінок з великою головою, відвислими грудьми, роздутим животом, кривими ногами, чорними ікластими зубами (рідше у вигляді блідих молодих дівчат). Нерідко Богинкам приписується кульгавість (властивість нечистої сили). Богинки можуть з’являтися також у вигляді тварин — жаб, собак, кішок та ін., бути невидимими, показуватися як тінь. Богинками могли стати породіллі, які померли до здійснення над ними обряду введення в костьол; викрадені Богинками діти, жінки; душі загиблих жінок, дівчат, які позбавилися від плоду або убили своїх дітей, жінок-самовбивць, клятвопорушниць, які померли при пологах та ін.

Житло Богинок — ставки, річки, струмки, болота, рідше яри, нори, ліс, поле, гори. Богинки з’являються (частіше всього по 3 або більше) вночі, увечері, опівдні, під час негоди. Характерні дії Богинок — прання білизни, дитячих пелюшок з гучними ударами вальків. Людину, яка завадила їм, женуть і б’ють; танцюють, купаються, ваблять і топлять перехожих, затанцьовують їх, збивають зі шляху; прядуть пряжу; розчісують волосся; приходять до породіль, ваблять їх, звуть із собою, зачаровують їх голосом, поглядом; викрадають породіль, вагітних жінок. Богинки підміняють дітей, підкидаючи на їх місце своїх потворок. Викрадених дітей перетворюють на нечистих духів; мучать людей ночами, давлять, душать їх, смокчуть груди у дітей, чоловіків, насилають псування на дітей. Богинки небезпечні також для худоби; вони лякають і гублять худобу на пасовищах, ганяють коней, заплітають гриви коням.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Безімень — примара-двійник; привид перед смертю; дух померлого неприродною смертю, утопленика, самовбивці.

Берегині — повітряні діви, які оберігають людей від упирів. Слов’яни вважали, що берегині живуть біля будинку і оберігають будинок і його мешканців від злих духів.

Берегиня — в міфології східних слов’ян — жіночий персонаж, добрий дух. Імовірно, Берегині — хранительки річок, водойм, духи, які мають відношення до води.

Богинки, СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ

Повернутися на сторінку слов’янська міфологія