Безімень — примара-двійник. Слов’янська міфологія

    Безімень — примара-двійник. Слов’янська міфологія

    Безімень — примара-двійник; привид перед смертю; дух померлого неприродною смертю, утопленика, самовбивці. В усьому схожий на людину, але свого обличчя не має і тому носить маску того, за кого хоче себе видати. Побачити такого двійника — до смерті. Так називають і примару, образ людини, викликаний в дзеркалі під час ворожіння. У заговорах по допомогу Безіменя звертаються чаклуни, бажаючи зіпсувати людину. У лісі біля осики, повернувшись обличчям на захід, чаклун просить «померлих, убитих, заблудлих, нехрещених і безіменних» встати і нашкодити такому-то.

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Чудь білоока — давній народ, який населяв північ Східної Європи до часу російського заселення. Чудь зображається як дикий народ («білоокі племена»), який жив грабіжництвом, іноді як велетні (на місці битв з Чуддю знаходять величезні кістки) і людоїди.

    Шишига (або Лешенька) — маленька горбата істота жіночої статі в російському фольклорі, живе в очеретах, віддає перевагу дрібним річкам і водоймам.

    Шутовка — водяна діва в міфології російської півночі. Всяка водяниця колись була дівчиною, але або сама потонула, ненавмисно, або була занапащена чиєюсь злою волею.

    Безімень — примара-двійник. Слов’янська міфологія

    Повернутися на сторінку слов’янська міфологія

    Комментарии закрыты.