Берегині — хранительки водойм. Слов’янська міфологія
Берегиня — в міфології східних слов’ян — жіночий персонаж, добрий дух. Імовірно, Берегині — хранительки річок, водойм, духи, які мають відношення до води. Праслов’яни жили саме на берегах річок і озер, звідси і синонім слову хранителька, тобто зберігає, оберігає воду.
З часом слов’янські народи стали вважати, що Берегинь множина. На Берегинь перетворювалися наречені, які померли до весілля. Кожного хлопця Берегині вважали своїм втраченим женихом і часто зводили його з розуму своєю красою. Берегині вважаються добрим духом. Вони допомагають людям дістатися до берега цілими і неушкодженими, захищають їх від пустощів Водяного, бісів і мари.
Берегині з’являються на Русальному тижні, сидять на березі і розчісують свої зелені коси, плетуть вінки, перекидаються в житі, влаштовують хороводи і заманюють до себе молодих хлопців. Після закінчення Русального тижня Берегині покидають землю. В день Івана Купали їм влаштовували проводи.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Трясовиця (Пропасниця) — міфічна потвора, що несла людям гарячку, смерть.
Упир — у слов’янській міфології — живий або мертвий чаклун, який вбиває людей і смокче з них кров. Також цим словом можуть називати злу і ворожу людину.
Фараонки — в російському фольклорі назва напівриб-напівдів. Назва Фараонки пов’язана з вторинним осмисленням традиційного образу русалки під впливом легендарного циклу, що склався навколо біблійних міфів.
Берегині — хранительки водойм. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія