Багатирі. Слов’янська міфологія
Казкові багатирі, яких зображував на своїй картині Васнєцов, мали цілком реальних прототипів. Прототипом Альоші Поповича був Ольбег Ратиборович. Вчені визначили дату одного з подвигів Альоші — вбивства Тугарина Змійовича. Виявилось, що це не хто інший, як половецький хан Тугаркан, вбитий під час походу на Русь у 1096 р. Його звали Змійовичем, тому що він належав до династії Шаруканидів, а ім’я Шарукан в перекладі з половецького означає «змій». Відома і дата другого подвигу Альоші Поповича — перемога над Ідолищем Поганим. Під цим ім’ям ховається знатний половчанин Ітлар, убитий у 1095 р. Спочатку билини називали його зневажливо Ітларищем. Але йшли століття, і ім’я половчанина змінилося на Ідолище, що перетворило реальну історичну фігуру на казкового персонажа. Билини зберегли обставини вбивства Ідолища в князівському палаці. Розгадано і ім’я героя — літопис прямо називає його. Язичницьке ім’я Ольбег з часом вийшло з уживання і було замінене схожим Ольбеже — співзвучним з ім’ям Альоша…
Про те, що прототип Іллі Муромця реально існував, вчені дізналися із записів Еріха Лясоти. На межі XVI і XVII ст. він був посланий германським імператором з дипломатичним дорученням до запорожців, а дорогою був у Києві. Там йому показали гробницю Іллі Муромця в головному храмі Київської Русі — Софії Київській. Сама могила у той час була вже розграбована. У записах Лясоти Муромець був названий Моровлиним. Слово «мур» і його похідні на Русі означали землю, камінь, стіну. З цієї ж групи і слово муром — фортеця. Таким чином, ім’я Ілля Муромець було розшифроване як «Ілля з пограничної фортеці». Зведена ним система оборонних споруд вперше прикрила від набігів печенігів усю південну Русь. Це і пояснює, чому така велика була популярність Іллі Муромця.
Менше всього складнощів у вчених було з визначенням прототипу Добрині Никитича. Добриня — помітна фігура у багатьох літописах. Він — великий полководець і політик кінця Х ст., дядько Володимира I, брат його матері Малуші. У 970 р. Святослав I посилає свого молодшого сина князювати у Новгород. А регентство вручає Добрині, і той багато років править Новгородом. У 980 р. Володимир стає великим князем Київським і призначає Добриню посадником в Новгород.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Нічниці — нічні демони. Нападають головним чином на дітей (іноді тільки на новонароджених, до хрещення) і не дають їм спати. Нічниці — невизначеного виду істоти, невидимі або схожі на птахів, кажанів, черв’яків; привиди, блукаючі вогні; рідше — жінки з довгим волоссям у чорному одязі.
Обереги — магічні засоби, що оберігають людину і її світ (будинок, худобу, врожай, знаряддя виробництва і тому подібне) від потенційної небезпеки: нечистої сили, хвороб (у тому числі порчі), хижих тварин, змій, градових хмар і так далі.
Овсень (Авсень Баусень, Таусень, Говсень, Овсень, Овсей, Усень) — в східнослов’янській міфології ритуальний персонаж, пов’язаний з Новим роком (чи Різдвом), з початком весняного сонячного циклу і зростанням родючості; персоніфікований початок року — прибутку (врожаю).
Багатирі. Слов’янська міфологія
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія