Алатир — cвященний камінь. Слов’янська міфологія
На воздвиження (27 вересня) змії збираються у купи, в ями, печери, яри, на городищах, і там з’являється світлий, білий камінь, який змії лижуть, насичуючись ним, і вилизують увесь. Це і є біл-горюч камінь Алатир.
Звичайно він лежить на острові Буяні і наділений найдивовижнішими властивостями. Алатир — усім каменям камінь, усім каменям батько! Як свідчать легенди, він упав із неба, і на ньому були накреслені письмена із законами бога Сварога.
Під тим каменем прихована уся сила землі слов’янської, і тій силі кінця немає. «Голубина книга», що пояснює походження світу, стверджує, що з-під Алатиря-каменя течуть джерела, що дають всьому світу харчування і зцілення, тобто жива вода. На Алатир-камінь сідає червона дівиця Зоря, перш ніж розстелити по небу свою рожеву фату і пробудити світ від нічного сну.
Ім’ям цього каменя скріплюється чарівниче слово заклинача: «Кто сей камень изгложет, тот мой заговор превозможет!».
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Аспід — це жахливий крилатий змій, який має пташиний ніс і два хоботи, крила у нього строкаті і горять-переливаються, немов самоцвітне каміння.
Баба Яга — в слов’янській міфології лісова стара чарівниця, відьма. Згідно з казками східних і західних слов’ян, Баба Яга живе в лісі в «хатинці на курячих ніжках», пожирає людей; огорожа навколо хати — з людських кісток, на огорожі черепа, замість засува — людська нога, замість замків — руки, замість замка — рот з гострими зубами.
Багатирі — казкові персонажи, яких зображував на своїй картині Васнєцов і мали цілком реальних прототипів.
Алатир — cвященний камінь, СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія