Алатир — cвященний камінь. Слов’янська міфологія
Алатир (Алатир-камінь, Алаіан, Алтар, Олтар, Вівтар)
1. Священний «живий» камінь, що лежить у Вирії під «першодеревом світу» прадубом. За легендою, Алатир походить від яйця, яке зніс першобог давніх українців Сокіл-род.
Алатир уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Ця міць і сила криється в незліченній і безкінечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать під священним каменем і котрими щовесни Дажбог (в давніші часи Білобог) засіває землю і людство.
Із священним каменем Вирію давньоукраїнські жерці — Волхви пов’язували своє вчення про безсмертя: смерть, мовляв, вражала лише пагіння зародків, які лишаються вічно живими. В цьому волхви вбачали позитивну роль смерті: вона знищувала старе пагіння, даючи простір для розвитку нових зародків.
За легендою, на священному «живому» камені Вирію щозими спочиває, набираючись нових сил, бог блискавки і грому Перун.
2. У давніх українців-язичників Алатир — священне місце, на якому приносили жертви богам. За первісної доби Алатирі-вівтарі розташовували просто неба на верхів’ях гір, високих пагорбах і берегах рік, на лісових галявинах тощо. З розвитком будівництва, етнокультури Алатирі перенесено в язичницькі храми — капища, де вони зайняли почесне місце перед скульптурними зображеннями богів.
3. Християнська церква запозичила в язичників Алатирі-вівтарі, що стали святим місцем у храмі. У вівтарі, як правило, є престол, на якому зберігаються Євангеліє, хрест, свічки, квіти тощо. Вівтар відокремлений від середньої частини церкви високим іконостасом. Є різні форми вівтарів.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Алконост — дивовижна птиця, мешканка Вирію — слов’янського раю.
Арись-Поле — один із найдревніших образів слов’янської міфології. Казковий сюжет про матір-рись був навіть поширеніший, ніж мотив утоплої красуні і перетворення її на рибу або русалку.
Асилки (осилки, велети) — в східнослов’янській міфології велетні-багатирі. Жили у давні часи, за деякими міфами, створювали річки, споруджували кручі і тому подібне.
Алатир — cвященний камінь, СЛОВ’ЯНСЬКА МІФОЛОГІЯ
Повернутися на сторінку слов’янська міфологія