Скандинавська богиня Сів — дружина Тора. Германо-скандинавська міфологія
Сів (Сіф) (у скандинавській міфології) — богиня, дружина Тора. Від першого шлюбу у неї був син Уу, бог лучників і лижників. Сів славилася своїм дивовижним золотим волоссям (мабуть, символом родючості). Відомий міф про те, як Локі зрізав їй волосся, а потім на вимогу Тора змусив цвергів викувати для Сів чарівний парик із золотих ниток, який виглядав чудово: навіть найслабкіший вітерець розвівав густі золоті пасма, і, крім того, волосся саме росло на голові.
Вирішивши зробити богам приємне і залишити їх у себе у боргу, карлики використали жар, що залишився в горні, для виготовлення доладного корабля Скідбладнір для бога родючості Фрейра і чарівного списа Гунгнір для Одіна. Повертаючись з кузні в обитель богів Асгард з париком, кораблем і списом, Локі зустрів братів-карликів Брокка і Ейтрі. Вони оцінили майстерність, з якою були виготовлені ці дивовижні речі.
Локі запропонував їм викувати щось краще і навіть посперечався на свою голову, що перевершити цвергів їм не вдасться. Зачеплені за живе, брати виготовили для Тора чарівний молот Мьєлльнір, грозу велетнів. Страждання красуні Сів, що позбулася по злій примсі Локі густого волосся, ототожнювалися скандинавами із зимою, коли на полях замість золотої ниви залишається стерня.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Тюр — бог битви, син Одіна і його дружини Фрігг. Його культ був тісно пов’язаний з культом Одіна, і їм обом приносили у жертву повішених. Спочатку Тюр був богом неба, його повноваження пізніше перейшли до Одіна і Тора. У римській міфології ранньому образу Тюра відповідає Марс.
Фрейр — бог родючості, який забезпечував сонячне світло, дощ, щедрі врожаї і світло, син бога моря і вітру Ньєрда і брат-близнюк богині любові і краси Фрейї.
Фрейя — богиня родючості, любові і краси, донька Ньєрда і сестра Фрейра. Найбільшою коштовністю Фрейї було намисто Брісінгамен, куплене нею за чотири ночі любові з карликами, які виготовили його.
Скандинавська богиня Сів — дружина Тора. Германо-скандинавська міфологія
Повернутись на сторінку германо-скандинавська міфологія