Скандинавське духи Альви — нижчі природні духи. Германо-скандинавська міфологія
Альви (у скандинавській міфології) — нижчі природні духи. Спочатку альви втілювали собою душі померлих, але поступово їх роль в ієрархії божих істот зазнала зміни. У ранній скандинаво-германській міфології альви — нестаріюча прекрасна раса, що має магію, і живе як і люди, або на Землі, або у світі альвів (ельфів), який також описувався існуючим цілком реально. Таке уявлення про альвів, частково зберігшись, дійшли до часів середньовіччя, залишившись назавжди у мовах, іменах, культурі і генеалогії європейських країн.
У пізніших міфах альви представлені як духи землі і родючості. Існував особливий ритуал шанування цих духів. Слово «альв» (ельф) в цей період стало узагальнювати по суті зовсім різних істот — власне, альвів і дварфів.
Альви стали мати деякі схожі риси як з карликами-цвергами, так і з ванами. У «Старшій Едді» є згадки про дивовижного коваля Велунде, якого називали князем альвів. У «Молодшій Едді» згадується ділення на темних (що живуть під землею) і світлих альвів (що живуть у небесному чертогу). У пізніх германо-скандинавських сагах про створення світу говориться, що альви були створені першими асами (Одіном, Вілі і Ве) з черв’яків, які з’явилися в м’ясі Іміра.
Світлим альвам (ельфам) було віддано царство Альвхейм, темним альвам (гномам) — царство Свартальфахейм, а карликам-цвергам земля Нідавеллір. Ельфів представляли як антропоморфних істот невеликого зросту, спритних і моторних, з довгими руками і короткими ніжками. Їх заняття визначалися передусім місцем їх мешкання. Альви, які живуть в горах, вважалися прекрасними зброярами і ковалями; а альви, що мешкали у води, були прекрасними музикантами. Взагалі, усі ці істоти дуже любили музику і танці. За переказами, альви-ельфи були цілим міфічним народом, з розділенням на багатих і бідних. Вони могли бути добрими і злими. Як і люди, вони були різностатеві і могли народжувати дітей. Існують перекази про шлюби між ельфами і людьми. Як всякі духи, ельфи вважалися наділеними чималими надприродними здібностями.
Альви у «Молодшій Едді»: світлі альви (ельфи) — майстерні ковалі, чарівники і музиканти (Велунд — повелитель альвов, прекрасний коваль; Бейла, Біггвір, Деккалфар, Сварталфар); темні альви (дварфи) — також майстерні ковалі і чаклуни (Хрейдмар — чаклун, якому в якості викупу за вбивство сина боги-аси передали скарби Нібелунгів, прокляті цвергом Андварі; сини Хрейдмара — Отр, Регін, Фафнір; Гендалф — маг і чаклун; Відфін — гном, що відправив своїх синів добути мед з медового джерела мудрості Міміра; сини Відфіна — Бів, Хьюкі).
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Аси — основна група богів на чолі з Одіном, які любили, воювали і вмирали, оскільки, подібно до людей, не мали безсмертя. Ці боги протиставляються ванам (богам родючості), велетням (етунам), карликам (цвергам), а також жіночим божествам — дісам, норнам і валькіріям.
Бальдр — юний бог з асів, улюблений син Одіна і Фрігг, богині землі і повітря. Прекрасного Бальдра називали мудрим і сміливим, а його любляча і ніжна душа випромінювала світло.
Брагі — бог-скальд, бог поезії і красномовства, син Одіна і велетки Гуннхольд, чоловік Ідунн, хранительки молодильних яблук.
Скандинавське духи Альви — нижчі природні духи. Германо-скандинавська міфологія
Повернутись на сторінку германо-скандинавська міфологія