Троянський цикл міфів

Троянський цикл міфів скорочено

Троянський цикл міфів розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої (або Іліона) і греками. Події спочатку відбуваються на Олімпі, потім переходять на землю. Події Троянського циклу міфів добре відомі всім грекам, тому Гомер на них лише натякає у своїй поемі.
Греки під командуванням Агамемнона десятий рік поспіль тримають Трою в облозі після того, як була викрадена Єлена, дружина спартанського царя Менелая, троянським царевичем Парісом, сином царя Пріама. Під час розорення сусідніх областей була захоплена в полон дочка Хріса, жерця бога Аполлона, і віддана на відкуп Агамемнону.

В ахейський (тобто грецький) табір приходить Хріса, який пропонує викуп за дочку. Після грубої відмови Агамемнона Аполлон насилає на греків морову виразку. За ініціативою Ахілла, найхоробрішого з ахейських воїнів, скликаються збори, на яких оракул Калхант пояснює причину божественного гніву. Агамемнон погоджується відпустити полонянку за умови, що втрата буде йому відшкодована, і вимагає у відповідь на різкі докори Ахілла полонянку останнього — Брісеїду. Через це Ахілл відмовляється брати подальшу участь у боях. Спроба старого пілосського царя Нестора примирити розсварені сторони залишається безрезультатною. Збори перервано. Ахілл в гніві повертається у свій стан, де залишається в бездіяльності, Агамемнон повертає свою полонянку і відбирає у Ахілла Брісеїду. Мати Ахілла, морська богиня Фетіда, отримує від Зевса обіцянку, що ахейці будуть терпіти поразки до тих пір, допоки не відшкодують образу, завдану її синові.

Ця обіцянка викликає на Олімпі сварку між Зевсом та його дружиною Герою, покровителькою та заступницею ахейців. Зевс навіває Агамемнону неправдивий сон, в якому віщує перемогу над троянцями, і Агамемнон скликає збори всіх ахейців. Не будучи цілком впевнений у настрої війська, він вчиняє випробування: пропонує припинити війну і повернутися додому. Воїни негайно кидаються до кораблів, і лише Одіссей, важко переборюючи хвилювання, жорстоко побивши при цьому Терсіта, який завжди «ображав царів». Ахейці вишиковуються до бою, за цим слідує довгий перелік кораблів, племен та вождів грецького війська. Троянці, зі свого боку, виходять із міста під проводом свого хороброго Гектора, сина Пріама.

Перед початком бою Паріс скликає найхоробріших ахейців на єдиноборство. Менелай кидається йому назустріч, і Паріс із страхом відступає перед ображеним чоловіком Єлени. Лише закиди Гектора змушують його повернутися назад. Умови єдиноборства були такими: Єлена залишиться за переможцем. Під час приготувань до двобою Єлена показує Пріаму зі Схейської вежі головних ахейських полководців — Агамемнона, Одіссея, Аякса, Ідоменея. У єдиноборстві Менелай вже майже стає переможцем, але богиня Афродіта викрадає Паріса з поля бою і переносить в його чертог, туди ж вона приводить обурену Олену та змушує її підкоритися бажанням Паріса. Ахейці ж вважають Менелая переможцем і вимагають видачі Олени. Боги, ворожі Трої, незадоволені можливістю мирного завершення, і за намовою Афіни союзник троянців Пандар випускає у Менелая стрілу. Перемир’я таким чином було порушено, однак це створює у ахейців нову впевненість у кінцевій перемозі. Агамемнон обходить військо, підбадьорюючи воїнів перед новим боєм. Бій починається.

Особливою відвагою відрізняється ахейський воїн Діомед, якому допомагає Афіна: він вбиває Пандара та ранить богів-покровителів троянців Афродіту та Аресу. Троянці готові вже відступати, оракул Гелен, брат Гектора, спонукає його влаштувати ходу троянських жінок до храму Афіни із благанням про спасіння. Опис ходи і любовно оброблені сцени братання Діомеда із троянським союзником Главком і прощання Гектора з дружиною Андромахою та сином Астіанактом — основні події Книги 6. Повернувшись на поле, Гектор вступає у двобій із Аяксом, який завершується нічим через настання ночі. Ахейці оточують свої кораблі муром та ровом. На другий день бою Зевс забороняє богам брати участь у війні. Троянці під проводом Гектора змушують ахейців відступити до кораблів. Спроба Гери та Афіни допомогти ахейцям викликає жорстокий гнів Зевса.

Вночі, за порадою мудрого Нестора, Агамемнон споряджає посольство до Ахілла, обіцяючи повернення Брісеїди, багаті дари, навіть руку своєї дочки, якщо той погодиться знову взяти участь у війні. Ахілл, що проводить час у грі на лірі, доброзичливо приймає послів, але ні майстерна красномовність Одіссея, ні сильна, щира та простомовна промова Аякса, ні розповідь старого наставника Ахілла Фенікса про аналогічну подію не можуть змусити Ахілла змінити свого рішення. Діомед та Одіссей відправляються у нічну експедицію у троянський табір, дорогою захоплюють троянського вивідача Долона і вчиняють страшну різанину у таборі щойно прибулого союзника Трої фракійця Реса.

Триває третій день бою. Зевс посилає Ворожнечу, яка спонукає ахейців до бою. Блискучі подвиги Агамемнона, Діомеда, Одіссея не можуть зупинити наступу троянців, усі ці герої вже поранені. Навіть Ахілл втрачає спокій і посилає свого улюбленого друга Патрокла до Нестора. Старець просить Патрокла або переконати Ахілла вступити у бій, або надягти обладунки Ахілла, щоб принаймні налякати ворогів. Троянці продовжують наступ і вриваються за споруджений ахейцями мур. Зевс, вбачаючи поразку ахейців, ховає погляд від битви. Цим користується Посейдон, щоб надихнути ахейців. Воїн Ідоменей і обидва Аякси намагаються відбити натиск троянців.

Гера, отримавши від Афродіти пояс із любовними чарами, присипляє Зевса у своїх обіймах, тоді успіх переходить на бік ахейців. Прокинувшись, розгніваний Зевс змушує богів припинити будь-які спроби допомоги ахейцям, перевага знову переходить на бік троянців. Гектор руйнує мур, засипає рів і готується вже запалити кораблі, обороняється тільки Аякс. Несподівано Ахілл погоджується, щоб Патрокл одягнув його лати, але лише для того, щоб відігнати троянців від кораблів. Побачивши зброю Ахілла, налякані троянці відступають. Патрокл, порушуючи наказ Ахілла, жене їх далі до самих стін Трої, поранивши при цьому троянського воїна Сарпедона, сина Зевса, але обеззброєний Аполлоном Патрокл гине від руки Гектора.

Навколо тіла Патрокла розгортається запеклий бій, в якому особливо відзначається Менелай. Але Гектор уже заволодів зброєю. Про перебіг подій посилають повідомити Ахілла. Ахілл впадає у розпач. Мати його, Фетіда, виходить з моря і обіцяє отримати від бога Гефеста нову зброю. Поки що Ахілл виходить неозброєним і одним лише голосом своїм відганяє троянців від тіла Патрокла. Настає ніч, Гефест виготовляє зброю для Ахілла. Ахілл і Агамемнон примирюються, Брісеїда повернена. Вона із Ахіллом оплакує тіло хороброго Патрокла. Ахілл кидається у бій, причому один з його коней віщує йому близьку смерть.

Зевс дозволяє богам вступити в бій, відбувається грізна сутечка за участю богів. Ахілл покриває поле тілами ворогів, але не зустрічає ще Гектора, йому зустрівся Еней, якому судилося царювати над троянцями. Посейдон рятує Енея від Ахілла. Водний потік Ксапер, загачений трупами, марно переконує Ахілла послабити наступ та навіть обрушуються на нього своїми хвилями. Ахілла рятує Гефест, запаливши потік. Зрештою троянці тікають у місто. На полі бою залишається один Гектор, який бажає, незважаючи на переконання близьких, воювати із супротивником, але з наближенням Ахілла його охоплює страх, і він тікає. Зевс зважує на терезах жеребки Ахілла і Гектора — жереб Гектора падає, заступник Аполлон залишає його. За підступно намовою Афіни Гектор, нарешті, приймає бій з Ахіллом і в цьому бою гине. Душа Патрокла являється Ахіллу і вимагає якнайшвидшого поховання. Похорон та опис змагань, влаштованих Ахіллом на знак вшанування пам’яті героя. Ахілл щоденно прив’язує тіло Гектора до колісниці і волоче навколо могили Патрокла. Одного разу вночі до нього з волі Зевса приходить Пріам із викупом і благає повернути тіло сина для поховання, Ахілл погоджується.
Страшним гнівом палав Ахілл на троянців. Він вирішив жорстоко помститися їм за смерть друзів — Патрокла та Антілоха. Він удерся б і в священну Трою, і вона загинула б, коли б не з’явився бог Аполлон. Грізно крикнувши, спинив він Ахілла. Але не послухав його Ахілл. Він готовий був напасти навіть на бога. Розгнівався Аполлон. Повившись темною хмарою, для всіх незримий, скерував він Парісову стрілу, і вразила вона Ахілла в п’яту, куди тільки й можна було вразити великого героя. Смертельною була для Ахілла ця рана. Підняв могутній Аякс Теламонід труп Ахілла і поніс до кораблів, а його захищав Одіссей, відбиваючи троянців, що наступали. Хмара стріл і списів летіла з рядів троянців в Одіссея, але він все ж мужньо стримував їх натиск, відступаючи крок за кроком.
Приніс Аякс труп Ахілла до кораблів. Обмили труп греки, умастили запашним маслами і поклали на пишно оздобленому ложі. В одному склепі поховані були Ахілл, Патрокл і Антілох, син Нестора.

Після смерті Ахілла і Аякса греки уперто вели далі облогу Трої, але не могли силою оволодіти містом. Одного разу Одіссей підслухав із засідки слова провісника Гелена, сина Пріама, і хитрощами взяв його в полон. Таким чином, Одіссей вивідав, що Троя здобута буде лише в тому разі, якщо до війська греків прибуде Філоктет з отруєними стрілами Геракла і юний син Ахілла Неоптолем.
Незабаром після прибуття до мурів Трої поранив своєю стрілою Філоктет Паріса, винуватця всієї війни. Філоктет завдав йому отруєною стрілою Геракла невигойної рани, від якої в страшних муках мав сконати Паріс. Паріс пішов із Трої в ліс і помер там у страшних муках. Він помер там, де колись безпечно жив як звичайний пастух.
Що не день, то все важче ставало троянцям боронити місто. Все ж не могли відкритою силою оволодіти греки Троєю.

Тоді Одіссей умовив їх діяти хитрощами. Він порадив спорудити такого величезного дерев’яного коня, щоб у ньому могли сховатися наймогутніші герої греків. Все ж інше військо мало відпливти від берега Троади і заховатися за островом Тенедосом (Острів в Егейському морі біля узбережжя Троади). Коли троянці ввезуть коня в місто, тоді вночі вийдуть герої, відкриють браму міста грекам, які таємно вернуться назад. Одіссей запевняв, що тільки таким способом можна здобути Трою.
Знаменитий митець Епей із своїм учнем за допомогою богині Афіни Паллади спорудив величезного дерев’яного коня. Потім греки спалили усі будівлі в своєму таборі, посідали на кораблі і відплили у відкрите море.
З високих мурів Трої обложені бачили незвичайний рух у грецькому таборі. Довго не могли вони зрозуміти, що там таке діється. Раптом, на велику свою радість, побачили вони, що з табору греків здіймаються густі клуби диму. Збагнули вони, що греки покинули Троаду. Радіючи, повиходили усі троянці з міста й пішли до табору.
У здивуванні спинилися троянці: вони побачили дерев’яного коня. Дивились вони на нього і ніяк не могли здогадатися, що це за дивовижна споруда. Одні з них радили кинути коня в море, а інші — везти в місто й поставити на акрополі. І затьмарили боги розум троянців — вони все-таки постановили везти коня в місто. Мало здійснитися веління долі.
Нарешті настала ніч.
Усе змовкло. Троя поринула в глибокий сон. Біля дерев’яного коня почувся голос Сінона — він дав знати героям, що тепер можуть вони вийти.
Сінон встиг уже розпалити й велике вогнище біля брами Трої. Це був знак грекам, які заховались за Тенедосом, щоб швидше спішили вони до Трої. Обережно, намагаючись не робити шуму зброєю, повиходили з коня герої; першими вийшли Одіссей з Епеєм. Розсипалися по заснулих вулицях Трої герої. Запалали будинки, кривавою загравою освітлюючи гинучу Трою. На допомогу героям з’явилися й інші греки. Через пролом вдерлися вони в Трою. Почалася жахлива битва. Троянці захищалися, хто чим міг. Нікого не щадили греки. Із зойками бігали по вулицях Трої жінки й діти. Нарешті підступили греки до палацу Пріама, захищеного муром з вежами. Вибив сокирою браму палацу син Ахілла Неоптолем і перший вдерся в нього. За ним вдерлися до палацу й інші герої та воїни.
Довго палала ще Троя. Клуби диму здіймалися високо до неба. Оплакували боги загибель великого міста. Далеко видно було пожежу Трої. По стовпах диму і величезній заграві вночі дізналися довколишні народи, що впала Троя, яка довго була наймогутнішим містом в Азії.

Багату здобич захопили греки в Трої, вона винагородила їх за всі ті біди, яких зазнали вони під час десятилітньої облоги. Багато золота й срібла, багато начиння і незліченну кількість прекрасних полонянок повезли греки з собою на кораблях.
Після того, як було принесено в жертву Поліксену, греки рушили в далеку путь на батьківщину. Багато бід довелося їм зазнати під час цієї подорожі. Багато героїв загинуло, не побачивши вітчизни.

Троянський цикл міфів докладно:

Троянський цикл міфів і далі