Китайський бог Чжуань Сюй — божество-першопредок. Китайська міфологія

Китайський бог Чжуань Сюй — божество-першопредок. Китайська міфологія

Чжуань Сюй (в старокитайській міфології) — божество-першопредок, онук (за іншою версією, правнук) правителя центру Хуанді. Етимологія імені Чжуань Сюй не зовсім ясна: за одними припущеннями, висхідних до словника «Шо вень» («Тлумачення знаків», I століття), словосполучення «Чжу аньсюй» означає «насторожений вигляд», вважається, що подібний вигляд Чжуань Сюй успадкував від свого батька Цянь Хуана (Хань Лю), за версією японського історика Морі Ясутаро, це ім’я означає «першопредок», «перший государ», за іншою, дуже традиційною, — «істинна людина», «людина, яка прямує по істинному шляху», на думку японського ученого Тодо Акіясу ім’я Чжуань Сюй означає «людина з рівною, немов виточеною з нефриту, головою» (ознака мудреця).
Існують перекази про дивовижне народження Чжуань Сюя від променя зірки, що пронизав місяць, немов веселка. За старокитайськими міфологічними уявленнями, веселка — це дракон з головами з обох кінцях, і не виключено, що за цим приховано уявлення про народження першопредка від тотема-дракона як від водяної істоти. Чжуань Сюй народився з щитом і списом на голові, що може мати на увазі собою явище рогів першопредка. У вигляді Чжуань Сюй, судячи із описів в апокрифічних творах рубежу нашої ери, простежуються вкрай архаїчні риси, відбиті в нерозчленованості частин тіла і кінцівок, як варіант, наприклад, зрощені ноги або зрощені ребра. У давній літературній праці «Люйші чуньцю» («Весни і осені Люя», третє століття до нашої ери) говориться, що Чжуань Сюй до десяти років виховувався у Шао Хао, а в двадцять років зійшов на престол і мудро правив сімдесят вісім років.
Згідно міфологічної традиції, Чжуань Сюй правив, використовуючи магічну силу води і даючи за назвами річок назви посад своїм помічникам. Він доручив духу Чуну правити півднем, небом і духами, а північ віддав під владу духу Лі, доручивши йому правити землею і людьми. Таким чином, люди і боги не змішувалися і усюди панував порядок. Мабуть, за наказом Чжуань Сюя Чун і Лі перервали сполучення між небом і землею, щоб люди більше не мали можливості підніматися на небеса.

Чжуань Сюй доручив Фейлуну («літаючий драконі”), наслідуючи свист вітрів восьми напрямів, створити нові мелодії і музику для жертвопринесень Шанді («верховному владиці»). Згідно твору другого століття до нашої ери «Хуайнань-цзи», Чжуань Сюй воював з богом вод Гуан-гуном. За іншими джерелами, він вів війни з міфічним родом дев’яти Лі, а також з плем’ям мяо. Чжуань Сюю приписується винахід однієї із систем відліку часу (так званий «календар Чжуань Сюй»), а також введення настанов, що визначають підпорядковане становище жінки в суспільстві. За Чжуань Сюя, мабуть, були введені покарання і за інцест (Гань Бао, «Coy шень цзі» — «Записки про пошуки духів», IV століття нашої ери). У історіографічній традиції дається характеристика Чжуань Сюя як ідеального правителя. У давніх пам’ятниках згадуються три сини Чжуань Сюя і інші його нащадки, наприклад плем’я трьохликих і одноруких, або праправнук Чжуань Сюя на ім’я Пен Цзу, що прожив вісімсот років.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Лейгун — бог грому. Він мав тіло дракона, людську голову, і він бив по своєму животу, як по барабану. Лейгуна часто зображували із чорними крилами кажана, з пташиними кігтями і головою, синім людським тулубом.

Майтрея — бодхісатва і будда прийдешнього, який з’явиться в кінці нинішнього буддистського століття. У тібетському буддизмі Майтрею зображують сидячим на троні, поруч часто розташовують колесо дхарми, ступу і вазу.

Нюйва — жіноче божество у вигляді напівжінки-напівзмії. Згідно з міфами, з’єднання брата і сестри, які врятувались від всесвітнього потопу, — Фусі і Нюйви — в подружню пару сталося для відродження загиблого при катастрофі людства.

Паньгу — першопредок, породження життєдайних сил всесвіту інь і ян. У міфі про народження Паньгу оповідається, що на зорі часів всесвіт був деякою подібністю вмісту яйця.

Китайський бог Чжуань Сюй — божество-першопредок. Китайська міфологія

Повернутися на сторінку Китайська міфологія