Тема № 3. Країни Передньої Азії у давнину. Історія Стародавнього Світу, 6 клас

Тема № 3. Країни Передньої Азії у давнину. Історія Стародавнього Світу, 6 клас

УРОК 17. НАЙДАВНІШІ ДЕРЖАВИ ДВОРІЧЧЯ. ДАВНІЙ ВАВИЛОН

Мета уроку: дати уявлення про природні та кліматичні умови Дворіччя, познайомити учнів із законами Хаммурапі; розвивати вміння працювати з історичною картою, порівнювати історичну інформацію; засвоїти поняття та терміни: Межиріччя, Дворіччя, Месопотамія, Шумер, Аккад, Вавилонське царство, закони Хаммурапі.

Поняття і терміни для вивчення: Дворіччя, фінікова пальма, Шумер, Аккад, міста-дер- жави, вожді-жерці, гончарний круг, сівалка, клинопис, Гільгамеш

Межиріччя (Месопотамія, або Дворіччя) — регіон в Азії. У строгому сенсі — це алювіальна рівнина між річками Тигр та Євфрат на території сучасних Іраку та Сирії, однак у звичному вжитку цей термін включає долини обох річок разом із навколишніми низинами, що обмежені Аравійською і Сирійською пустелями на південному сході та заході, Перською затокою на півдні, горами Кавказу і Загросу на півночі.
Фінікова пальма (фенікс або фінік) — рід рослин з родини Пальми.
Шумер — історична область на півдні Месопотамії, названа за народом — шумерами, які мешкали в ній вже близко 5 тисячоліття до н.е.. Шумер відомий найдавнішою в історії писемністю, що датується не пізніш як 3500 до н.е. В Шумері існували міста-держави, кожне з яких мало храм особливого бога-покровителя. Найбільші з них: Еріду, Кіш, Лагаш, Урук, Ур і Ніппур. Із розвитком вони боролися за панування в регіоні, майже безперервно протягом тисячоліття воюючи між собою. Військові вожді окремих міст-держав почергово добивалися гегемонії над сусідніми містами. Найдавніші з відомих — правителі I-ї династії Кіша, І-ї династії Урука (28—27 ст. до н.е.), потім Ура, Лагаша тощо.
Аккад (Аккаде) — історічне місто і область північного Межиріччя, розташоване на лівому боці річки Євфрат, між Сіппаром та Кішем (в сучасному Іраку, приблизно 50 км на північний захід від центру Багдада). Точне розташування міста не відоме. Аккад досяг розквіту між 24 та 22 століттями до нашої ери, коли близько 2360 року став столицею величезної держави Саргона Древнього. Пізніше назва перейшла на усю північну частину Південного Межиріччя, на противагу південній частині Шумеру. Область Аккаду протягнулася від району на північ від Ніппура до Сіппара. Вавилонські царі іменували себе царями Шумеру та Аккаду при цьому малося на увазі не місто, а уся область.
Місто-держава — держава яка складається з одного міста та навколишньої території. Як правило, історично міста-держави були частинами більшої цивілізації: наприклад міста-держави стародавньої Греції, стародавнього Риму, Фінікії, міста-держави майя та ацтеків доколумбійської Мезоамерики, міста-держави Середньої Азії та доби італійського Відродження.
Гончарний круг — верстат для формовки посуду та керамічних виробів, що дозволяє використовувати інерцію обертання для створення форми виробів і підвищення продуктивності праці.
Клинопис — система письма, якою користувалися жителі древньої Месопотамії, перша система письма, винайдена людством. Система клинопису була у використанні більше 35 століть, пройшла через кілька стадій еволюції, від 34-го століття до н.е. до 1 століття нашої ери. Він був повністю замінений алфавітним письмом в ході римської епохи і з початку I ст. н.е. у світі не використовується жодної клинописної системи.
Гільгамеш — шумерський цар, який за літописом правив приблизно у проміжку між 3000 та 2500 роками до н. е., десь за 400 років до того як була написана про нього поема. Гільгамеш був правителем, чиї діяння завоювали йому таку широку славу, що він став основним героєм шумерської міфології і легенд, перевірених фактів з його біографії досить мало.
Вавилон («баб-ілі» означає «брами Бога») — місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на плоскому березі в нижній течії ріки Євфрат.
Вавилонська вежа — одна з найграндіозніших споруд стародавнього Вавилону, символ сум’яття і безладу. Згадується у Книзі Буття, 11 вірш. За стародавньою біблійною легендою, понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможньо. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Для споруди монументальної будівлі люди використовували не камінь, а необпалену цеглу-саман, для з’єднання цегли застосовувався замість вапна бітум (гірська смола). Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти на різних мовах. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, закинули будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.
Звід законів Хаммурапі (Кодекс Хаммурапі) — один з найдавніших і найкраще збережених законодавчих кодексів стародавнього Вавилону, створений близько 1780 року до н.е. за наказом вавилонського царя Хаммурапі. Закони Хаммурапі безпосередньо випливають із шумерської правової традиції і є одним з найважливіших джерел для вивчення права й соціально-економічного устрою Месопотамії того часу. У центрі уваги законів господарські, економічні й сімейні відносини. Обмежуються й регламентуються приватновласницькі відносини, затверджується державний контроль над господарським життям. Основна увага приділена опису покарань за різні правопорушення. Закони передбачають сувору систему покарань: практично будь-яка крадіжка карається смертною карою.

УРОК 18. АССИРІЯ. ХАЛДЕЙСЬКА ДЕРЖАВА

Мета уроку: сформувати уявлення про ассірійців як про кращих воїнів свого часу, розповісти про їх завоювання та про загибель Ассирії під тиском підкорених нею народів; сформувати уявлення про Халдейське царство; ввести та закріпити поняття «імперія», «загарбницька війна», «понтони», «тарани», «Вавилонська вежа», «висячі сади Семіраміди». Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Поняття і терміни для вивчення: Ніневія, кіннота, понтон, таран, боргове рабство, Халдея, «пир Валтасара»

Сади Семіраміди — одне з семи чудес світу, що знаходилося у легендарному Вавилоні. Історія створення цього Чуда світу сягає давніх часів. Тоді вавилонський цар Навуходоносор II (605—562 р. до н. е.) для боротьби проти головного ворога — Ассирії, війська якої двічі руйнували столицю держави Вавилон, уклав військовий союз з Кнаксаром, царем Мідії. Перемігши, вони розділили територію Ассирії між собою. Військовий союз був зміцнений одруженням Навуходоносора II на дочці мідійського царя Амітіс.
Запорошений і шумний Вавилон, розташований на голій піщаній рівнині, не радував царицю, яка зросла в гористій і зеленій Мідії. Щоб утішити її, Навуходоносор наказав звести «висячі сади».
Ніневія — стародавнє місто на східному березі річки Тигр. У VIII—VII cт. до н. е. столиця Ассирії. Ніневія вперше згадується приблизно в 1800 році до Христа як центр поклоніння богині Іштар, чим зумовлювалася важливість міста в ті древні часи. До середини 14 століття до Христа Ніневія була васалом Мітанні, аж доки ассирійський Ашшур не повалив державу Мітанні. У другому тисячолітті до Христа Ніневія залишалася провінційним ассирійським містечком. Розквіт міста почався тільки в новій ассирійській імперії при Ашшурназірпалі II. Ассирійські правителі продовжували розбудовувати й прикрашати місто, але справжньої величі воно набуло при Сеннаххерібі. Він перебудував місто й спорудив у ньому «палац, рівного якому немає у світі». Загальний план палацу майже до кінця встановлено. Він мав розміри 503 на 242 метри і висоту 20 метри, в ньому було принаймні 80 кімнат, багато з них були прикрашені статуями. В палаці знайдено велике число клинописних табличок, що належали до бібліотеки Ашшурбаніпала. Головні входи прикрашали великі фігури крилатих левів та биків з людськими головами вагою до 30 т. Загальна довжина барильєфів у палаці була 3000 метрів.
Таран — стінобитні знаряддя (колода з ялини або ясена), забезпечені на кінці залізним або бронзовим наконечником, які використовували при облозі міст для руйнування стін, веж та інших споруд.
Боргове рабство. Виникає з посиленням соціальної диференціації всередині найдавніших грецьких громад. Кредитори отримували владу не тільки над рухомим і нерухомим майном боржника, але і над його особистістю. В Афінах боргове рабство було скасовано реформами Солона.
Халдеї — семітський народ, що мешкав в області гирл річок Тигру і Євфрату на північно-західному березі Перської затоки.
Валтасарів пир. За цим поєднанням слів лежить стара легенда. Вавилон, гордий владика світу, хилився до занепаду. Одного разу останній цар вавілонського царства, Валтасар, зібрав наближених на бенкет. Рікою лилося вино, і розгульні бражники славили чужих богів. Раптом на стіні з’явилася вогняна рука і накреслила таємничі слова: «Мене-текел-фарес». Закликали мудреця Данила, він роз’яснив: «Мене» означає: «бог підбив підсумок»; «текел» — «ти є легковажним», «фарес» — «твоє царство буде завойовано персами». У ту ж ніч Валтасар загинув у сутичці з персами, а Вавилон перестав існувати.

УРОК 19. ФІНІКІЯ ТА ІЗРАЇЛЬСЬКО-ІУДЕЙСЬКЕ ЦАРСТВО

Мета уроку: дати уявлення про країни Близького Сходу, сформувати уявлення про найважливіші етапи історичного розвитку Фінікії та Ізраїльсько-Іудейського царства, дати поняття «колонія», розкрити причини утворення колоній, розказати про найважливіші досягнення фінікійців

Поняття і терміни для вивчення: Бібл, пурпур, піратство, колонія, алфавіт, Карфаген, Біблія, Старий Завіт, скрижалі, філістімляни, ханаанці, Єрусалим, монотеїзм, «вавилонський полон», «Всесвітній потоп»

Бібл (Губла, Джубейль) — місто, розташоване на східному березі Середземного моря, за 32 км на північ від Бейрута — сьогоднішньої столиці Лівану, у давнину — незалежне місто-держава. Бібл виник раніше за сусідні фінікійські міста — в цьому були впевнені і самі фінікійці і їхні сусіди. Пізніша легенда взагалі називала засновником міста грецького бога Кроноса, батька Зевса, а міські мури нібито будував особисто бог Ель.
Піратство — явище морського розбою, широко відоме ще з стародавніх часів. В минулому його роль була досить вагомою, у сучасності піратство вже не грає колишньої ролі, однак досі збереглося в деяких регіонах.
Пірати (ті, хто випробовує долю) — загальна назва морських розбійників, які грабували кораблі й діяли як в мирний, так і у воєнний час.
Тевкри — пірати Близького Сходу в XV—XI століттях до н. е., один із народів моря.
Долопійці — давньогрецькі пірати, відомі також як сірійці, в 2 половині VI ст. до н.е. селились на острові Скірос. Основний район дій — Егейське море.
Колонія — поселення громадян поза межами своєї країни; територія чи країна, що позбавлена незалежності та знаходиться під владою іншої держави (метрополії).
1. В стародавньому світі — поселення громадян якоїсь держави на території загарбаної країни.
2. Територія або країна, що перебуває під владою іноземної держави, позбавлена політичної та економічної незалежності. Управляється на основі спеціального режиму.
3. Сукупність осіб якоїсь національності, що живуть спільно в іншій країні або в іноземному місті.
Абетка (Азбука, Алфавіт) — розташована в певному порядку сукупність букв, що застосовуються для запису певної мови. Алфавіт — запозичення з грецької мови; утворено з назв двох перших літер грецької азбуки альфа і бета .
Карфаген — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані за 16 км на північ від міста Туніс у Тунісі), у давнину — самостійне місто-держава. Карфаген був заснований у 823 р. до н. е. переселенцями з фінікійського міста Тір і отримав назву, що з фінікійської перекладають як Нове Місто. «Новим» Карфаген був насамперед щодо сусідньої Утіки (чиє ім’я, відповідно, перекладають як «старе (місто)»), але деякі дослідники розуміють назву як «новий Тір». За легендою колоністів-засновників очолювала царівна Елісса, що втекла з рідного міста після того, як її брат — цар Пігмаліон вбив її чоловіка Сіхея. Перекази стверджують, що місцеві мешканці фактично відмовили фінікійцям, дозволивши їм зайняти землі не більше, аніж її вкриє бича шкіра. Проте Елісса розрізала шкіру на смужки і зв’язаною з них мотузкою відмежувала цілий пагорб, на якому і заснувала цитадель нового міста.
Біблія — священна книга християнства, яка поділяється на дві частини: Старий Заповіт і Новий Заповіт — і складається з окремих книг, написаних різними авторами. Старий Заповіт написаний давньоєврейською мовою (біблійному івриті), за винятком деяких частин, написаних арамейською мовою. Новий Заповіт написаний на одному з діалектів старогрецької мови — койне.
Скрижаль — доска, таблица с написанным на ней текстом (преимущ. священным, культовым). По библейскому сказанию, 10 заповедей Моисея были записаны на каменных досках с горы Синай.
Народи моря — термін нової і новітньої історіографії, яким окреслюють низку племен, які наприкінці бронзового віку, у ХІІІ—ХІІ століттях до нашої ери, вторглися у країни Малої Азії, східного узбережжя Середземного моря та Єгипту. Походження цих племен достеменно не відоме, що породило багато гіпотез з цього приводу. Напади народів моря призвели або ж стали однією з причин загибелі низки культур та держав пізнього бронзового віку. Переселення народів моря було однією з найбільших міграцій давнини, що змінила обличчя стародавнього Близького Сходу і вплинула на всесвітню історію. Сліди тих часів і досі присутні в топоніміці Палестини та Сардинії.
Філістимляни — стародавній народ, що спершу брав участь в навалі народів моря, а пізніше осів в Палестині, що названа його ім’ям. Широкому загалу цей народ відомий завдяки численним згадкам у Біблії.
Єрусалим — стародавнє близькосхідне місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650—840 м, одне з найдавніших міст світу, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, столиця древнього Юдейського царства.
Монотеїзм — віровчення про існування єдиного Бога, Творця всього сущого, видимого і невидимого, творіннями якого є всі інші істоти, як духовні так і фізичні, що відрізняє його від генотеїзму або політеїзму, виключаючи існування інших, рівних йому божественних істот. Зазвичай монотеїсти приписують Богу риси досконалості, такі як всемогутність, всюдисущність, всезнання, а також найвище благо в етичному розумінні.
Вавилонський полон — період в історії єврейського народу з 598 по 539 до н. е. Збірна назва серії насильницьких переселень в Вавілонію значної частини єврейського населення Іудейського царства за часів правління Навуходоносора II. Ці вигнання відбувалися протягом 16 років (598—582 рр. до н. е.) І були каральними заходами у відповідь на антівавілонскіе повстання в Іудеї. Цей період завершився з поверненням частини євреїв в Юдеї після завоювання Вавілонії перським царем Киром Великим. Вавілонське полонення привело до появи великої єврейської діаспори і стало поворотним пунктом у розвитку єврейського релігійно-національної свідомості.
Всесвітній потоп — легендарна історія знищення першого світу та людства богом через сорокаденний дощ, розлив рік чи то велику хвилю і затоплення всієї землі водою. Історія потопу відображена в історіях і легендах більшості культур світу. Найдетальніше в західній культурі описана в Біблії (книга Буття), також в індуїських Пуранах і у вавилонському Епосі про Гільгамеша.

УРОК 20. ПЕРСЬКА ДЕРЖАВА

Мета уроку: ознайомити учнів з природою та населенням Іранського нагір’я, історією утворення Перської держави, з’ясувати причини її розпаду, дати уявлення про реформи Дарія.

Поняття і терміни для вивчення: Мідійці, Ахеменніди, сатрап, сатрапія, Персеполь, дарик, загін «безсмертних», скіфи, тактика спаленої землі

Мідія — стародавня держава, а також стародавня етногеографічна область на заході Ірану, від р. Аракс і гори Ельбрус на півночі до кордонів Персиди (Фарсу) на півдні, і від гір Загроса на заході до пустелі Деште-кевір на сході. Мідійське царство існувало в 672 до н. е. — 550 до н. е. і в роки свого розквіту було набагато ширше за кордони етнічної Мідії.
Ахеменіди — династія староперських царів, заснована Ахеменом. Влада Ахеменідів поширювалась на всі країни Близького та Середнього Сходу і частину Індії. Держава Ахеменідів — конгломерат різних племен і народів, рабовласницьке військово-аристократичне об’єднання — не мала внутрішньої єдності. Серед Ахеменідів найзначнішими були Камбіс і Дарій І Гістасп. Династія Ахеменідів припинилася в 300 до н. е. внаслідок завойовницьких походів Александра Македонського.
Сатрап — намісник сатрапії у давній та ранньосередньовічній Персії. Сатрапії з’явились у державі Ахеменідів як військово-адміністративні провінції. Близько 518 до н. е. Дарій I розділив державу на 20 сатрапій, межі яких у більшості випадків відповідали кордонам окремих країн, які входили у державу Ахеменідів (Вавілон, Єгипет, Мідія та ін.). Число сатрапій та їх межі часто змінювалися. Кожна з них платила встановлену данину, могла мати свої закони, традиції, мову (або мови). Поділ на сатрапії зберігався у державі Селевкідів, Парфіянського царства, державі Сасанідів.
Персеполь — давньоперське місто, що виникло в VI—V ст. до н. е., столиця величезної імперії Ахеменідів. У Персеполі збереглися руїни багатьох споруд стародавнього періоду, найбільш знаменитий палац Ападана з церемоніальним залом із 72 колонами. Пасаргади були столицею Імперії Ахеменідів при Кірі Великому, проте вже Кір став облаштовувати Персеполь як нову столицю. Місто було засноване приблизно у 560 до н. е. Цар Дарій I переніс сюди столицю після 520 до н. е., затіявши масштабне будівництво. Місто було зайняте Александром Македонським в 330 до н. е.. блискавичним ударом з гір, через кілька місяців Александр дозволив військам грабувати місто. Східний палац Ксеркса було підпалено (Таїс Афінської), і пожежа поширилася на все місто. Припускають також, що акція була зроблена у вигляді помсти за спалення Акрополя під час греко-перських воєн. Були знищені дорогоцінні примірники Авести, написані на бичачих шкірах золотим чорнилом. У 318 до н. е.. Персеполь був столицею Персії як провінції Македонської Імперії. Однак місто втратило свою могутність.
Дарік — перська високопробна золота монета, основа грошової системи Держави Ахеменідів. Монета отримала свою назву, ймовірно, по зображенню на аверсі перського царя Дарія I, який почав її випускати в ході своїх реформ (кінець VI ст. до н. е.). Маса монети прибл. 8,4 г, з високим вмістом золота. Монетами сплачували податі, вони ж слугували для великої торгівлі не тільки в Персії, але й за кордоном.
Безсмертні — в стародавній Персії назва елітних військ, які поєднували риси гвардії і регулярних військ. Вперше з’явилися в імперії Ахеменідів в VI столітті до нашої ери. «Безсмертні» докладно описані Геродотом, який позначав їх як «десять тисяч». За однією з версій, вони отримали таку назву в результаті того, що Геродот переплутав перські слова Anusiya (супутники) і Anausa (безсмертні). Інша версія пояснює походження назви тим, що, як тільки хтось з «безсмертних» гинув, його замінювали іншим, тим самим підтримуючи число безсмертних постійним (10 000 осіб).
Скіфи (або скити) — в сучасній науковій літературі група племен, які жили у VII—III ст. до н. е. на землях Великого Євразійського Степу, тобто теперішньої України, та Середньої Азії, а згодом, до ІІІ ст.до н. е., в Криму і називали себе «сколотами». До XIX ст. (появи сучасної європейської науки) в європейській літературі назва скіфи і сармати інколи продовжувала застосовуватись до жителів Речі Посполитої і Російської Імперії, в тому числі козаків.
Тактика спаленої землі — метод ведіння війни за допомогою знищення всього корисного, того що може слугувати життєзабезпеченню або існуванню як військ противника, так і цивільного населення — на території, що може бути зайнятій противником. До цього відносять знищення запасів харчових продуктів та врожаю, забруднення або отрута джерел питної води, знищення інфраструктури — шляхів та засобів транспорту, техніки, будівель та житла, іноді навіть цілих міст.

УРОК 21. КІММЕРІЙЦІ ТА СКІФИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Мета уроку: розкрити особливості суспільного розвитку племен кіммерійців та скіфів у період ранньої залізної доби; з’ясувати причини появи майнової та соціальної нерівності, появи найдавніших держав на території України; познайомити з поняттями і термінами: «залізна доба», «кочовики», «Велике переселення народів», «кіммерійці», «скіфи», «нерівність», «пектораль»; формувати стійкий інтерес учнів до вивчення історії.

Поняття і терміни для вивчення: Велике переселення народів, кочовики, царі, майнова нерівність, раби, курган, пектораль, гривна

Велике переселення народів — у вузькому сенсі в сучасній історіографії рух племен і народів Європи у 4—6 ст. в різних напрямках, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Imperium Romanum в 375 році. Починаючи з нижнього Дунаю і території сьогоднішньої Західної України, цей процес привласнення землі захопив також інші, більшою частиною германські племена і поширився у напрямку Західної і Південної Європи. Беспосереднім наслідком цього процесу вважається загибель Римської імперії. В широкому сенсі — Велике переселення народів розпочалось з кінця 3-го тисячоліття до н. е., про що свідчать древні китайські та єгипетські джерела, — з причини зростання населення, нестачі вільної землі, зміни клімату тощо. Наслідком Великого переселення племен стало й виникнення на теренах Європи нових народів і нових держав.
Кочівники, кочовики — окремі люди, спільноти або цілі племена і народи, що з економічних, традиційно-культурних або інших причин не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше.
Соціальна нерівність — положення в суспільстві, коли окремі соціальні групи мають різний соціальний статус, належать до різних суспільних класів або соціальних кіл. До аспектів соціальної нерівності належить правова нерівність, обмеження свобод, майнова нерівність, нерівність щодо доступу до освіти, медичного обслуговування тощо.
Рабство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов’янського слова «раб» або «роб», яким у слов’ян називали робітника, людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов’язки примусово, яка перебуває у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.
Курган (також Могила) — поховальний пам’ятник, штучний пагорб, насип над стародавнім похованням.
Пектораль — шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Очевидно, походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло. Найвідоміший приклад — скіфська пектораль із кургану Товста могила, виявлена у 1971 р. Борисом Мозолевським. Зберігається у Музеї історичних коштовностей України у Києві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
Гривня — національна валюта України. У різні історичні періоди слово «гривня» означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом — у три, і, нарешті, назву «гривеник» дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок

УРОК 22. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА ТЕМОЮ «КРАЇНИ ПЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ У ДАВНИНУ»

Мета уроку: повторити, закріпити, поглибити знання з історії Передньої Азії;

МАТЕРІАЛ ДО ТЕМИ № 3. КРАЇНИ ПЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ У ДАВНИНУ

Геродот «Історія»

«Вся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами. Найбільший з цих каналів судноплавний, у південно-східному напрямі протікає він з Євфрату до іншої річки — Тигру. З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця земля родить, безумовно, найкращі плоди Деметри (злаки), а плодові дерева, навпаки, там взагалі не ростуть: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина. Листя пшениці та ячменю досягають там чотирьох пальців завширшки. Просо та сезам бувають там висотою з дерево. Оливкового масла вавилоняни не вживають, але тільки з сезаму. Повсюдно на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно родючі. Із плодів пальм готують хліб, вино, мед».

Виникнення міст-держав на території Межиріччя.
Стародавній Вавилон

Приблизно через тисячу років після утворення найдавніших держав у Південному Межиріччі на березі Євфрату виник Вавилон. Він розташувався на родючій рівнині, де не було ні лісу, ні будівельного каменю, тільки глини було в надлишку.
Подекуди тут росли фінікові пальми, які в Межиріччі називали «дерево життя», а також зарості очерету. Селяни вирощували багато зерна й платили податок в царську казну — країна збагачувалася.
Вавилон був зручно розташований. В його порту налічувалося багато судів, човнів з очерету, плотів, які витримували великий вантаж. У Вави-лоні бурхливо розвивалася торгівля. Купці платили мито, яке збагачувало царську казну.

Піднесення Вавилону
за часів правління Хаммурапі

Величезної могутності досяг Вавилон за часів правління царя Хаммурапі, який перебував при владі з 1792 по 1750 рр. до н. е.
Він розділив країну на області й до кожної з них призначив спеціального урядовця, який керував від його імені.
Хаммурапі дуже піклувався про зрошування полів, які називали «душею країни». Для їх поливу була створена низка зрошувальних каналів. Біля столиці вирили канал, який назвали на честь царя Хаммурапі, ім’я якого у перекладі означало «Багатство людей». Якщо будь-який канал засмічувався і вода не надходила на поля, то Хаммурапі наказував його очистити.

Суд у Стародавньому Вавилоні

§ 1. Якщо людина викриватиме людину і провини не доведе, то позивача має бути забито.
§ 2. Якщо людина викриватиме людину у чаклунстві й доведе, то та, яка звинувачувалася, піде до Божої Річки (Тигру та Євфрату) та плигне у воду. Якщо її поглине Божа Річка, то позивач забере її майно. А якщо та Божа Річка залишить її живою, то натомість неї та, яка викривала у чаклунстві, має бути забита, а виправдана Божою Річкою забере її майно.
§ 5. Якщо суддя розглядав судову справу й вже ствердив печаткою, а відтак сам бодай у чомусь переінакшив вирок, то суд мусить викрити того суддю, який переінакшив вирок. І всю суму того позову, за який було заплачено судові, він мусить заплатити у 12 разів більше, а у приміщенні суду з його місця судді мусять його підвести, й по цьому він вже не може повертатися до суду, у якому порядні судді.
§ 6. Якщо людина щось богове (майно храму) або з палацу царя украде, її має бути забито, а також ту, яка наслідувала її приклад, також має бути забито.
§ 9. Якщо від людини щось зникне, а вона схопить річ у руках іншої людини, а та, у чиїх руках має бути схоплена суперечлива річ, мовитиме: «А мені ґендляр продав, і я маю свідків!», а господар зниклого мовитиме: «І я приведу своїх свідків!», то покупець може привести ґендляра і свідків, які були при тому, коли купувалася річ. Господар зниклої речі мусить привести свідків, яким вона відома.
Судді розглянуть справу і ухвалять, а свідки, при яких була куплена річ, мусять під присягою довести, що їм відомо. Тоді ґендляр — злодій і його має бути забито. Господар зниклої речі отримує її з поверненням і має взяти відважене йому срібло із дому ґендляра.

Господарське життя вавилонян

§ 53. Якщо людина лінується зміцнити дамбу свого поля і (внаслідок цього) дамба не була зміцнена нею, і в її дамбі відбудеться прорив, а водою буде затоплена оброблена земля (громади), людина, в дамбі якої відбувся прорив, повинна відшкодувати хліб, який він знищив.
§ 59. Якщо людина зрубає в саду людини дерево без (відома) господаря саду, то вона повинна віддати 5 мін срібла (грошова одиниця в Вавилоні).
§ 218. Якщо лікар зробить людині тяжкий надріз бронзовим ножем і спричинить смерть цій людині або зніме більмо людині бронзовим ножем і пошкодить око людині, то йому потрібно відрізати пальці.
§ 229. Якщо будівельник побудує людині будинок і зробить свою роботу погано, так, що побудований ним дім зруйнується і причинить смерть господарю, то цього будівельника потрібно вбити.
§ 260. Якщо людина вкраде шкіряне відро чи мотику, то повинна віддати 3 сиклі срібла (грошова одиниця в Вавилоні).
§ 265. Якщо пастух, якому були дані для випасу великий та дрібний скот, буде нечесним, змінить клеймо чи віддасть скот за срібло, то його потрібно викрити …

Відносини в сім’ї вавилонян

§ 128. Якщо чоловік візьме жінку і не укладе письмового договору, то ця жінка не дружина.
§ 138. Якщо чоловік залишає свою першу дружину, що не народила йому дітей, то він повинен віддати їй срібло в сумі її викупу, а також відшкодувати їй придане, принесене нею з дому її батька, і потім залишити її.
§ 143. Якщо дружина не цнотлива і виходить із дому, марнотратна, соромить свого чоловіка, то цю жінку потрібно кинути у воду.
§ 145. Якщо чоловік одружиться з безплідною дружиною, вона не дасть йому дітей і він матиме намір взяти собі невільницю, то ця невільниця не може бути рівною в правах з дружиною.
§ 150. Якщо чоловік подарує своїй дружині поле, сад, будинок чи рухоме майно і видасть документ з печаткою, то після його смерті діти не можуть вимагати від неї нічого по суду.
§ 153. Якщо дружина чоловіка дасть його умертвити через іншого чоловіка, то цю жінку потрібно посадити на кіл.
§ 160. Якщо чоловік принесе в будинок тестя шлюбний дарунок і віддасть викуп, а потім батько дівчини скаже: «Я не віддам тобі своєї доньки», то він повинен повернути в подвійному розмірі все, що було принесене йому.
§ 168. Якщо людина матиме намір вигнати свого сина і скаже суддям: «Я вижену мого сина», — то судді повинні дослідити цю справу, і якщо син не вчинив тяжкого гріха, достатнього для позбавлення його спадщини, то батько не може позбавити його спадщини.
§ 195. Якщо син вдарить свого батька, то йому потрібно відрізати пальці.

Верстви населення
у вавилонському суспільстві

§ 7. Якщо людина купує з рук сина людини (повноправного громадянина, якого називали ще авілум) чи із рук раба людини без свідків чи договору чи візьме на збереження срібло, золото, раба, рабиню, вола, вівцю, віслюка, то ця людина — злодій, її потрібно убити.
§ 15. Якщо людина виведе за міські ворота раба палацу, чи рабиню палацу, чи раба мушкенума (вавилонянина, що працював на державу), чи рабиню мушкенума, то її потрібно убити.
§ 26. Якщо редум або баірум (тяжкоозброєний і легкоозброєний воїни), якому було наказано виступити в царський похід, не піде чи найняв найманця і надішле його замість себе, то цього редума або баірума потрібно вбити.
§ 36. Поле, сад чи будинок редума, баірума не можуть бути продані за срібло.
§ 37. Якщо декум (молодший офіцер) чи лубуттум (старший офіцер) забрав добро редума, завдавав утисків редуму, віддав редума в найми чи забрав подарунок, який дав цар редуму, то цей декум чи лубуттум мають бути вбиті.
§ 117. Якщо людина має борг і віддасть за срібло в боргове рабство свою дружину, свого сина чи доньку, то вони повинні служити в домі їх покупця 3 роки; на четвертий рік їх потрібно відпустити на свободу.
§ 127. Якщо людина протягне палець проти божої сестри (жриці) чи дружини людини і не докаже звинувачення, то ця людина повинна відповісти перед суддями, а також їй потрібно збрити скроні (знак безчестя).

Розквіт і падіння Ассирії

У першій половині III тис. до н. е. вихідці Шумеру та Аккаду на правому березі Тигру засновують місто Ашшур. Від назви цього міста походить назва країни — Ассирія. Невдовзі Ашшур перетворюється на важливий центр Аккадського царства — через місто проходили найважливіші торговельні шляхи. Вавилонський цар Хаммурапі завоював Ашшур, але незабаром правителі Ассирії утворили власну державу.
До кінця Х ст. до н. е. ассірійці встановили своє панування по всьому Північному Межиріччю. Ассирія стає могутньою військовою державою. Розквіт держави припав на VІІІ—VII ст. до н. е. Столицею Ассирії стає місто Ніневія — «місто крові», «лігво левів». Башти і стіни столиці вкривала шкіра, здерта з полонених. Біля воріт, у клітках, на ланцюзі сиділи полонені царі та товкли у ступах кістки своїх предків. На чолі держави стояв цар, який мав необмежену влада. Його оточували воєначальники, жерці, знатні люди та урядовці. Основним заняттям жителів Ассирії були загарбницькі війни. Джерело існування — грабіжництво. Захоплені народи обкладалися тяжкою даниною, а з непокірними жорстоко розправлялися. Щоб завойоване населення не змогло організувати повстання, його розселяли поміж іншими народами. Ассирія за часів правління Тіглатпа-ласара III (745—727 рр. до н. е.) набуває найбільшої могутності. Її володіння сягали «Верхнього моря, де сідає сонце (Середземне море), до Нижнього моря, де сонце піднімається (Перська затока)». Палац царів Ассирії був побудований на штучному горбі, що був схожий на фортецю. З обох боків біля воріт стояли статуї добрих духів — крилатих биків із людським обличчям. У них було 5 ніг. За царя Ашшурбанапала в Ніневії була зібрана перша в історії бібліотека.
Армія Ассирії складалася із професійних воїнів. Це було перше військо, яке мало залізну зброю. Армія складалася із загонів розвідників, кінноти, загонів бойових колісниць, піхоти та спеціальних загонів. Воїни Ассирії вміли споруджувати мости, понтони та військові дороги, будували фортеці. Вміли переправлятися через річки на надувних шкіряних мішках, використовували тарани та метальні машини. Чисельність армії становила 120 тис. людей.

Завоювання Дамаску

У 734 р. до н. е. Тіглатпаласар підійшов до Дамаска. Цар Дамаска Ре-цин вийшов назустріч ворогу, але програв бій та сховався у місті. Під час бою було захоплено чотирьох воєначальників Дамаска, Тіглатпаласар наказав їх посадити на кіл перед міськими воротами. Армія Ассирії оточила місто, але запасів міста могло вистачити на п’ять років. Облога тривала цілий рік, а потім цар почав вирішальний штурм. Стіни міста руйнувалися метальними машинами, а потім таранами. На восьмий день ассірійці увірвалися в місто. Цареві та багатьом воїнам відрубали голови, які склали перед міськими воротами. 20 000 жителів відвели в полон.

Загибель Ассирії

У 612 р. до н. е. халдейський (вавилонський) цар Набопаласар разом із сусідами зруйнував Ніневію. Останній цар Ассирії підпалив палац та кинувся у вогонь.

Халдейське царство

Вавилон — серце Халдеї. Вавилон декілька століть перебував під владою Ассирії. Проте місто зберегло самоврядування та самостійність. Непокірний Вавилон ассірійці руйнували декілька разів, але його знову відбудовували.
У 626 р. до н. е. Вавилон остаточно позбувався панування ассирійців і перетворився на центр Халдейської держави. Вавилонський цар Набо-паласар завойовує землі, що раніше належали Ассирії: Сирію, Фінікію, Палестину, Аравію. Найбільшого розквіту Халдейське царство досягло за правління Навуходоносора (605—562 рр. до н. е.).
У VI ст. до н. е. перси напали на Вавилон. Неприступне місто був завойовано. У Біблії ми знаходимо легенду про падіння Вавилону.
Останній Вавилонський цар Валтасар бенкетував у своєму палаці. Раптово на стіні з’явився вогненний напис: «Мене. Текел. Перес». Це означало: мене — обчислив Бог царство твоє та поклав край йому; текел — ти зважений на терезах та знайдений дуже легким; перес — розділено царство твоє і дано мідянам та персам. Цього ж дня вночі Вавилон був захоплений, а Валтасар убитий.

Халдейські (вавилонські) мудреці

Халдейські (вавилонські) мудреці славилися в усьому світі. Вони мали власне уявлення про світ. Вважалося, що Земля була плоскою плитою і плавала в океані. Зверху землю накривав великий ковпак — небо, по якому рухалися зірки. Халдеї встановили 12 знаків Зодіаку та склали календар. Вони першими розділили круг на 360 градусів, градус — на 60 хвилин. Халдеї розділили добу на 24 години, годину на 60 хвилин, а хвилину — на 60 секунд. Вони створили таблицю множення, яку згодом у них запозичив грецький учений Піфагор. Вся система обчислення халдеїв була заснована на числі 60.

Фінікія та Ізраїльсько-іудейське

Фінікія та Ізраїльсько-іудейське царство розташовувалися в регіоні, що зараз має назву Близький Схід. Ці території знаходилися на перетині торгових шляхів, які поєднували Єгипет, Грецію, Ассирію, Вавилонію. Ця земля була покрита чагарниками, а гори — лісами.
Стародавня Фінікія (територія сучасного Лівану) була відокремлена від Передньої Азії гірським хребтом Ліван. Головними містами Фінікії були: Тир, Сидон, Бібл. У давнину ця країна називалася Ханаан, а назву «Фінікія» їй дали греки. Фінікійцї грецькою означає «червонуваті«. Основне заняття жителів цих міст — морська торгівля.
Купці Фінікії перевозили ліс, фарбовану вовну і тканину. У Фінікії освоїли виробництво пурпурної фарби з раковин морського молюска. Вважається, що у Фінікії було винайдено скло.
На півдні регіону Близький Схід, там, де знаходиться Палестина, — територія сучасних Ізраїлю та Йорданії. За природних умов Палестина ділилася на три частини:
1) низовина, що йде уздовж моря, — «райський сад«, де було розвиненим землеробство;
2) узвишшя від низини до річки Йордан — «райський сад«, де також було розвиненим землеробство;
3) скелясте Зайордання — район, де переважало скотарство.
З півночі на південь тече річка Йордан, у своїй течії вона утворює Ге-нісаретське озеро, а потім впадає у Мертве море.
У давнину Палестина називалася Ханаан, а її жителі — ханаанеями. Окрім них, на цій території розташовувалося плем’я філистимлян (інд. євр. — «пелештим«). Палестина отримала цю назву від назви цього племені.
Фінікія — країна мореплавців, работоргівців і майстерних ремісників
Самостійна робота з текстом підручника — виписати до таблиці досягнення фінікійців у різних галузях.

Освіта й розпад
Ізраїльсько-Іудейського царства

У IX ст. до н. е. цар Саул об’єднав єврейські племена та заснував Ізраїльське царство. За розмірами воно було невеликим, його населення займалося переважно землеробством та скотарством.
Одночасно з Ізраїльським царством на півдні утворилося Іудейське царство. Згідно з легендою, це царство заснував Давид. Він є автором релігійних пісень — псалмів. Після смерті Саула Давид об’єднав обидва царства. Відомості з історії Ізраїльсько-Іудейського царства можна знайти в Біблії.
Найбільшої могутності це царство досягло за часів правління царя Соломона. Він був царем у 964—928 рр. до н. е. Соломон не вів кровопролитних воєн, а на четвертий рік свого царювання побудував Єрусалимський храм.
Землероби й скотарі ворогували між собою, і після смерті Соломона держава розпалася на дві частини: Ізраїль — зі столицею в Самарії та Іудею — зі столицею в Єрусалимі.
Тривала війна послабила обидві держави, і вони стали легкою здобиччю завойовників. Ізраїльське царство захопила Ассирія, а населення продали у рабство.
У VI ст. до н. е. Іудею захопив Навуходоносор — почався вавилонський полон євреїв. Лише після захоплення Вавилону персами у 539 р. до н. е. іудеї змогли повернутися на батьківщину.
Згодом Палестина під назвою Іудея увійшла до складу Римської імперії.

Перська держава

На схід від Месопотамії знаходиться Іранське нагір’я, яке з усіх боків оточене гірськими хребтами. В Ірані мало річок, а в пустелях є солоні озера. Землеробство розвивалося лише в оазисах. З корисних копалин тут були поклади міді, заліза та срібла. Цими територіями кочували племена мидян і персів. Серед цих племен було поширено слово «ар’я» — благородний. Від цього слова і пішла назва місцевості — Іран. Кочовики розводили коней, овець, верблюдів. Мідійці першими почали вирощувати траву люцерну для годування коней; її так і називали — кінський корм.

Геродот про персів

«Їхня головна гідність — мужність. Після військової доблесті другою за значенням заслугою вважається мати якомога більше синів. Хлопчиків у віці від п’яти до двадцяти років навчали тільки трьох речей: скакати на коні, стріляти з лука і завжди говорити правду».

Утворення Перської держави

Мідійському царю Астіагу пророкували, що син його дочки відніме у нього престол і завоює майже всю Азію. Злякався цар і, щоб обдурити долю, видав дочку заміж не за мідійця, а за перса. Він вважав, що син перса ніколи не зможе правити у Мідії. Коли ж у доньки Астіага народився хлопчик, астрологи передбачили, що він стане царем. І наказав Астіаг убити свого онука. Але вельможа, що отримав це доручення, пожалів немовля. Він відніс його у гори та віддав на виховання рабу-пастуху. Маленький Кір не знав, що він син мідійскої царівни. Але одного разу Астіаг побачив хлопчика і зрозумів, що це зовсім не син пастуха, а його власний онук. Суворо покарав він вельможу, який колись не послухався та обдурив його. Сину своєї дочки Астіаг зберіг життя. Але, коли Кір став дорослим, він умовив персів повстати проти влади мідійців і, перемігши, забрав престол у Астіага. Кір підпорядкував собі всі персидські племена та заснував могутнє Персидське царство. Він за короткий час підкорив Вірменію, Лідію та Вавилонське царство.

Розквіт і загибель Перської держави

Після Кира престол успадкував його старший син Камбіз (530—522 рр. до н. е.). Камбіз завоював Єгипет у 525 р. до н. е., але незабаром помер від випадкової рани. Потім перський престол посів Дарій I (522—486 рр. до н. е.). За Дарія I східний кордон Перської держави сягав річки Інд, на заході — Керенаїки (Африка), острова Самоса (в Егейському морі), Фракії та Македонії.
Особливої могутності Персія досягає під час правління Дарія I, який проводить численні перетворення — реформи.
Проте похід Дарія І проти скіфів Північного Причорномор’я закінчився невдачею, він помер, так і не здійснивши свою мрію — підкорити греків. Країну очолив його син Ксеркс (486—465 рр. до н. е.), за часів правління якого держава потерпала через постійні повстання населення підкорених земель (Єгипет і Вавилон). Протягом 500—449 рр. до н. е. Персія вела тривалу виснажливу війну з греками, в ході якої зазнала нищівної поразки.

Відкриття бронзи

Край пануванню кам’яних знарядь праці був покладений внаслідок відкриття бронзи — сплаву міді та олова, яка не поступалася за міцністю камінню, але обробляти її було значно легше, до того ж, знаряддя, виготовлені з бронзи, використовувати було значно зручніше. Разом з тим, покладів олова та міді було недостатньо. Відкриття заліза у І тис. до н. е. дало поштовх до масового застосування металевих знарядь, що, безсумнівно, призвело до суттєвих змін того суспільства.
Поява заліза в Україні збіглася з приходом кочовиків зі Сходу, спричинене «Великим переселенням народів» на початку І тис. до н. е.

Месопотамія — країна глини

У Дворіччі не ростуть ліси, там зовсім немає будівельного каменю. Багато лише глини. Тому будинки, храми і фортечні мури в містах будували з невипаленої, сирцевої, цегли. З неї робили найрізноманітніші предмети: горщики для приготування їжі, тарілки, зернотерки, навіть серпи для збирання врожаю і цвяхи. Книжки в Месопотамії також були глиняні — у вигляд табличок. Глиняні листи вкладали в глинян конверти. Не дивно, що саме в Месопотамі виникла легенда про те, що бог зліпив людину з глини.

Стародавні гробниці міста Ура

У МІСТІ Урі археологи розкопали дві тисячі гробниць III тис. до н. е. Найбагатшими виявилися гробниці царя Абаргі та його дружини — цариці Шубад. Вони були викопані в землі і складалися з кількох кімнат. До гробниць вели довгі коридори зі сходами. У коридорах і в самих гробницях учені побачили кілька десятків скелетів — чоловічих і жіночих. Це були слуги та раби. їх повбивали, щоб вони прислужували на тому світі своїм володарям.

Гробниця царя Абаргі

Біля входу до гробниці стояли вартові в повному бойовому обладунку. Трохи далі лежали музиканти в багатому вбранні, біля них були їхні арфи, зроблені з дерева і прикрашені золотими голівками биків. Гробницю царя було пограбовано ще в давнину.

Гробниця цариці Шубад

На скелеті цариці залишилися прикраси із золота, срібла, коштовного каміння. На голові в неї була золота діадема, з якої звисали золоті листочки і маленькі скляні квітки. Навколо лежало різнокольорове намисто. Уся долівка гробниці була заставлена коштовними речами: глечиками, світильниками, скриньками для косметики.

Царі помирали не самотньо

Посередині гробниці стояв великий казан, а біля скелетів людей лежали чашки.
Під час поховального обряду довгим коридором до гробниці спускалися гарно вбрані слуги. Вони вносили речі й посуд. Воїни ставали на варту біля входу до фобниці. Арфістки та співачки сідали вздовж стін. Линула тиха музика. За сигналом жерців люди по черзі підходили до казана, зачерпували сонне зілля, випивали його і поверталися на свої місця. Коли вони засинали, до гробниці спускалися воїни, вбивали ‘їх і засипали землею вхід до гробниці.

Закони царя Хаммурапі

Учені знайшли великий полірований стовп з чорного базальту. На ньому було викарбувано основні закони держави Хаммурапі. їм підкорялися всі жителі держави. На верхьівцьі стовпа зображено самого Хаммурапі, якому бог сонця і правосуддя Шамаш диктує мудрі закони. Усього на стовпі записано майже 300 законів. Вони були суворими, щоб у тих складних умовах суспільство могло вижити.
Закони Хаммурапі були першими писаними законами; вони прийшли на зміну звичаєвому усному праву, яке існувало ще за часів родового ладу.

Якщо злодій вкраде чуже майно, раба або рабиню чи худобу, його треба вбити. Того, хто візьме крадене, треба вбити.
Якщо будівельник погано збудує будинок, він завалиться і когось уб’є, то за це треба вбити будівельника.
Якщо хтось сховає раба, який утік від господаря, того треба вбити.
Якщо чоловік виб’є іншому око чи зламає руку, то йому треба, зробити те саме.
Якщо раб ударить вільну людину, то за це йому треба відрізати вухо.
Якщо син ударить батька, йому треба відрубати руку.
Якщо хтось ударить по щоці людину, рівну собі, то мусить запла- і тити штраф.

Поема «Політ Етани на небо»

У поемі розповідається, як герой Етана сів на орла і полетів у небо. Орел піднімався дедалі вище й вище. Він тричі запитує Етану: «Яка завбільшки звідси земля?». Етана тричі йому відповідає. Першого разу земля була як пагорб, а море — як криниця. Другого разу земля була вже як млинове коло, а третього — як порошинка. Тут Етана злякався й упав з орла додолу.
У багатьох народів, у тому числі й в українців, є казка про те, як герой летить на птахові над землею (казка «Яйце-райце»).

Уривок з поеми про Гільгамеша

Побачив Гільгамеш ставок з холодною водою,
Пірнув у нього, занурився в воду.
Змія квітковий почула запах;
З нори піднялася, квітку вкрала,
Коли тікала, скинула шкіру.
Тим часом Гільгамеш сидить і плаче,
Щоки його зросили сльози.
Звернувся він до перевізника Уршанабі:
«Для кого ж, Уршанабі, трудились мої руки?
Для кого крівцею стікає серце?
Собі самому не зробив добра я,
Зробив добро я змію земляному!».

Поема про Гільгамеша

Ця поема — один з найдавніших літературних творів. Згодом деякі її сюжети увійшли до Біблії.
У місті Урук на березі Євфрату жив могутній герой Гільгамеш. Він не знав, куди подіти свою силу, і народ страждав від його витівок. Боги створили рівного йому за силою героя Енкіду. Юнаки побраталися і разом здійснили багато подвигів. Та коли вони вбили страшного небесного бика і чудовисько Хумбабу, яке жило в кедровому лісі, то боги розгнівалися, наслали хворобу на Енкіду, і він помер. Гірко оплакував Гільгамеш свого побратима, а потім пішов шукати квітку безсмертя.
Багато перешкод подолав Гільгамеш, аж поки дістав її з дна морського. Але коли герой заснув на березі, зморений своїм подвигом, змія вкрала чарівну квітку і з’їла її. Відтоді змії щороку скидають стару шкіру, а людина не може повернути собі молодість.
У поемі відображено переконання, що щастя і безсмертя — це доля богів, а не людини. Людину ж на землі чекають важка праця й випробування.

Пророк Ісайя про військо ассирійців

Ось воно, легко та скоро воно прийде, не буде там ні втомленого, ні знеможеного. Жоден воїн не задрімає і не засне. І не спаде пояс з тіла його, і не розірветься ремінь на чоботях його. Стріли його гострі, і всі луки його натягнуті. Копита коней його подібні до кременю, а колеса колісниць — як вихор.

Ніневія-столиця ассирійців

Ніневію називали «лігвом левів» або «містом крові». Ніневія стала символом великої Ассирійської імперії. Створена руками полонених з різних країн, вона демонструвала всю розкіш Сходу, здобуту під час загарбницьких походів. Башти і стіни Ніневії покривала шкіра, здерта з тіл полонених. Біля східних воріт міста в клітках на цепу сиділи полонені царі і товкли в ступах вириті з могил кістки своїх славетних предків. Таку кару придумали їм ассирійські царі, щоб принизити їх і показати свою силу.

Вавилонська вежа

Ще здалеку було видно високу і масивну вежу — зикурат. На 90 м підносилася вона в небо. У небесній блакиті блищали позолочені роги, укріплені на вершині вежі. Зикурат був збудований із сирцевої (невипале- ної) цегли у вигляді семи кубів, поставлених один на одного. Куби були різного кольору: чорний означав підземний світ, червоний — землю, блакитний — небо. Зовнішні сходи вели на вершину зикурату. Там, у верхній башті, прикрашеній полив’яною плиткою блакитного кольору, стояли золоте ліжко і золотий стіл головного вавилонського бога Бела-Мардука. Жерці стверджували, що сам бог іноді спускався до свого храму і відпочивав на золотому ліжку. Зикурат вважався сходами, що з’єднують землю і небо. Спогади про цю величну споруду збереглися в Біблії («Драбина Іакова»),
Завойовники п’ять разів руйнували зикурат, та вавилоня- ни його відбудовували. У Біблії є легенда про те, як Бог зруйнував Вавилонську вежу, змішавши мови робітників так, що вони перестали розуміти один одного. І справді, на будівельних роботах працювали полонені з різних країн, які погано розуміли халдейську мову й один одного.
Унизу, на священній храмовій ділянці, у місті було ще одне святилище, де стояла велетенська золота статуя Бела-Мардука, яка разом із золотим жертовником важила 2,4 т.

«Сади Семіраміди»

На березі Євфрату цар Навуходоносор звелів збудувати для своєї дружини Амітіди висячі сади. Цариця сумувала за горами й лісами своєї батьківщини у рівнинній та безлісій Вавилонії. Спочатку будівельники звели потужні склепіння, що спиралися на кам’яні стовпи. Зверху на них насипали родючої землі і висадили дерева, кущі та квіти. Пишна зелень садів милувала око серед випаленої сонцем рівнини. Під гарячими променями сонця раби вручну качали з річки тисячі відер води і подавали її на тераси царського саду для поливання. Греки назвали цей сад «висячими садами Семіраміди», пов’язавши з іменем відомої ассирійської цариці, і вважали його одним із семи чудес світу.

Чим торгували фінікійці

Фінікія торгувала будівельним лісом, який охоче купували в Єгипті й Палестині. Цар Тіру Хірам посилав кедрові колоди іудейському царю Соломону для спорудження єрусалимського храму. Єгиптяни купували кедрове дерево на саркофаги для мумій.
У Фінікії виготовляли пурпурову фарбу, що славилася далеко за її межами. Цю фарбу виварювали з пурпурових черепашок, за якими водолази пірнали на дно моря. Вона не линяла від прання і не вигоряла на сонці. Пурпуровий одяг — багряницю — носили тільки царі, жерці та воєначальники.
У різних кінцях світу археологи знаходять флакончики для пахощів і намиста, зроблені з фінікійського кольорового скла. Фінікійці одночасно з єгиптянами навчилися плавити скло.
Фінікійські купці в давнину зажили собі поганої слави жорстоких работор- гівців. Вони хитрістю заманювали на свої кораблі людей, а потім продавали їх у рабство в інші країни. Піратство було найдавнішим морським промислом після рибальства.

Легенда про виникнення скла

Один фінікійський корабель віз із Єгипту селітру і по дорозі причалив до берега. Щоб приготувати собі їжу, моряки поставили казани на шматки селітри. Коли ж селітра розігрілася з’єдналася з піском, то утворився потік дивної густої рідини, яка потім застигла. Це й було, як переказують, народженням скла.

«Золотий вік» царя Соломона

Найбільшої слави та могутності досягло Ізраїльсько-іудейське царство за часів царя Соломона, сина Давидового, якого євреї вважали наймудрішим з людей. Він царював у 964—928 рр. до н. е. Соломону дісталася від батька сильна держава, а він зміцнив її ще більше. Соломон уже не вів кровопролитних воєн, як Саул чи Давид, а займався мирним будівництвом. На четвертий рік свого царювання Соломон почав будувати в Єрусалимі великий храм богу Ягве. Сім років тривало будівництво, на якому працювали сотні робітників.

Соломонів суд

Про мудрість царя Соломона народ зберіг багато легенд, які потім увійшли до Біблії. Він склав три тисячі повчань і одну тисячу пісень. Одного разу цар Соломон сидів на троні й судив своїх підданих. І ось прийшли до нього дві жінки з немовлятами на руках. Одне немовля було живе, а друге — мертве. Жінки кричали і сварилися між собою. Кожна кричала, що живе немовля — її дитина, і не можна було розібрати, чиє ж воно насправді. Цар Соломон наказав принести меча і розрубати надвоє живу дитину, а тоді віддати половину одній, а половину другій жінці. Одна жінка спокійно сказала: «Нехай не буде ні їй, ні мені — рубайте!». Друга жінка, як тільки почула це, злякано закричала: «Пане мій, благаю, не вбивай дитя, віддай його тій жінці живим!». Тоді цар Соломон показав на неї і сказав: «Віддайте живе дитя їй, бо вона — його мати». Мудрість Соломона в цій заплутаній справі вразила усіх. Для свого сина Соломон склав повчання, як треба правильно жити: уникати лихих людей, не красти, не вбивати, шанувати батьків.

Помста цариці Томіріс

У степах, за Каспійським морем, кочувало плем’я массагетів. Кір пішов на нього війною. Цариця массагетів Томіріс попередила його через оповісника: «Царю, царюй над своєю державою і не заздри тому, що ми владарюємо над нашою».
Проте Кір не прислухався до цього попередження. Хитрощами він узяв у полон сина Томіріс, який невдовзі загинув. Тоді цариця заприсяглася богом сонця напоїти завойовника кров’ю за його ненаситність. Відбулася жорстока битва, в якій Кір загинув. Цариця Томіріс звеліла наповнити міх кров’ю і занурити туди голову мертвого Кіра. Так вона виконала свою клятву.

Геродот про царя Дарія

Дарій поділив Перську державу на 20 округів, які в персів називаються сатрапії. Призначивши туди правителів, цар примусив племена платити йому податки. В одну сатрапію об’єднувалися кілька сусідніх народів. Таким чином, загальна сума всіх щорічних надходжень Дарію становила 14 560 евбейських талантів, тобто 378 т золота.

Пророк Заратустра

За легендою, у VI ст. до н. е. в Персії жив пророк Заратустра (грецькою — Зороастр). Він створив нову релігію — зороастризм. Його проповіді увійшли до Авести — священної книги стародавніх персів.
Про Заратустру переказували, що коли він народився, то не заплакав, як усі діти, а засміявся. Цар злякався і хотів його убити. Він наказав кинути немовля спочатку у вогонь, потім — під ноги бикам і коням і, нарешті,— у лігво до вовків. Та марно. Дитина залишилася живою і неушкодженою.
Коли Заратустра виріс, він постав перед богом Ахурамаз- дою і почав ставити йому запитання. Перше запитання було таким: яке найкраще боже створіння? Ахурамазда відповів, що це чиста серцем людина. Бог передав Заратустрі священну книгу Авесту. Після цього Заратустра став проповідувати нову віру — любов до людини і всього живого.
Перед смертю Заратустри бог Ахурамазда показав йому рай і пекло. Заратустра сказав, що тепер він пізнав у світі всю мудрість до кінця.

Геродот про звичаї скіфів

Військові звичаї скіфів такі: коли скіф убиває першого ворога, він п’є його кров. Голови всіх убитих ним у бою скіфський воїн приносить цареві. Бо тільки той, хто приніс голову ворога, одержує свою частку здобичі. З черепів ворогів скіфи роблять чаші для пиття. Жодному ворогові, який нападає на їхні землі, вони не дають втекти. І ніхто не може їх наздогнати. Скіфи не мають ні міст, ані укріплень і свої житла возять із собою. їхні житла — це шатра.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ № 3. «КРАЇНИ ПЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ У ДАВНИНУ»

Як використовували глину вавилоняни?
Які товари везли купці з півночі на південь?
Які товари везли вгору за течією — з півдня на північ? (Чим було багате Межиріччя?).
Які категорії населення згадуються в законах Хаммурапі?
Чиї інтереси захищали ці закони?
Які професії були поширені серед населення Давнього Вавилону?
Які види покарань передбачалися за різного виду злочини?
Чи передбачалися в законах не тільки обов’язки, але й права?
«Як відбувався суд у Стародавньому Вавилоні»?
Хто вирішував справи в суді?
Як позивач доводив свою правоту в суді?
Як визначалася вина людини в суді?
Яке покарання найчастіше передбачалося в законах царя Хаммурапі?
Яку відповідальність ніс суддя за своє рішення?
Які вимоги передбачалися щодо судді?
Яким було господарське життя вавилонян?
Якими були заняття жителів Вавилону?
Що дозволяло вавилонянам займатися хліборобством?
З якою небезпекою було пов’язано заняття хліборобством?
Які професії були поширеними у Вавилоні?
Які знаряддя праці та інструменти використовували стародавні вавилоняни?
Які матеріали та метал використовували вавилоняни для виготовлення знарядь праці?
Якими були відносини в сім’ї вавилонян?
Як укладався шлюб в Стародавньому Вавилоні?
Якою було становище жінки у вавилонській сім’ї?
Чи мала вавилонянка права, захищені законом?
Яке покарання міг застосувати батько до свого сина?
Чим сім’я в Стародавньому Вавилоні відрізняється від сучасної української сім’ї?
Які верстви населення існували у вавилонському суспільстві?
На які верстви поділялося населення у Вавилонській державі?
Як людина у Вавилоні могла стати рабом?
Чому, на вашу думку, перебування у рабстві за борги було обмежено трьома роками?
Чому царські закони захищали рядових воїнів?
Що у перекладі означає «Месопотамія»?
Розкажіть про природні умови Месопотамії. Що спільного у цієї країни з Єгиптом?
Як пояснити, що архітектурні споруди Межиріччя не збереглися, на відміну від Єгипту?
Розкажіть про заняття населення Межиріччя.
Розкажіть про правління Хаммурапі.
Дайте характеристику законам Хаммурапі.
Яке з чудес світу існувало у Вавилоні?
Що вам відоме про Вавилонську вежу?
На правому березі річки якої річки було засновано Ашшур?
Як звали найбільш освічений цар Ассирії?
Ассирійці першими навчилися виплавляти….
Стіни фортець розбивали за допомогою….
«Місто крові» — …
Як звали найбільш войовничого царя Ассирії?
Коли була зруйнована Ніневія?
Яка чисельність армії Ассирії?
Яке місто поруйнував Тіглатпаласар?
Як називають необмежена влада царя?
При включенні до складу держави переможця захоплених земель утворюється … .
Як називається писемність Межиріччя?
… Хаммурапі.
На якій річці засновано Вавилон?
Як називають Верховне божество Вавилону?
Центром якої держави став Вавилон?
Як звали Дружину Навуходоносора?
Брами Бога — це ….
Що створили Халдейські вчені?
Як звали Батько Навуходоносора. (Набопаласар)?
Яка держава володіла Вавилоном до його нового піднесення?
Вавилон — це брама …
Прикраса фасаду будівель називють …
Назвіть території, які займали Ассирія і Халдея.
За часів правління яких царів Ассирія та Халдея досягають найбільшої могутності?
У якому місті — Ніневії чи Вавилоні — ви хотіли б жити і чому?
Назвіть причини загибелі Ассирії та Халдеї.
Що означає біблійний вираз “Вавилонське стовпотворіння”?
Що означає біблійний вираз “Служити золотому тельцю”?
Що означає біблійний вираз “Принести пальмову гілку”?
Що означає біблійний вираз “Повернутися на землю обітовану”?
Що означає біблійний вираз “Цап-відбувайло”?
Що означає біблійний вираз “Камінь спотикання”?
Що означає біблійний вираз “Манна небесна”?
Що означає біблійний вираз “Посипати голову попелом”?
Що означає біблійний вираз “Око за око, зуб за зуб”?
Що означає біблійний вираз “Заборонений плід солодкий”?
Які риси найбільше цінувалися серед чоловіків у перських родинах?
Чому, на ваш розсуд, у перських родинах прагнули мати якомога більше синів?
Порівняйте: чого прагнули навчити дітей у Вавилоні та у Персії?
Назвіть державу, під владою якої перебували перські племена до утво -рення власної держави.
Назвіть ім’я ватажка персів, який підняв повстання проти Мідії і згодом став першим царем Персії.
Назвіть країни, які завоював цар Кір.
Адміністративна реформа Дарія I.
Військова реформа Дарія I.
Фінансова реформа Дарія I.
Реформи у сфері законодавства Дарія I.
Створення дорожньо-поштової служби.
Звідки пішов вислів «багатий, як Крез»?
а) Крез — міфологічний образ;
б) з Лідійського царства, де проживав багатий цар;
в) Крез — жрець, який першим почав карбувати золоті монети.
Чому гвардія перського царя називалася «безсмертною»?
а) Кількість війська залишалася незмінною — замість загиблого воїна ставав інший;
б) це образне висловлювання, що характеризує могутність війська перського царя;
в) бог Ахурамазда благословив військо.
Чому перси не брали участі в будівництві палаців і храмів?
а) Цю роботу виконували раби;
б) вони зневажали будь-яку справу, окрім військової та землеробства;
в) вони не володіли будівельним мистецтвом.
Найбільшої могутності Перська держава досягла за:
а) Соломона;
б) Хаммурапі;
в) Дарія I.
Столицею Персії було місто:
а) Сузи;
б) Персеполь;
в) Ніневія.
Перська держава була поділена на області, які називалися:
а) ном;
б) сатрапія;
в) колонія.
Кого називали «очима та вухами царя»?
а) Донощиків;
б) розвідку;
в) таємну поліцію.
Проти якого племені Дарій I вчинив невдалий похід?
а) Массагетів;
б) скіфів;
в) кіммерійців.
У якій державі почали карбувати перші монети із золота?
а) Лідії;
б) Мідії;
в) Персії.
«Ар’я» перекладається як:
а) чесний;
б) благородний;
в) сміливий.
Хто такий сатрап?
а) Правитель Єгипту;
б) правитель Персії;
в) урядовець-управитель Персії.
Хто заснував Перську державу?
а) Кір;
б) Дарій I;
в) Ксеркс.
Хто ховав померлих царів у курганах?
Хто першим почав використовувати коней для верхової їзди?
Хто Воював з Урарту?
Хто вважав, що походять від Геракла та Діви-Змії?
Хто першим почав використовувати кінську збрую?
«Кобилодоїльці» — це … .
Назви міст співвіднесіть із назвою країни:
а) Бібл; 1) Персія;
б) Ніневія; 2) Фінікія;
в) Сидон; 3) Ізраїль;
г) Вавилон; 4) Вавилон;
д) Персиполь; 5) Ассирія.
е) Тир;
ж) Ашшур;
з) Єрусалим.
Яку країну представляють історичні діячі?
а) Хаммурапі;
б) Саул;
в) Соломон;
г) Ашшурбанапал;
д) Навуходоносор;
е) Кір.
Поставте у хронологічній послідовності:
а) завоювання Єгипту персами;
б) завоювання персами Вавилону;
в) об’єднання персів у складі однієї держави;
г) смерть Кіра;
д) реформи Дарія І.
Пояснити зміст поняття «монархія».
Пояснити зміст поняття «колонія».
Пояснити зміст поняття «релігія».
Пояснити зміст поняття «реформа».
Пояснити зміст поняття «закон».
Пояснити зміст поняття «культура».
Наведені прізвища, відкриття, географічні об’єкти розташуйте відповідно до їх приналежності: Дворіччю (Д), Фінікії (Ф), Ассирії (А), позначивши відповідними буквами:
Абетка, Тир, Залізо, Кіннота, Вітрила, Скло, Гільгамеш, Перша бібліотека, Хаммурапі, Перші письмові закони, Ніневія, Пурпурна фарба.
Послухайте, які слова наказали викарбувати на камені царі стародавніх держав і дайте відповіді на питання.
1) Як звали кожного із царів?
2) Якими державами вони керували?
3) Якими справами пишалися?
А. Я, досконалий цар, могутньою зброєю, яку мені подарували боги, знищував ворогів на півночі та на півдні. Я господар, який провів воду для населення країни. Я накреслив свої дорогоцінні слова на камені, щоб сильніший не завдавав утисків слабшому, щоб забезпечити справедливість сироті та удові. Якщо будь-хто з людей знищить мої закони, знищить написане на камені моє ім’я та напише своє, — чи цар, чи будь-яка людина — нехай великі боги проклянуть його долю, нашлють на нього голодні роки, темряву та раптову смерть.
Б. Я — цар, великий цар царів, цар цієї землі кажу: «Мені волею бога Агура-Мазди належать 23 країни, серед яких: Персія, Вавилон, Ассирія, Єгипет, Вірменія, Парфія. Все, що я їм наказував, — чи вночі, чи вдень — вони виконували. Коли вавилоняни відмежувалися від мене, то військо моє захопило повстанців і привело їх до мене. Я відрізав їм носи, вуха та язики та посадив на палю. Я маю велику силу в руках і ногах. Я — відмінний вершник, відмінний лучник, відмінно кидаю спис. Цими здібностями нагородив мене великий бог Агура-Мазда».
Хто назвав Межиріччя «Месопотамія»? Між якими річками воно розташовано?
На які частини поділяється Межиріччя за своїми природними умовами?
Як і на чому писали стародавні шумери?
Який правитель Вавилону створив перші у світі закони?
Які пам’ятки Вавилону вважаються чудесами світу? Хто склав таблицю множення?
Назвіть місто, в якому археологи знайшли «бібліотеку глиняних книг».
Яка слава — добра чи погана — ходила про фінікійців?
Від назви якого народу утворилося слово «Палестина»?
Як називається ріка, що тече в Палестині?
Як називається священна книга іудеїв і християн?
Хто такі сатрапи?
Назвіть найдавнішу колонію фінікійців.
Яке місто називали «Лігвом левів»?
Хто розгромив Ассирію?
Кого називали «батьком персів»?
Як називалася писемність Дворіччя?
Хто з царів Ізраїлю уславився своєю мудрістю?
Син Кіра, володар Єгипту?
Хто заснував Карфаген?
Як називається храмова споруда у народів Межиріччя?
Хто заснував Перську імперію?
Що таке пурпур?
Що означає у перекладі слово «Вавилон»?
Розташувавши в правильному порядку наведені слова, ви прочитаєте відомі прислів’я та приказки зі Старого Завіту:
а) країна, немає, своєї, пророк, в;
б) обминає, мене, сія, нехай, чаша;
в) меча, загине, хто, від, взяв, меч, і;
г) чаша, випити, дно, до;
д) яма, копає, в, сам, неї, інший, потрапляє, хто.
Які ще назви мало Межиріччя?
У якій частині світу розташоване Межиріччя?
Де бере початок Євфрат?
Куди впадає Тигр?
Що розташовано північніше — Єгипет чи Межиріччя?
У яку пору року в Межиріччі йдуть зливи?
Яких властивостей набував ґрунт під час розливу Тигру та Євфрату?
З чого будувалися перші споруди у Південному Межиріччі?
Чому в будинках жителів Межиріччя не було вікон?
Запаси якого матеріалу були в Межиріччі невичерпними?
Кого готували в школах Межиріччя?
Як називали в Межиріччі учнів?
На чому писали школярі?
Як довго тривали заняття в школах?
Чому в школах училися тільки діти багатих?
Які головні джерела рабства вам відомі?
Кого в Межиріччі називали «великою людиною»?
Які матеріали використовували вавілоняни для будівництва плавальних засобів?
Скільки букв було у фінікійському алфавіті?
Яке з семи чудес світу знаходилося у Вавилоні?
Чому фінікійську пальму шумери називали «деревом життя»?
У якій країні народилася легенда про те, що людину Бог зліпив із глини?
Чим знаменитий в історії цар Ашшурбанапал?
Що в давньому Шумері називали «будинками табличок»?
Чому, на думку шумерів, змія щорічно скидає шкіру?
Яке місто і чому називали «Брамою Бога»?
Чому Мертве море так називається?
Кого в давнину називали «зарічними людьми»?
Яку ріку єгиптяни називали «та, що тече навпаки» чи «великою переверненою рікою»?
Як фінікійці навчилися фарбувати тканини в пурпурний колір?
У давньому переказі розповідається, що фінікійці винайшли скло. Як це сталося?
Яке місто у давнину називали «Лігвом левів»?
Найдавніша збірка законів Межиріччя — …
а) Набопаласара;
б) Ашшурбанапала;
в) Хаммурапі;
г) Навуходоносора.
Засновник Перської держави — …
а) Кір;
б) Дарій;
в) Ксеркс;
г) Артаксеркс.
Релігійні уявлення і легенди якого народу були покладені в основу Біблії:
а) ассирійців;
б) шумерів;
в) фінікійців;
г) євреїв?
Вавилон досяг максимального розквіту й могутності за халдейського царя:
а) Набопаласара;
б) Ашшурбанапала;
в) Хаммурапі;
г) Навуходоносора.
Торгівля була основним заняттям:
а) ассірійців;
б) шумерів;
в) фінікійців;
г) євреїв.
«Лігвом левів» у давнину називали столицю:
а) Персії;
б) Ассирії;
в) Іудеї;
г) Халдеї.
У стародавньому Межиріччі писали на:
а) листі фінікової пальми;
б) папірусі;
в) пергаменті;
г) глиняних табличках.
Найбільшим містом Передньої Азії у VIII ст. до н. е. був:
а) Єрусалим;
б) Ніневія;
в) Вавилон;
г) Тір.
Найдавніший алфавіт був створений:
а) ассирійцями;
б) шумерами;
в) фінікійцями;
г) євреями.
Хаммурапі почав правити у 1792 році до н. е. Яке це століття?
Зазвичай Тигр розливався на 2 тижні раніше, ніж Євфрат. Але іноді траплялося, що вони розливалися одночасно і надзвичайно бурхливо. Який міф у результаті народився в Межиріччі?
Саме так називалася гвардія персидського царя. (Підказка на С. 5 Атласу)
Легендарний цар міста-держави Урук — це … .
Вавилон був захоплений персампи у … р. до н. е.
Єдина країна в Африці, завойована персами — це … .
На півдні Дворіччя в стародавні часи часто можна було спостерігати, як багаті люди у своєму заповіті, крім будинку, майна, срібних зливків та іншого, указували, кому вони заповідають дерев’яні двері і навіть стільці. Поясніть, чому в цьому списку цінностей опинилися дерев’яні двері та стільці.
Цар, що став творцем імперії Ассирії — це … .
Навуходоносор захопив Єрусалим у … р. до н. е. Назвіть століття.
А між Віфлеємом та Ієрихоном знаходиться … .
Карфаген був заснований у … р. до н. е.
Відомі статуї крилатих биків, прикрашали храми і палаци Ассирії та вражали усіх відвідувачів трьома особливостями: 1 — те, що у них були крила, 2 — те, що вони були з головою людини. А третє — назвіть самі.
З якого документа взяті ці рядки: «Якщо торговка обрахує покупця, її необхідно покарати: її треба кинути у Тигр»?
Столиця Ассирії загинула у … р. до н. е.
Перший відомий нам морський народ — це … .
Основне заняття персидських племен.
Відрізок часу, що дорівнює 100 рокам — це … .
Найбільш поширений матеріал, який використовували люди в Межиріччі — це … .
Виготовлення виробів ручним способом — це … .
Перша столиця Персії — це … .
Що називали «деревом життя» шумери?
Ця дорога об’єднала Сузи та Сарди.
Правовий акт держави, який зобов’язані виконувати всі його жителі.
Храм з необпаленої цегли в Межиріччі.
Поселення, засноване представниками одного народу на території іншої держави.
Грецька назва Межиріччя.
Так звали єврейського пастушка, що убив у поєдинку могутнього богатиря філістимлянина Голіафа.
Головне заняття ассирійців було … .
Знамениті ворота Іштар прикрашали храм … .
Стародавні шумери робили труни та цвяхи із … .
Персеполь — перша столиця … .
Міфи — оповіді про … .
Сатрап — це … .
Найбагатшим містом Фінікії було місто … .
«Брама бога» — так перекладається назва міста … .
Найбільшої могутності Персія досягла за царя … .
Свого часу Єгипет був підкорений … .
Текст з помилками Знайдіть їх і ви. Помилки підкресліть
Втомившись від нещодавнього походу до Індії, військо Ашшурбана-пала поверталося в «Лігво Лева». Саме таку назву отримало місто Вавилон — столиця непереможної Ассирії. Незабаром цар скликав на нараду воєначальників і сановників. За звичаєм, встановленим за часів правління Давида, першого царя Ассирії, винних у невдалому поході мали тут же при
всіх страчувати, кинувши до Нілу на поживу крокодилам. Пославшись на відповідні статті законів Хаммурапі, жерці визнали таке рішення бажаним богу Мардуку. Цього разу доля відвернулася від сатрапа Сардона.
Задовольнившись стратою, цар, оточений своєю гвардією «безсмертних», оголосив новий план походу: цього разу на греків. Для цього йому була необхідна нова армія і в першу чергу могутній флот. І тут йому пообіцяли надати допомогу фінікійці. Цар Дарій, правитель Тіру — наймогут-нішого міста Фінікії, завірив, що зможе виставити для цього походу не менше 50 кораблів.
Пораду перервала звістка про те, що до пристаней столиці прийшов торговий корабель з Нижнього Дворіччя, навантажений пшеницею, фініками, кедровим деревом, зливками срібла та обпаленою цеглою.
Найдавніше в Межиріччі місто-держава, столиця царства Шумера і Аккада — це … .
Провідне місто Фінікії, жителі якого заснували … .
Місто Фінікії, що уславилося тим, що в ньому продавали … .
Перша столиця Ассирії — це … .
Найважливіше місто Сирії, що уславилося своїми зброярами — це … .
Найбільше місто Месопотамії, на території якого розташоване одне з чудес світу — це … .
Колонія Фінікії, що стала найбільшим торговим містом Північної Африки — це … .
Столиця Персії, найдавніша резиденція царів — це … .
Де виникла давньовавилонська держава? Який її цар прославився найбільше?
Як удосконалив Хаммурапі торгівлю? Що таке релігійний культ?
Яке значення для розквіту давньовавилонської держави мали:
а) природні умови;
б) діяльність царя;
в) торгівля;
г) воєнні походи;
д) релігійний культ;
е) щось інше?
Яке значення для історії всього стародавнього Сходу мали закони Хаммурапі?
На чому писали у Дворіччі?
Що таке клинопис?
Які знамениті поеми було створено у Дворіччі?
Чому легенда про всесвітній потоп виникла не в Єгипті, а в Дворіччі?
Як у месопотамських хроніках пояснювались причини історичних подій?
Поміркуй про долю Енкіду і Гільгамеша. Як вважали шумери, чи спроможна людина осягнути таємниці світу? Чи може бути вона щасливою? З чого це видно?
За якого царя Вавилон досяг розквіту після вигнання ассирійців?
Чим уславилися халдейські мудреці?
Як халдеї вимірювали час?
Хто склав таблицю множення?
Як виникла біблійна легенда про Вавилонську вежу?
Як ти зрозумів зміст напису на стіні в легенді про Валтасара?
Які основні заняття були в жителів фінікійських міст?
Чим прослави- лися міста Дамаск і Бібл?
Яке важливе плавання здійснили фінікійці?
Чим торгували фінікійці?
Як фінікійці знайшли секрет виробництва скла?
Яке значне відкриття фінікійці зробили в писемності?
Яким богам поклонялися фінікійці?
Географічне положення фінікійських міст мало сприяло розвитку господарства. Як пристосувалися фінікійці до складних умов свого існування?
Як єврейські племена оселилися в Палестині? Як жила патріархальна сім’я?
Як жили євреї в Єгипті?
Якому богові поклонялися стародавні іудеї?
Які два єврейських царства утворилися в XI ст. до н. е.? Хто об’єднав їх?
Чим прославився цар Соломон?
Які завоювання поклали край існуванню Іудейського та Ізраїльського царств?
З якої старовинної книги ми дізнаємося про історію, вірування, звичаї та побут стародавніх євреїв?
Прочитай уривки з «Повчань Соломонових» і скажи, які чесноти цінувалися і які вади засуджувалися в єврейському суспільстві у давнину. Порівняй, як до цих рис людини ставляться тепер.