Перші дев’ять років облоги Трої. Троянський цикл міфів.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Перші дев’ять років облоги Трої. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Викладено за різними творами античних письменників.
Епізод загибелі Паламеда викладено за поемою Овідія «Метаморфози»

Зраділи греки, що скінчено їхнє довге плавання. Та коли наблизились вони до берегів, то побачили, що їх чекало вже сильне військо троянців під проводом Гектора, могутнього сина старого царя Трої Пріама. Як пристати грекам до берега? Як висадитися? Бачили всі герої, що загине той, хто перший ступить на троянський берег. Довго вагалися греки. Серед них був і герой Протесілай, він прагнув подвигів і готовий був перший зіскочити на берег і почати бій з троянцями. Але не зважувався він тому, що знав провіщення: загинути має той з греків, хто перший торкнеться ногою троянської землі. Знав це провіщення і Одіссей. І ось, щоб повести за собою героїв, але самому не загинути, Одіссей кинув на берег свій щит і спритно стрибнув на нього з корабля. Протесілай бачив, що Одіссей зіскочив на берег, але він не бачив, що скочив Одіссей не на троянську землю, а на свій щит. Протесілай вирішив, що один із греків уже ступив перший на троянську землю. Жадоба подвигів оволоділа Протесілаєм. Усе забув він: забув про батьківщину, забув і про прекрасну дружину свою, юну Лаодамію. Скочив з корабля на берег Протесілай і з оголеним мечем кинувся на ворогів. Потряс своїм важким списом великий Гектор і на смерть уразив він юного Протесілая. Мертвим упав той на берег. Він перший обагрив своєю кров’ю троянську землю. Греки дружно кинулися з кораблів на ворогів. Закипів кривавий бій, подалися троянці, кинулися тікати і заховалися за неприступними стінами Трої. На другий день було укладено між греками і троянцями перемир’я, щоб підібрати загиблих воїнів і поховати їх.
Поховавши всіх убитих, греки почали влаштовувати укріплений табір. Повитягали вони свої кораблі на берег і розташувалися великим табором вздовж моря від гір Сігейону до гір Ройтейону. З боку Трої вони захистили свій табір високим валом і ровом. На двох протилежних кінцях табору розбили шатра Ахілл і Аякс Теламонід, щоб спостерігати за троянцями і не дати їм напасти несподівано на греків. Посередині табору підносилося розкішне шатро царя Агамемнона, обраного греками проводирем всього війська. Тут, коло шатра Агамемнона, був і майдан для народних зборів. Мудрий Одіссей поставив своє шатро коло майдану народних зборів, щоб повсякчас мати змогу вийти до зібраних і щоб завжди знати, що відбувається в таборі. Він, незважаючи на те, що раніше так не хотів брати участі в поході, тепер став лютим ворогом троянців і вимагав, щоб греки за будь-яку ціну здобули і зруйнували Трою.
Коли табір греків був упоряджений і укріплений, вони послали в Трою царя Менелая і хитромудрого Одіссея для переговорів з троянцями. Грецьких послів прийняв у своєму домі мудрий Антенор і влаштував для них розкішний бенкет. Всією душею бажав Антенор, щоб укладений був мир і задоволені були законні домагання Менелая. Довідавшись про прибуття послів, Пріам скликав народні збори, щоб обговорити домагання Менелая. Прийшли на збори всі троянці і Менелай з Одіссеєм. Менелай у короткій сильній промові зажадав, щоб повернули йому троянці дружину його Єлену і всі скарби, викрадені Парісом. Після Менелая говорив Одіссей. Заслухались троянці чудовою промовою мудрого царя Ітаки. Він переконував троянців задовольнити вимоги Менелая. Народ троянський ладен був уже погодитись на всі домагання Менелая. Адже ж і сама прекрасна Єлена розкаялася в своєму необачному вчинку і шкодувала, що покинула дім героя-чоловіка заради Паріса. І Антенор умовляв народ задовольнити вимоги Менелая. Він бачив, скільки лиха завдасть війна троянців і греків. Але не хотіли миру з греками сини Пріама і насамперед, звичайно, Паріс. Невже змусять його віддати Єлену? Невже віднімуть у нього всю його здобич? Він не хотів скоритися народному рішенню, а його підтримували в цьому брати. Підкуплений Парісом Антімах вимагав навіть, щоб троянці схопили царя Менелая і вбили його. Але цього не допустили Пріам і Гектор, вони не дозволили образити послів, що були під охороною громовержця Зевса. Вагалися народні збори, не знали, яке прийняти остаточне рішення.

Тут устав троянський провісник Гелен, Пріамів син, і сказав, щоб не боялися троянці війни з греками,— боги обіцяють Трої свою допомогу. Повірили троянці Геленові. Вони відмовилися задовольнити домагання Менелая. Посли греків змушені були ні з чим покинути Трою. Тепер мала початись кровопролитна боротьба троянців з греками.
Замкнулись троянці в неприступній Трої; навіть Гектор не насмілився покидати Трою. А греки почали облогу. Вони три рази намагалися здобути штурмом Трою, але це їм не вдалося. Тоді греки почали руйнувати околиці Трої і завойовувати всі міста, які були в союзі з Троєю. Греки ходили на них походами суходолом і морем. В усіх цих походах особливо відзначався великий Ахілл. Греки заволоділи островами Тенедосом, Лесбосом, містами Педасом, Лірнессом та іншими. Багато міст зруйнували вони всередині країни. Оволоділи й містом Фіви (Міфічне місто, одноіменне з Фівами, головним містом Беотії в Греції), де правив батько Гекторової дружини Андромахи Естіон. В один день убив Ахілл сімох братів Андромахи. Загинув і батько її. Але не дав труп Естіона на наругу Ахілл — боячись гніву богів, він поховав його в землі (За віруванням греків душі померлих, які не були поховані, засуджувалися на вічне блукання і ніде не знаходили собі спокою. Тому непоховання вважалося найбільшою наругою над померлими). А мати Андромахи була відведена невільницею у табір греків. Багату здобич здобув Ахілл у Фівах. Він захопив у полон і прекрасну дочку Аполлонового жерця Хріса — Хрісеїду, і прекрасну Брісеїду. Хрісеїду віддали греки цареві Агамемнону.
Усе навколо Трої спустошували греки. Троянці не сміли показуватись за мурами Трої, бо кожному загрожувала смерть або жорстокий полон і продаж у рабство.
Багато горя довелося зазнати троянцям за дев’ять років облоги Трої. Багатьох героїв, що впали в бою, довелося їм оплакувати. Але найтяжчий, десятий рік, був попереду. Попереду було й найбільше горе — падіння Трої.
Багато перетерпіли й греки за дев’ять років війни. Багато й у них було вбитих. Багато героїв загинуло від рук ворогів. Загинув і мудрий герой Паламед, але не від ворожої руки. З ненависті і заздрощів погубив його хитромудрий Одіссей. Багато розумних порад давав грекам Паламед, не раз робив він їм неоціненні послуги. Цілющим зіллям вигоював рани, лікував недуги; він збудував маяк для греків, щоб знали ті, що відплили з табору, куди пристати їм темної ночі. Шанували героя Паламеда греки і охоче слухались його порад. За це зненавидів його Одіссей. Він бачив, що Паламеда греки слухають охочіше, ніж його. Згадав Одіссей і те, як викрив Паламед його хитрощі, коли удав він із себе божевільного, щоб не йти під Трою; цей спогад ще дужче розпалив його ненависть до Паламеда. Довго розмірковував Одіссей, як згубити йому Паламеда. Нарешті скористався він тим, що Паламед почав радити грекам скінчити війну й повернутись на батьківщину. Одіссей придумав підступний план. Уночі він сховав у Паламедовім шатрі мішок із золотом і почав запевняти всіх, що недарма радить Паламед припинити облогу Трої, що ці поради дає він грекам тільки через те, що його підкупив Пріам. Чимало було незадоволених Паламедом і серед греків. Адже якби греки послухали порад Паламеда, то позбулися б вони багатої здобичі, якою б заволоділи, здобувши Трою. Всі ці незадоволені охоче повірили наклепам Одіссея. Бачачи, що вже багато греків починають вірити у зраду Паламеда, Одіссей, щоб переконати всіх у тому, що Паламед справді підкуплений Пріамом, сповістив Агамемнона, що Паламед підтримує зв’язок з Пріамом через полоненого фрігійця і що цього фрігійця, коли він намагався піти з грецького табору в Трою, схопили і вбили Одіссеєві слуги. Написав також Одіссей листа від імені Пріама до Паламеда. В цьому листі було сказано про золото, послане царем Пріамом Паламедові як плату за те, що він умовить греків зняти облогу і пливти на батьківщину. Цей лист Одіссей передав полоненому фрігійцеві і велів віднести його Пріамові. Тільки-но фрігієць вийшов з табору греків, як напали на нього слуги Одіссея, вбили його, а листа принесли своєму цареві. З листом Одіссей поспішив до шатра Агамемнона. Діставши це повідомлення, Агамемнон зараз же скликав до свого шатра всіх грецьких вождів. Покликав він і Паламеда, який і гадки не мав про те, яка небезпека загрожує йому. Тут звинуватив Одіссей Паламеда в зраді. Даремно запевняв Паламед вождів, що і не думав він про зраду. А Одіссей, щоб викрити Паламеда, порадив потрусити в його шатрі. Послали до шатра, і справді знайшли там мішок із золотом. Тепер всі повірили, що Паламед — зрадник. Вчинили суд над Паламедом і засудили його до смертної кари. Паламеда вирішили забити камінням. Закували невинного в тяжкі кайдани і привели на берег моря. Даремно заклинав Паламед греків не вбивати його, не карати такою лютою смертю безвинного. Ніхто не хотів слухати, як вважали, зрадника. Приступили до страти. Жодного стогону, жодної скарги не вирвалося з грудей Паламеда. Перед смертю казав він тихо такі слова:
— О істино, мені шкода тебе, ти вмерла раніше, ніж я!
З цими словами вмер найблагородніший і наймудріший із грецьких героїв; не врятували його всі ті послуги, які зробив він грекам. Згодом жорстоко поплатилися греки за вбивство Паламеда. За смерть сина помстився їм Навплій, цар Евбеї, батько Паламеда.
Не тільки на смерть засудив Агамемнон Паламеда, але й душу його прирік на вічне блукання. Не дозволив Агамемнон поховати тіло Паламеда в землі, його залишено було на березі моря дикому звірові й хижому птаству на поталу. Та не допустив цього могутній Аякс Теламонід. Він справив похоронний обряд над тілом Паламеда і з честю поховав його. Аякс не вірив, що Паламед зрадив греків.

Перші дев’ять років облоги Трої. Троянський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)