Острів Аретіда і прибуття в Колхіду. Аргонавти. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Довго пливли аргонавти вздовж Евксінського Понту (Евксінський Понт — тобто гостинне море; так почали греки називати Чорне море, ознайомившись з його родючими, гостинними берегами. А давніше вони звали Чорне море Авксінським, тобто негостинним, бо їх лякали бурі на цьому морі). Багато країн проминули вони, багато бачили народів. Нарешті вдалині показався острів. «Арго» швидко наближався до острова, берег уже був недалеко. Раптом з острова знявся, виблискуючи в промінні сонця своїми крилами, великий птах; він пролетів над «Арго» і зронив перо своє на одного з героїв — Оїлея. Мов стріла, вп’ялося перо в плече Оїлея, кров полилася йому з рани, і випало весло з рук пораненого героя. Товариші Оїлея вийняли перо з його рани. З подивом дивляться на перо і бачать, що воно мідне й гостре, мов стріла. Ось над островом знявся другий птах і полетів до «Арго», але на нього вже чекав герой Клітій з луком у руках. Тільки-но підлетів птах до «Арго», як Клітій пустив у нього стрілу, і вбитий птах упав у море. Побачивши цього птаха, вкритого мідним пір’ям, зрозуміли аргонавти, що це птахи-стимфаліди, а острів, де живуть вони,— Аретіада. Амфідамант порадив героям надягти панцири й прикритися щитами.
Перш ніж пристати до берега, аргонавти почали кричати й бити в щити списами й мечами. Величезною зграєю звилися понад островом птахи, вони високо злетіли над «Арго», і посипавсь на героїв дощ пер- стріл. Від цих стріл герої прикрилися щитами. А птахи, покружлявши над «Арго», скоро сховалися геть за обрієм.
Вийшли на берег Аретіади аргонавти і вже хотіли розташуватись на спочинок, як назустріч їм вийшло чотири юнаки. Юнаки були страшенно виснажені, одежа лахміттям висіла на них, ледве прикриваючи тіло. Це були сини Фрікса. Вони покинули Колхіду, щоб повернутися в Орхомен, але в дорозі серед бурхливої ночі розбився їхній корабель, і тільки завдяки щасливому випадку хвилі викинули їх на Аретіаду, де й знайшли їх аргонавти. Герої зраділи цій зустрічі; особливо радий був Ясон: адже юнаки були йому рідні. Нагодували аргонавти юнаків, дали їм новий одяг і розповіли, що їдуть вони в царство Еєта здобувати золоте руно. Старший з юнаків Аргос обіцяв допомагати аргонавтам, але попереджав їх, що цар Еєт, син Геліоса, могутній і жорстокий і нікому не дає пощади. Та ніщо не могло вдержати аргонавтів від виконання раз прийнятого рішення — здобути золоте руно.
Другого ранку аргонавти рушили далі в путь. Довго пливли вони. Нарешті, вдалині, мов хмари, що скупчилися на обрії, засиніли вершини Кавказу. Тепер уже недалеко було й до Колхіди.
Швидко нісся гнаний рівномірними помахами весел «Арго». Уже ховається сонце, спускаючись у море. Побігли по хвилях вечірні тіні. Високо над «Арго» почулись помахи крил. Це летів величезний орел до тієї скелі, до якої прикутий був титан Прометей. Вітер знявся на морі від помахів величезних крил орла. Зник він вдалині, і сумно донісся до аргонавтів тяжкий стогін Прометея; здалека доносився він, заглушуваний часом ударами весел.
Недалеко вже берег. Ось і гирло Фазісу. Аргонавти на веслах попливли вгору за течією і стали на якорі в затоці ріки, зарослій густим очеретом. Ясон учинив подячне возливання богам і закликав богів Колхіди й душі померлих героїв допомогти йому в його небезпечній справі. Спокійно поснули герої на «Арго». Мети досягнено, вони в Колхіді, біля столиці царя Еєта; але багато ще небезпек було попереду.
Острів Аретіда і прибуття в Колхіду. Аргонавти. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)