Атрей і Фієст. Міф про Атрея і Фієста. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Синами великого героя Пелопса були Атрей і Фієст. Прокляв колись Пелопса візничий царя Еномая Міртіл, по-зрадницькому вбитий Пелопсом, і прирік своїм прокляттям на великі злочини і загибель увесь рід Пелопса. Тяжіло прокляття Міртіла і над Атреєм та Фієстом. Багато злочинів зробили вони. Згубили Атрей і Фієст Хрісіппа, сина німфи Аксіони і батька їх Пелопса. Це мати Атрея і Фієста Гіпподамія умовила вбити Хрісіппа. Вчинивши цей злочин, утекли брати з царства батька, боячись його гніву, і сховалися в царя Мікен Сфенела, сина Персея, який одружений був з сестрою їхньою Нікіппою. Коли ж помер Сфенел і син його Еврісфей, захоплений у полон Іолайєм, загинув від руки матері Геракла Алкмени, почав панувати над Мікенським царством Атрей, бо Еврісфей не лишив після себе нащадків. Заздрив Атреєві брат його Фієст і вирішив будь-що відібрати в нього владу. Він викрав у свого брата з допомогою Атрейової дружини Аеропи подарованого йому богом Гермесом золоторунного овна. Викрав цього овна Фієст тому, що сказано було богами: «Панувати над Мікенами буде той, кому належить золоторунний овен». Викравши овна, Фієст зажадав і влади над царством — адже овен був у нього. Розгнівався на Фієста Зевс-громовержець, небесними знаками дав він зрозуміти жителям Мікен, що нечестивими засобами намагається захопити Фієст владу. Відмовилися мікенці визнати царем Фієста, і він, рятуючись від гніву брата, змушений був тікати з Мікен. Помщаючись братові, він таємно вивів з Мікен сина Атрея Полісфена. На чужині виховав Фієст Полісфена, мов рідного сина, і прищепив йому велику ненависть до Атрея. Хотів підступний Фієст використати Полісфена як зброю помсти своєму братові. Коли Полісфен виріс, Фієст послав його в Мікени, наказавши йому вбити Атрея. Але юнак загинув сам від руки свого батька. Вжахнувся Атрей, дізнавшись, хто такий юнак, вбитий ним. Поклявся він помститися своєму братові й придумав підступний і звірячий план. Атрей, щоб виконати свій план, удав, що ладен примиритися з Фієстом. Він послав до брата і кликав його повернутися до Мікен. Коли Фієст повернувся в Мікени, він знову з дружиною Атрея Аеропою став умишляти зле проти Атрея, думаючи лише про те, як убити йому брата. Знав про це Атрей, і ще більше зміцніла в ньому рішучість помститися підступному братові. Звелів він таємно схопити синів Фієста, юних Полісфена і Тантала, і вбити їх. З їхніх тіл приготував Атрей жахливу трапезу своєму братові.
Запросив він Фієста на бенкет і поставив перед ним страви з м’яса його синів. Громи Зевса розкотилися по небу. Розгнівався громовержець на Атрея за його злочин. Здригнувся від жаху і променистий бог Сонця Ге-ліос, повернув він свою колісницю і погнав своїх крилатих коней назад, на схід, щоб не бачити, як батько буде їсти м’ясо своїх синів. А Фієст, нічого не підозрюючи, сів до столу і спокійно їв. Наївся Фієст. Раптом невиразне передчуття великого нещастя опанувало його, і він запитав Атрея про своїх синів. Атрей покликав слуг і наказав їм показати Фієстові голови й ноги Полісфена і Тантала. Заридав Фієст, побачивши, що загинули його сини. Він став благати Атрея видати йому трупи синів, щоб поховати їх. Але Атрей відповів братові, що сини вже поховані ним самим, але не в землі, а в ньому самому. З жахом зрозумів Фієст, що за страви їв він тільки що. Він перекинув стіл і впав з жахливим стогоном на підлогу. Збожеволівши від горя, скочив він, нарешті, і, проклинаючи Атрея і весь його рід, вибіг з палацу. Нічого не пам’ятаючи, нічого не бачачи, біг з Мікен Фієст і сховався в пустелі. Довго ховався він там; нарешті, прийшов до царя Епіру Феспрота, який дав йому пристановище.
Прогнівилися боги на Атрея за зроблені ним злочини. Щоб покарати його, наслали вони неврожай на Арголіду. Нічого не росло на родючих нивах. Голод запанував у володіннях Атрея. Тисячами гинули жителі. Звернувся до оракула Атрей, щоб довідатись про причину лиха. Оракул дав відповідь, що лихо припиниться тільки тоді, коли буде повернений в Мікени Фієст. Довго розшукував по всій Греції Атрей свого брата, але не міг відкрити його пристановище. Нарешті, знайшов він його малолітнього сина Егісфа. Привіз Атрей Егісфа у свій палац і виховав його як сина.
Минуло багато років. Якось випадково сини Атрея Менелай і Агамемнон відкрили, де ховається Фієст. Їм удалося схопити Фієста і привести його в Мікени. Не примирився Атрей з братом. Він кинув його у в’язницю і вирішив убити його. Прикликав він Егісфа, дав йому гострий меч, наказав піти у в’язницю і вбити там в’язня. Не знав Егісф, на яку страшну справу посилає його Атрей, якого він вважав своїм батьком. Як тільки увійшов Егісф у в’язницю, зараз же впізнав у ньому свого сина Фієст. Він відкрив йому, хто він, і батько з сином тут же у в’язниці склали план, як згубити Атрея. Егісф повернувся в палац і сказав Атрею, що виконав він його наказ і вбив в’язня. Зрадів Атрей, що нарешті-таки вдалося йому згубити брата. Він поспішив на берег моря, щоб принести жертву богам-олімпійцям. Тут під час принесення жертви ударом у спину вразив його на смерть Егісф тим самим мечем, який дав йому Атрей, щоб він убив ним батька. Звільнив Егісф Фієста з в’язниці. Фієст із сином заволоділи владою над Мікенами. Сини Атрея Менелай і Агамемнон змушені були рятуватися втечею. Вони знайшли захист у царя Спарти Тіндарея. Там одружилися вони з дочками Тіндарея: Менелай з прекрасною, мов богиня Афродіта, Єленою, а Агамемнон — з Клітемнестрою. Через деякий час Агамемнон повернувся в Мікени, вбив Фієста і став правити там, де колись правив його батько. А Менелай після смерті Тіндарея став царем Спарти.
Атрей і Фієст. Міф про Атрея і Фієста. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)