Мелеагр. Міф про Мелеагра.
М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

Мелеагр. Міф про Мелеагра. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

У міфі про Мелеагра цікава така риса: мати Мелеагра Алфея, дізнавшись про те, що він у бою вбив її брата, благає богів покарати її сина, і Аполлон убиває Мелеагра. Чому злочин Мелеагра такий великий, що рідна мати проклинає й засуджує на смерть свого єдиного сина? Це можна пояснити лише тим, що цей міф — пережиток часів материнського права, коли брат матері був її найближчим родичем, а за вбивство найближчого родича треба було мстити

Цар Калідона (Місто на березі ріки Евену в Етолії (на заході середньої Греції)) Ойней, батько героя Мелеагра, накликав на себе гнів великої богині Артеміди. Одного разу святкуючи збір плодів у своїх садах і виноградниках, він приносив багаті жертви богам-олімпійцям і тільки одній Артеміді не приніс він жертви. Покарала за це Артеміда Ойнея. Вона послала на країну грізного кабана. Лютий, величезний кабан спустошував всі околиці Калідона. Своїми величезними іклами він виривав з корінням цілі дерева, знищував виноградники і вкриті ніжним цвітом яблуні. Кабан не щадив і людей, якщо вони попадалися йому назустріч. Горе панувало в околицях Калідона. Тоді син Ойнея Мелеагр, бачачи загальний смуток, вирішив влаштувати облаву і вбити кабана. Він зібрав на це небезпечне полювання багатьох героїв Греції. Участь у полюванні брали Кастор і Полідевк, які прийшли зі Спарти, Тесей з Афін, цар Адмет із Фер, Ясон з Іолка, Іолай з Фів, Пейріфой з Фессалії, Пелей із Фтії, Теламон з острова Саламіну (Острів біля берегів Аттіки у Саронічній затоці, знаменитий морським боєм греків з персами в 480 р. до н. е.) та багато інших героїв. Прийшла на полювання з Аркадії й Атланта, швидка в бігу, як найбистріший олень. Вона була вихована в горах. Батько Атланти звелів віднести її в гори зараз же після її народження, бо він не хотів мати дочок. Там, в ущелині, вигодувала Атланту ведмедиця, а виросла вона серед мисливців. Як мисливиця була рівна Атланта і самій Артеміді.
Дев’ять днів бенкетували герої, що зібралися у гостинного Ойнея. Нарешті вони вирушили полювати на кабана. Навколишні гори сповнилися гучним гавканням численних собачих зграй. Собаки підняли величезного кабана й погнали його. Ось з’явився гнаний собаками кабан, який мчав вихором. Кинулися до нього мисливці. Кожен з них поспішав влучити в кабана своїм списом, але тяжка була боротьба з величезним кабаном, не один з мисливців пізнав силу його страшних іклів. На смерть убив кабан своїми іклами безстрашного мисливця, аркадця Анкейя, коли він, замахнувшись своєю двогострою сокирою, хотів забити кабана. Тоді Атланта напнула свій тугий лук і пустила в кабана гостру стрілу. В цю мить підоспів і Мелеагр. Могутнім ударом списа убив він величезного кабана. Скінчилося полювання. Всі раділи удачі.
Але кому ж присудити нагороду? Багато героїв брало участь у полюванні. Багато з них поранило кабана своїми гострими списами. Виникла суперечка за нагороду, а богиня Артеміда, гніваючись на Мелеагра за те, що він убив її кабана, ще дужче роздувала суперечку.
Ця суперечка призвела, нарешті, до війни між етолянами, жителями Калідона, і куретами, жителями сусіднього міста Плеврона. Поки могутній герой Мелеагр бився в лавах етолян — на їх боці була перемога.
Якось у запалі бою Мелеагр убив брата своєї матері Алфеї. Засмутилась Алфея, дізнавшись про загибель улюбленого брата. Люто розгнівалася вона, коли довідалася, що брат її загинув від руки її сина Мелеагра. В гніві на сина Алфея благала похмурого царя Аїда і дружину його Персефону покарати Мелеагра. В нестямі закликала вона месниць Еріній почути її благання. Мелеагр розгнівався, дізнавшись про те, що мати накликала загибель на нього, свого сина, і віддалився від бою. Він сидів сумний, схиливши голову на руки, в покої дружини своєї, пре- красної Клеопатри.
Тільки покинув битися Мелеагр у лавах етолян, як перестала супроводити їх перемога. Почали перемагати курети. Вони обложили вже багатий Калідон. Загибель загрожувала Калідону. Даремно благали Мелеагра старі мужі Калідона повернутися в ряди війська. Вони пропонували героєві велику нагороду, але не зважив герой на їхні прохання. Сам старий батько Мелеагра Ойней прийшов до покою дружини Мелеагра Клеопатри; він стукав у замкнені двері й благав Мелеагра забути свій гнів — адже гинуло рідне його місто Калідон. І його не послухався Мелеагр. Благали допомогти Мелеагра і його сестра, і мати, і улюблені друзі, але Мелеагр був непохитний. Курети тим часом уже заволоділи мурами Калідона. Вони вже підпалювали будинки міста, бажаючи все спалити.
Нарешті, стряслися від ударів і стіни покоїв, де перебував Мелеагр. Тоді юна дружина його, охоплена жахом, кинулася перед ним на коліна і почала благати чоловіка врятувати місто від загибелі. Вона благала його подумати про ту лиху долю, яка спіткає місто і переможених, подумати про те, що переможці заберуть жінок і дітей в тяжке рабство. Невже ж він хоче, щоб така доля спіткала і її?

Могутній Мелеагр зглянувся на благання своєї дружини. Він швидко одягся в блискучий панцир, оперезався мечем, узяв у руки свій величезний щит і спис. Кинувся Мелеагр у бій, відбив куретів і врятував рідний Калідон. Але смерть чекала на самого Мелеагра. Почули боги царства тіней померлих благання й прокльони Алфеї. Впав Мелеагр, вбитий на смерть у бою золотою стрілою далекоразячого бога Аполлона, і відлетіла душа Мелеагра в сумне царство тіней (Розповідали ще й таке про смерть Мелеагра. Коли народився Мелеагр, то до його матері Алфеї з’явилися богині долі мойри, і одна з них сказала їй: «Твій син помре тоді, коли згорить ось ця головешка на вогнищі». Почувши це, Алфея зараз же загасила головешку, сховала в скриньку і дбайливо переховувала. І от, коли Мелеагр убив у бою брата своєї матері, згадала вона провіщення мойри. Гніваючись на сина, вийняла вона головешку зі скриньки і запалила її. Тільки-но згоріла головешка й перетворилася на попіл, як помер герой Мелеагр)

Мелеагр. Міф про Мелеагра. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції

6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)

8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)