Алкмеон. Фіванський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Викладено за поемою Гомера «Одіссея»
Вернувшись з походу проти Фів, Алкмеон учинив волю батька свого Амфіарая і помстився матері за загибель батька. Своєю рукою вбив матір Алкмеон. Умираючи, прокляла мати сина-вбивцю і прокляла ту країну, яка дасть йому притулок.
Прогнівались богині-месниці Ерінії на Алкмеона і переслідували його всюди, де тільки намагався він сховатися. Довго блукав нещасний Алкмеон, всюди намагаючись знайти притулок і очищення від гріха пролитої крові. Нарешті, прийшов він до міста Псофіди в Аркадії (Область у центральній частині Пелопоннесу). Там очистив його від гріха вбивства цар Фегей. Одружився Алкмеон з дочкою Фегея Арсіноєю і думав спокійно жити у Псофіді. Та не не судилося це йому. Материне прокляття переслідувало його. Страшний голод і моровиця поширились у Псофіді. Скрізь панувала смерть. Звернувся до дельфійського оракула Алкмеон, і відповіла йому провісниця піфія, що мусить він покинути Псофіду і йти до бога ріки Ахелоя; там тільки очиститься він від убивства матері й знайде спокій у країні, яка ще не існувала тоді, коли прокляла його мати. Покинувши дім Фегея та свою дружину Арсіною і сина Клітія, Алкмеон вирушив до Ахелоя. По дорозі відвідав він у Калідоні Ойнея, який гостинно прийняв його. Був Алкмеон і в феспротів (Народ, що жив в Епірі, у північно-західній Греції), але вони вигнали його зі своєї країни, боячись гніву богів. Нарешті, прийшов Алкмеон до потоків Ахелої (Річка, що розділяє Акарнанію і Етолію — області на заході середньої Греції.). Там очистив його бог ріки Ахелой від гріха пролитої крові матері й видав за нього дочку свою Каллірою. Оселився біля гирла ріки Ахелоя Алкмеон на острові, що утворився з нанесеного піску й мулу. Це й була та країна, яка ще не існувала тоді, коли прокляла Алкмеона мати.
І тут переслідував фатум Алкмеона. Дізналась Калліроя про дорогоцінне намисто і витканий самою Афіною Палладою одяг, який подарували Полінік та його син Ферсандр Еріфілі, і зажадала, щоб чоловік її приніс ці скарби тому, хто володів ними. Вирушив Алкмеон у Псофіду і зажадав у Фегея, щоб він віддав йому намисто і одяг. Алкмеон сказав Фегеєві, що хоче присвятити ці скарби дельфійському оракулові, щоб дістати від бога-стріловержця прощення. Віддав Фегей Алкмеону скарби, повіривши його словам. Але раб Алкмеона сказав Фегеєві, кому призначаються і намисто, і одяг. Розгнівався Фегей, покликав своїх синів, Проноя та Агенора, і звелів їм напасти із засідки на Алкмеона, коли він вертатиметься до гирла Ахелоя. Виконали вони наказ батька і вбили Алкмеона.
Дізналась про загибель свого чоловіка Арсіноя, перша дружина Алкмеона; вона ще любила його. Прокляла в горі своїх братів. А брати відвезли її до царя Агапенора в Аркадію і, обвинувативши в тому, що вона вбила Алкмеона, стратили її.
Дізналась і Калліроя про смерть Алкмеона. Вирішила вона помститись синам Фегея і йому самому за вбивство чоловіка. Але хто ж міг бути месником? Сини Каллірої, Акарнан і Амфотер, були ще немовлятами й лежали в колисці. Почала благати Зевса Калліроя, щоб він зробив синів її могутніми юнаками. Почув благання Каллірої Зевс. За одну ніч виросли й змужніли її сини. Вони рушили в Тегею до царя Агапенора і вбили там синів Фегея. Потім у Псофіді вбили вони і самого Фегея. Так накликали на Фегея і всю його родину загибель дари, одержані колись Еріфілою від Полініка і Ферсандра.
Узяли дорогоцінне намисто й одяг, зітканий Афіною, Акарнан і Амфотер і присвятили їх, за згодою матері Дельфійському Аполлонові. Акарнан і Амфотер не залишились жити на батьківщині. Вони виселились у країну, що названа була за іменем Акарнана Акарнанією, і заснували там нове царство.
Алкмеон. Фіванський цикл міфів. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)