Одіссей у Лаерта. Одіссея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Рано-вранці, озброївшись блискучими панцирами, щитами й списами, Одіссей, Телемах, Евмей і Філотій пішли до Лаерта. А Пенелопі звелів Одіссей нікуди не виходити з палацу, бо знав він, що звістка про загибель женихів скоро розійдеться по місту. Повиті густою хмарою, Одіссей з його супутниками швидко пройшли місто і вийшли в поле. Незабаром прийшли вони до дому Лаерта, в якому жив він із своїми рабами і старою служницею. Одіссей послав своїх супутників у дім і звелів їм приготувати трапезу, а сам пішов до саду шукати Лаерта. Одіссей застав свого старого батька за роботою. Він обкопував молоде дерево. Весь одяг Лаерта був у латках, на ногах мав сандалі, а голова була прикрита шапкою з потертої козячої шкіри; на руках у нього були рукавиці. Угледівши батька, заплакав Одіссей. Шкода стало йому старого, коли побачив він його, зодягненого, як жебрака. Вагався Одіссей, як зробити йому — чи відразу відкритись батькові, чи спершу приховати, хто він є, і подивитися, чи впізнає його батько.
Нарешті вирішив Одіссей зробити так: він підійшов до батька і, удавши, ніби не знає його, почав говорити з ним, як з простим робітником, і розпитував його, кому належить сад і як звуть господаря. Одіссей розповів про себе вигадану історію, виставляючи себе за чужоземця, і додав:
— Колись приймав я гостем у домі своєму Одіссея, багатими дарунками обдарував його. Тепер я прийшов покористуватися його гостинністю. Скажи мені, чи справді я прибув на острів Ітаку?
Велика сльоза скотилася з очей старця Лаерта, і він відповів:
— Чужоземцю! Ти справді на Ітаці, але не зустрінеш ти тут Одіссея. Заволоділи домом його лихі люди! Одіссей, напевно, загинув. А я його батько. Але скажи мені, хто ти? Звідки прибув?
Одіссей знову назвав себе вигаданим ім’ям і знову заговорив про Одіссея, сказавши, що вже п’ять років минуло з того дня, відколи вітав він у себе Одіссея. Почувши це, засмутився Лаерт. Узяв він обома руками землі, посипав нею свою голову й голосно застогнав з нестерпного горя. Не міг більше дивитися Одіссей на горе батька. Він кинувся до нього, обняв його і вигукнув:
— Батьку! Я твій Одіссей! З волі богів повернувся я на Ітаку! Не плач більше! Я помстився вже женихам, що розоряли мій дім!
Не відразу повірив Лаерт, він зажадав доказу, що справді перед ним стоїть Одіссей. Тоді Одіссей показав йому шрам від рани на нозі і перелічив усі плодові дерева, які ще з дитинства подарував йому Лаерт. Заплакав з радощів старий, обняв Одіссея і вигукнув:
— О, великий отче Зевсе! Є ще на світлому Олімпі боги, якщо заплатили злодії смертю за свою провину! Але я боюсь, що сюди прийдуть усі жителі Ітаки помститися за смерть рідних.
Та Одіссей заспокоїв батька і повів його в дім, де готова була вже трапеза. Там обмився Лаерт і убрався в чистий новий одяг, а богиня Афіна зробила його бадьорішим і молодшим. Весело посідали всі за трапезу. В цей час повернувся старий раб Долій із своїми синами. Увійшовши в дім, у великому здивуванні спинився він, побачивши за трапезою гостя, і раптом упізнав у ньому Одіссея. Кинувся він до нього і почав цілувати Одіссеєві руки і ноги, накликаючи на нього з радістю благословення богів. Весела була трапеза в домі старця Лаерта.
Одіссей у Лаерта. Одіссея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)