На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бенкетують, розкрадаючи його майно. Одіссея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Коли боги вирішили повернути Одіссея на батьківщину, богиня войовниця Афіна спустилась з високого Олімпу на землю в Ітаку і, прибравши образ царя тафіїв Мента, пішла до дому Одіссея. В домі застала вона буйних женихів, що сватали Пенелопу, Одіссеєву дружину. Женихи сиділи у бенкетній залі і, чекаючи бенкету, що його готували раби й слуги, грали в кості. Першим побачив Афіну син Одіссея Телемах. Привітно зустрів Телемах удаваного Мента. Він увів його в дім і посадив за окремий стіл віддалік того столу, за яким сиділи женихи. Почався бенкет. Коли женихи наситилися, вони покликали співця Фемія, щоб він розважав їх своїм співом. Під час співу Фемія нахилився Телемах до Афіни і почав скаржитись, але так, щоб не почули женихи, на ті біди, які терпить він від женихів. Горював Телемах про те, що так довго не повертається батько його Одіссей: коли б повернувся батько, то скінчилися б, як вірив цьому Телемах, усі його біди. Запитав також Телемах гостя, хто він є і як його звуть. Афіна Паллада, назвавшись Ментом, сказала, що знала Одіссея, на якого так схожий син його Телемах, і, ніби не відаючи, що діється в домі Одіссея, спитала в Телемаха, чи не справляє він весілля, чи не відзначає якогось свята. Чому так бешкетують його гості? І розповів Телемах гостеві про своє горе. Він розповів йому, як примушують буйні женихи матір його Пенелопу вибрати собі одного з них за чоловіка, як вони бешкетують, як розкрадають його майно. Вислухала Афіна Телемаха і порадила йому шукати захисту в народу Ітаки, скликавши його на збори, і поскаржитися на зборах на женихів. Порадила також Афіна Телемахові поїхати в Пілос до старця Нестора і в Спарту до царя Менелая і від них дізнатися про долю Одіссея. Давши таку пораду Телемахові, покинула його Афіна. Вона обернулася на птаха і зникла з очей Телемаха. Зрозумів тоді він, що мав розмову з богом.
У цей час зі свого покою зійшла вниз до бенкетної зали Пенелопа. Вона почула спів Фемія, що виконував пісню про повернення героїв з-під Трої. Пенелопа зачала прохати Фемія припинити сумну пісню й заспівати іншої. Але перепинив її Телемах. Він сказав, що у виборі пісні винен не співець, а бог Зевс, який надихнув його на спів саме цієї пісні. Просив Телемах матір повернутися до свого покою і там займатися справами, що личать їй як жінці й господині: прясти, ткати, наглядати за роботою рабинь і за порядком в домі. Він просив матір не втручатись у справи, які їй не личать, і сказав, що в домі свого батька Одіссея він один — повелитель. Вислухала Пенелопа сина. Покірно пішла вона до свого покою і, замкнувшись у нім, згадуючи про Одіссея, гірко плакала; нарешті, огорнула її солодким сном богиня Афіна.
А женихи, коли пішла Пенелопа, довго сперечались, хто з них має стати її чоловіком. Їх скоро перепинив Телемах. Він сказав, що звернеться по допомогу до народних зборів, щоб вони заборонили женихам розоряти дім. Погрожував їм Телемах гнівом богів. Але погрози його мало вплинули на женихів, вони, як і раніше, галасували, співали, танцювали, бешкетуючи до самої ночі. Тільки пізно вночі порозходилися женихи.
Пішов і Телемах до своєї опочивальні в супроводі вірної служниці Одіссея, старої Евріклеї, яка виняньчила його в дитинстві. Там Телемах ліг на своє ложе. Усю ніч не міг він склепити повіки — все обмірковував пораду, яку дала йому Афіна Паллада.
Другого дня рано-вранці Телемах звелів оповісникам скликати народні збори. Швидко зібрався народ. Прийшов і Телемах на народні збори, в руках він мав спис, за ним бігли дві собаки. Він був такий прекрасний, що дивувалися з нього учасники зборів. Розступилися перед ним найстаріші мужі Ітаки, і сів він на місце свого батька. Звернувся Телемах з проханням до народу захистити його від бешкетування женихів, які грабують його дім. Він заклинав народ ім’ям Зевса і богині правосуддя Феміди допомогти йому.
Скінчивши гнівну промову, Телемах сів на своє місце, похилив голову, і сльози покотились у нього з очей. Замовкли народні збори, але один із женихів, Антіной, зухвало став відповідати Телемахові. Він докоряв і Пенелопі за ті хитрощі, до яких удавалася вона, щоб тільки уникнути шлюбу з котримсь із женихів. Адже ж сказала вона їм, що обере собі з-поміж них чоловіка аж тоді, коли закінчить ткати багате покривало. Удень справді ткала покривало Пенелопа, а вночі розпускала те, що встигала зіткати за день. Погрожував Антіной, що не покинуть женихи дому Одіссея, доки не вибере собі Пенелопа чоловіка. Антіной вимагав навіть, щоб Телемах відіслав матір свою до її батька. Цим він хотів примусити її обрати собі чоловіка. Відмовився Телемах виганяти матір з дому; він покликав за свідка тих образ і лиха, що їх терпить від женихів, Зевса. Почув його Зевс-громовержець і послав знамення. Над народними зборами знялися два орли, які високо ширяли в небі. Долетіли орли до середини народних зборів, кинулись один на одного, до крові роздерли собі груди й шиї й швидко зникли з очей здивованого народу. Ворожбит на птахах Галіферс оповістив усім прибулим на збори, що знамення це віщує швидке повернення Одіссея, і горе тоді женихам. Ніким невпізнаний повернеться Одіссей і люто покарає тих, хто грабує його дім. Ось що повідав Галіферс зборам. Голосно почав глузувати один із женихів, Еврімах, з ворожбита. Він погрожував, що й самого Одіссея вб’ють вони. Гордо заявив Еврімах, що нікого не бояться женихи: ні Телемаха, ні віщих птахів, якими їх лякає ворожбит.
Не став більше Телемах умовляти женихів припинити бешкети. Він прохав народ дати йому швидкохідний корабель, щоб міг він пливти на ньому в Пілос до Нестора, де сподівався довідатися щось про батька. Підтримував Телемаха лише один розумний Ментор, друг Одіссея; він докоряв народові за те, що дозволяє він женихам кривдити так Телемаха. Мовчки сиділи громадяни. З-поміж женихів встав Леокріт. Він, глузуючи з Телемаха, погрожував загибеллю Одіссеєві, якщо, повернувшись, спробує він вигнати зі свого дому женихів. Леокріт був таким зухвалим, що навіть самовільно розпустив народні збори.
У тяжкому горі пішов Телемах на берег моря і там звернувся він із благанням до Афіни Паллади. Явилася йому богиня, прибравши образ Ментора. Порадила йому богиня дати спокій женихам, бо вони в своєму засліпленні самі готують собі загибель, яка дедалі ближче. Обіцяла богиня здобути корабель Телемахові й супроводити його в путі до Пілоса. Звеліла йому богиня йти додому і приготувати все необхідне для далекої подорожі.
Послухав її Телемах. Вдома застав він женихів. Вони зібрались почати бенкет. Антіной насмішками зустрів Телемаха і, взявши його за руку, запрошував узяти участь у бенкеті. Але Телемах гнівно вирвав свою руку і пішов, погрожуючи женихам гнівом богів. Покликав Телемах вірну служницю Евріклею і пішов до просторої комори Одіссея, щоб набрати там усього необхідного для подорожі. Тільки Евріклеї сказав Телемах про те, що вирішив він пливти до Пілоса, і просив її під час його відсутності піклуватися про матір. Почала благати вірна служниця Телемаха не кидати Імаки — боялася вона, що загине єдиний син Одіссея. Але він був непохитний.
Тим часом Афіна Паллада, прибравши образу Телемаха, обійшла все місто, зібрала двадцять юних гребців і зайшла також до Ноємона просити корабель. Охоче дав свій прекрасний корабель Ноємон. Тепер усе було готове до від’їзду. Афіна, незрима, увійшла до зали, де бенкетували женихи, і наслала на всіх глибокий сон. Потім, прибравши знову образ Ментора, вивела вона з палацу Телемаха і відвела його на берег моря до корабля. Супутники Телемаха швидко попереносили на корабель припаси, наготовлені Евріклеєю, і повантажили їх на корабель. Зійшов Телемах на корабель з удаваним Ментором. Афіна послала попутний вітер, і швидко понісся корабель у відкрите море.
На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бенкетують, розкрадаючи його майно. Одіссея. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)