Орест мстить за вбивство батька. Агамемнон і син його Орест. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
Викладено за трагедією Есхіла «Хоефори», тобто ті, «що чинять возливання ма могилі на честь померлого»
Минуло багато років, відколи загинув Агамемнон. Якось до його могили, що була біля самого палацу, підійшло двоє юнаків в одягу мандрівників. Один з них, на вигляд років вісімнадцяти, був оперезаний мечем, а другий, трохи старший, тримав у руках два списи. Молодший з юнаків підійшов до могили, зітнув пасмо волосся й поклав його на могилу. Це був син Агамемнона Орест, врятований у день згуби Агамемнона своєю нянею і вихований далеко від рідної землі царем Фокіди Строфієм. З ним був його друг, син Строфія Пілад. Тільки-но Орест приніс свою жертву батькові, як у дверях палацу показалися рабині у чорному одязі. Вони йшли до могили Агамемнона. Серед них була дочка вбитого царя Електра. Вона була одягнена, як і всі рабині, в чорний одяг, волосся її було обрізане; нічим не відрізнялася царівна від рабинь. Орест і Пілад поспішно заховалися біля могили і стали дивитися, що робитимуть рабині. А вони, підійшовши до могили, почали голосити і тричі обійшли навколо могили. Рабинь послала Клітемнестра, бо вночі бачила вона лиховісний сон і боялася, що розгнівається на неї душа Агамемнона. Рабині мали її умилостивити. Але вони ненавиділи Клітемнестру за вбивство Агамемнона і за те, що вона гнобила їх. А гнобила їх Клітемнестра через те, що всі вони були полоненими троянками, і, дивлячись на них, згадувала вона вбитого чоловіка.
Замість того, щоб благати тінь Агамемнона змилостивитись, Електра, за порадою рабинь, почала накликати помсту богів на голову Клітемнестри. Та інакше й не могла вона зробити. Всіма силами душі ненавиділа Електра свою матір-убивцю.
Коли принесена була жертва і рабині зібрались уже відходити, Електра раптом побачила на могилі пасмо волосся. З подібності його до свого волосся відразу здогадалася вона, що це волосся Ореста. Підняла вона пасмо волосся і задумалась, чому не прийшов сам Орест, навіщо прислав він тільки пасмо свого волосся. Тут тихо наблизився до сестри Орест і покликав її. Не впізнала відразу Ореста Електра. Адже вона бачила його тільки малолітньою дитиною. Орест показав сестрі одяг, який виткала вона для нього. Зраділа Електра. Орест розповів їй, що прийшов сюди за велінням бога Аполлона, який у Дельфах наказав йому помститися матері й Егісфові за смерть батька. Безумством погрожував Орестові Аполлон, якщо не виконає він його веління. Просив сестру Орест бути обережнішою і нікому не казати, що він прибув у рідне місто.
Коли Електра пішла до палацу, за якийсь час постукали в браму і Орест з Піладом; вони сказали слузі, який вийшов до них, що їм треба бачити Клітемнестру, щоб переказати їй важливу вість. Слуга викликав її з палацу, і Орест сказав їй, що цар Фокіди прохав переказати, що помер Орест, і цар не знає, як бути йому з його тілом. Зраділа цій звістці Клітемнестра: тепер помер той, хто міг помститись їй за вбивство чоловіка. Сповістила Клітемнестра й Егісфа, що був у місті, про смерть Ореста, і він поспішив швидше до палацу, не взявши з собою навіть своїх воїнів, які всюди охороняли його. На неминучу загибель поспішав Егісф. Тільки-но увійшов він до палацу, як зараз же впав, пронизаний мечем Ореста. З жахом кинувся до Клітемнестри один із рабів і почав кликати її на допомогу. Зрозуміла вона, що жде її розплата за злочин.
Раптом увійшов до неї із закривавленим мечем Орест. Упавши до ніг Ореста, почала вона благати пощади — адже вона його мати, що вигодувала його своєю груддю. Не міг помилувати Орест матері, він мусив виконати волю Аполлона. Схопив він матір за руку і потяг туди, де лежав труп Егісфа, і там убив її. Так помстився Орест за свого батька.
З жахом почав збиратися народ біля дверей палацу, дізнавшись про загибель Клітемнестри та Егісфа. Ні в кому з громадян не пробудилась і краплина жалю до ненависного усім тирана Егісфа й підступної Клітемнестри. Відчинилися двері палацу, і побачили всі скривавлені трупи Егісфа й Клітемнестри, а над ними стояв з мечем Орест. Почував свою правоту Орест, вчинивши це вбивство: адже він виконав волю Аполлона, помстившись за смерть свого батька. Та з’явились перед Орестом раптом невблаганні богині помсти Ерінії. Навколо їхніх голів звивалися отруйні змії, очі їхні горіли страшним гнівом. Затрепетав Орест, побачивши їх. Він почував, як потроху затуманюється його розум. Покинув він палац і, гнаний Ерініями, пішов до святилища Аполлона в Дельфах, сподіваючись, що оборонить його бог, волю якого він виконав.
Орест мстить за вбивство батька. Агамемнон і син його Орест. М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
1. Зміст (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
2. Боги (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
3. Герої (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
4. Давньогрецький епос (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
5. Троянський цикл мифів М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції
6. Фіванський цикл мифів (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
7. Аргонавти (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)
8. Одіссея (М. А. Кун. Легенди і міфи Давньої Греції)