Зефір. Міфологія Давньої Греції

Зефір. Міфологія Давньої Греції

Зефір (за грецькою міфологією) — один із синів Астрея і зорі Еос, брат Борея і Нота, Бог західного вітру (Гесіод). З гарпією Подаргою Зефір породив знаменитих своєю швидкістю коней Ахілла (Гомер, «Іліада»). Відомий своєю згубністю (Апулей), пізніше виглядав як ніжний, м’який вітер. Цей Зефір по велінню Ерота переніс Психею в його володіння.
Зефір, за думкою давніх, вітер, що панував у східній частині Середземного моря, починаючи з весни, і найбільшої інтенсивності досягав до літнього сонцестояння. Він, хоча і теплий, але часто приносить із собою дощі і навіть бурі, тоді як у західній частині Середземного моря Зефір майже завжди легкий, приємний вітер. Звідси різниця в уявленнях греків про Зефір, що рахували його одним із найсильніших і стрімкіших вітрів, і римлян, що вважали його пестячим, легким вітром. У міфології, Зефір — батько безсмертних коней: Ксанфа і Балія від Подарги, Ероса від Іріди (за Алкеєм), проте, коханою його була Хлоріда (за римською міфологією Флора). Внаслідок своєї швидкості, він вважався також вісником Богів. Про різницю у властивостях Зефіру на Заході і на Сході, мабуть, мали вже поняття укладачі гомерівських пісень, які змушують Зефіра дути на «Острова блаженних», що знаходяться на крайньому заході і не знають ні бурь, ні дощів, ні снігу (Гомер, «Одіссея»).
Сюжети міфу про Бога західного вітру знайшли віддзеркалення в музично-драматичному мистецтві (у балетах 17—19 століть: «Зефір і Флора» Джованні Баттиста Люллі; «Зефір» Жана Філіпа Рамо та інших композиторів), в живописі (Сандро Боттічеллі, Рафаель, Нікола Пуссен, Лука Джордано, Франсуа Буші). Міф про Ерота, Психею і Зефіра був багато раз відтворений у пластиці.

Зефір. Міфологія Давньої Греції

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Персефона — донька Зевса і Деметри (або Цецери), дружина Плутона (або Аїда), грізна повелителька тіней, що володарює над душами померлих і над чудовиськами пекла, слухає разом з Аїдом прокльони людей і виконує їх. У римській міфології їй відповідає Прозерпіна.

Піфо — Богиня переконання в сенсі схилення на яку-небудь справу.

Плутон — Бог підземного царства і смерті, що носив у греків також ім’я Аїд. За оповіддю, Плутон був братом Зевса і Посейдона.

Плутос — Бог багатства і достатку, син Деметри і Іасіона, що народився на Криті.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Харити — грецькі Богині краси і витонченості. У римській міфології їм відповідають… дізнатися

Еос — грецька Богиня ранішньої зорі. У римській міфології їй відповідає… дізнатися

Еринії — грецькі Богині помсти. У римській міфології їм відповідають… дізнатися