Тифон. Міфологія Давньої Греції
Тифон (за грецькою міфологією) — могутнє чудовисько, породження Геї; уособлення вогненних сил землі і її випарів, з їх руйнівними діями. За однією із версій міфу, Тифон був народжений Геєю і Тартар, за іншою — його породила Богиня Гера, вдаривши рукою по землі. Вона зробила це у помсту Зевсові, який сам породив Афіну. Тифона виховував Піфон — величезний змій, народжений Богинею землі Геєю. Тифон представлений в легендах як істота із сотнею драконівських голів, тулубом, подібним людському, покритим пір’ям, замість ніг у чудовиська були зміїні кільця. У деяких джерелах повідомляється, що голови Тифона подібні людським, але він може відтворювати крики тварин.
У «Іліаді» згадується про боротьбу Тифона із Зевсом і про перебування його в підземних надрах, в країні арімів або під горою Арімою (у Малій Азії). Пізніше, коли грекам стало відомо про вулканічні властивості Кумського берега в Італії, Ліпарських островів і Сицилії, жахливий велетень Тифон був перенесений і в ці місцевості. Тифон з Єхидною породили безліч жахливих істот: Химеру, Лернейську Гідру, псів Орфа і Кербера. Це істота, породжена хаосом, несла в собі величезну руйнівну силу. Від його імені сталося слово «тайфун». Тифон, переходячи Егейське море, розкидав острови Кіклади, до цього розташовані тісно. Вогненне дихання чудовиська донеслося до острова Фер і зруйнувало всю його західну половину, а останню частину перетворило на випалену пустелю. Острів з того часу придбав форму півмісяця. Гігантські хвилі, підняті Тифоном, докотилися до острова Крит і зруйнували царство Міноса. Олимпійські Боги, злякавшись чудовиська, втекли зі своєї обителі. Один Зевс, найхоробріший із молодих Богів, зважився на боротьбу з Тифоном. Поєдинок продовжувався довго, у запалі бою противники перенеслися із Греції до Сирії. Тут Тифон розборознив своїм Гігантським тулубом землю (згодом ці сліди битви наповнилися водою і стали річками). Зевс відтіснив Тифона на північ і скинув в Іонічне море, поблизу від італійського берега. Громовержець спопелив чудовисько блискавками і скинув його в Тартар. За іншою легендою, Тифон спочатку переміг Зевса. Він обплутав Бога своїми ногами, подібними до зміїних кілець, перерізував і витягнув усі сухожилля. Згодом Тифон кинув Зевса в Корікійську печеру в Кілікії і поставив драконицю Дельфіну охороняти його. Зевс знаходився в ув’язненні, доки Гермес і Егіпан не викрали у Тифона сухожилля Бога і не повернули їх громовержцеві. Тоді розлючений Бог знов напав на чудовиську, і битва продовжилася. Зевсу допомогли Мойри, порадивши Тифону з’їсти отруйні плоди одноденки, аби збільшити свої сили. Слідуючи цій пораді, Тифон повністю втратив сили, і Зевс завалив чудовиська величезною глибою. На цьому місці утворився вулкан Етна. Легенди свідчать, що інколи Тифон, пригадавши про свою поразку, вивергає дим і полум’я з жерла вулкана. Пізніше Тифон був ототожнюван з єгипетським Сетом, Богом Сіроко, смерті, спустошення, сонячного і місячного затемнень і інших нещасть.
Тифон. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Іліфія — Богиня-покровителька породіль, донька Зевса і Гери (Гесіод). У грецьких оповідях Іліфія з’являється як рятівна, або як ворожа сила при народженні.
Кібела — велика матір Богів. Донька Урану і Геї, дружина Кроноса.
Лісса — божество безумства, породження Нікти (Богині Ночі) з крові Урану.
Манія — страшна Богиня підземного світу, персоніфікація безумства, яка насилається на людей, що переступили встановлені закони і звичаї.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Гермес — грецький Бог торгівлі і спритності. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Гестія— грецька Богиня домівки. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Гефест — грецький Бог вогню і ковальського ремесла. У римській міфології йому відповідає… дізнатися