Страбон. Міфологія Давньої Греції
Страбон — знаменитий грецький географ часів Августа і перших років правління Тіберія, родом із Амасеї, резиденції понтійських царів, походив із багатого і знатного дому. «Географія» Страбона дійшла до нас майже цілком — єдине вигадування, що дало нам поняття, про те, чим була географічна наука на той час і знайомить нас і з попередньою історією науки, і з різними у ній напрямами. Проте Страбон був значно більш літературно освічений оповідач і критик, ніж спостерігач того, що його оточує і вчений дослідник. Головними джерелами при написанні праць йому слугували вигадування Ератосфену, Артемідора, Аполлодора з Афін, особливо у вістях про Грецію, Полібія і Посейдонія — в описі Іберії, Кельтіки, Італії, Антіоха — у вістях про Сицилію і Нижню Італію, Феофана, історика походів Помпея на схід. З Мегасфена, Неарха, Онесикрата Страбон описував цілі сторінки про Індію і сусідні до неї землі. Значно менше користувався Страбон римськими письменниками, але Галію він описує по Юлієві Цезарю. Описи походів Августа, записки Агріппи слугували йому джерелом для багатьох вимірів і для вістей про альпійські народи. Через цих письменників йому були відомі багато інших. З давніх авторів найбільшою його пошаною користується Гомер, якого він разом із Аполлодором і стоїками вважав найбільшим, всеосяжним, точним мислителем і географом, творцем географії. Страбон жорстоко нападає на Ератосфену за зведення Гомера на рівень поета-байкаря. Тим же чином і інші міфи і легенди Страбон перетворює на дійсну історію і географію, примикаючи в цьому відношенні до Полібія. Страбон поділяє і утилітарний погляд Полібія на географію, як науку корисну для всякого, особливо для правителів і воєначальників — погляд, що панував в римському суспільстві і визначав для географа і добір матеріалу, придатного перш за все для практичної мети, і сам предмет землеопису — відому і разом населену частину землі — Ойкумену (oecumene) з народами, що знаходяться на ній, з їх установами і пам’ятками, з їх вдачами, стосунками до сусідів, з їх історією, переселеннями і тому подібне.
Страбон. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Арес — Бог війни, син Зевса і Гери. У ранніх міфах народження Ареса сталося без участі батька від дотику Гери до чарівної квітки. У пізніших міфах Арес виступав як син Зевса.
Артеміда — Богиня полювання. Донька Зевса і Лети, сестра Аполлона. Вона дає світло і життя, вона богиня пологів і богиня-годувальниця; супроводжувана лісовими Німфами, полює по лісах і горах, охороняє стада і дичину. Вона ніколи не підкорялася силі коханя, і, як Аполлон, не знає шлюбу. У римській міфології їй відповідає Діана.
Асклепій (за грецькою міфологією) — Бог лікування, син Аполлона і Німфи Короніди (за іншою версією — Арсіної, доньки Левкіппа), яку Аполлон вбив за зраду.
Афіна — Богиня розуму, війни, наук і мистецтв. Донька Зевса, що не мала матері. Гефест розітнув сокирою голову Зевса, і з голови вискочила Афіна у повному озброєнні. Вона є уособленням розсудливості Зевса. У римській міфології їй відповідає Мінерва.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Аїд — грецький Бог царства мертвих. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Арес — грецький Бог війни. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Артеміда — грецька Богиня полювання. У римській міфології їй відповідає… дізнатися