Спарта. Міфологія Давньої Греції
Спарта (за грецькою міфологією) — донька Еврота, дружина Лакедемона. На честь своєї дружини Спарти, Лакедемон назвав засноване ним місто. Їх дітьми були Амікл і Еврідіка. У давній Спарті клас повноправних громадян називався спартіатами або дійсними мешканцями. Спартіати іменували себе так на відмінність з одного боку від ілотів (рабів) і періеків (особисто вільних і таких, що користувалися земельною власністю і самоврядністю громадян), з іншого боку — від останніх лакедемонян, під якими малися на увазі усі вільні мешканці Лаконікі, у протилежність мешканцям інших еллінських держав.
Спарта (у давнину) — головне місто Лаконії. Повне завоювання земель Лаконії поставило Спарту віч-на-віч із сильними сусідами: на півночі з аркадською Тегеєю, на північному сході — з Аргосом, у якого спартанці прагнули відняти Кінурію і острів Кіферу, на заході — з Мессенією. З ними Спарта вже дуже рано вступає у вперту боротьбу, біля VIII століття до нашої ери. Особливо вдало йшла боротьба із Мессенією, що приваблювала спартанців родючими землями. Завоюваннями і пояснюється встановлення в Спарті особливого складу життя. Аби утримати у покорі чисельну масу ілотів і перієків (рабів і землеробів), спартанцям необхідно було розвинути в собі постійну бойову готовність. Аби не бути захопленими зненацька і вбитими поодинці, спартанці концентрувалися на житті в місті, а це позбавляло їх можливості займатися господарством. Так затвердився погляд, що спартанець не сміє займатися працею, що дає дохід. Підготовка до бою, військова служба і участь у державному управлінні стали вважатися тоді єдино гідними спартанця заняттями. Керуючись однією метою — вироблення із громадян воїнів, держава мало-помалу абсолютно зменьшує особисту свободу і підпорядковує своєму контролю все життя громадян. З того часу однією із специфічних особливостей Спарти стає поглинання особи державою, що прагнула зберегти цивільну рівність і простоту в образі життя, як необхідних умов для розвитку військової доблесті. Цими рисами пояснюється та симпатія, якою користувалася Спарта у деяких представників крайніх напрямів в новий час. Для досягнення своєї мети держава починає відбирати у громадян дітей і з семи років виховує їх під наглядом педономів, що вибиралися із кращих сімей у особливих загонах, де вся увага зосереджується на фізичному розвитку дітей, на гартуванні їх і розвитку спритності, винахідливості і дисципліни. Слово «демократія» непридатне до Спарти, хоча, наприклад, історик Низі в статті «До історії державного устрою Лакедемона» вважав за можливе стверджувати, що Спарта була прадавньою демократією в Греції. Однакове виховання, одноманітний, для усіх повноправних обов’язковий спосіб життя, однакові обов’язки і права (Спарта не знала цензу при заміщенні посад) — все це, звичайно, риси демократичні. Але справжньою демократією у Спарті не могло бути: спартіати по відношенню до маси населення складали аристократію і прагнули зберегти вигідні для них відносини між собою і цією масою. Вже тому вони були консервативні. Вони виховувались у звичці до суворої дисципліни і розуміли значення її для них самих, знали, що лише нею вони і сильні. Для розвитку особистого початку в землеробській, економічно відсталій Спарті не було тих сприятливих умов, які були, наприклад, в Афінах.
Спарта. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Перс — молодший Титан. Син Крія і Еврібеї. Муж Астерії, батько Гекати.
Прометей — син Титану Япета і Океаніди Клімени, за іншою версією — Асії або богині правосуддя Феміди. Дарував людям божий вогонь, захований громовержцем Зевсом.
Селена — відома також під ім’ям Мена (Мене). Титаніда, донька Гіперіона і Тейі, сестра Геліоса і Еос. Богиня місяця. Згідно аркадянам, вони народилися раніше Луни. У небесах коханим Селени був сам Зевс.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Меркурій — римський Бог торгівлі і спритності. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися
Веста — римська Богиня домівки. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися
Вулкан — римський Бог вогню і ковальського ремесла. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися