Солон. Міфологія Давньої Греції
Солон — афінський реформатор і законодавець, один із «семи мудреців», елегійний поет. По-батькові належав до знатного евпатридського роду Кодрідів, а по-матері був родичем Пізістрата. Рік народження Солона точно не визначений. Взагалі, велика частина біографічних даних, що дійшли до нас, про Солона відрізняється сумнівною достовірністю. У них багато легендарних прикрас. Батько Солона не володів великими майном і не користувався впливом, так що Солон належав до людей середнього круга. Вже молодим він став займатись торгівлею, до чого його спонукали грошові справи його будинку. По торгівельних справах він багато подорожував. Під час подорожей Солон, за переказами, спілкувався із мудрецями того часу (Періандром Коринфом, Фалесом Мілетським, Анахарсісом). За поширеним у давнину переконанням, що спиралось на існування серед Солонових елегій, елегії про Саламіна, Солон надбав популярності завоюванням у мегарян острова Саламіна. Унаслідок невдач, які зазнали афіняни у боротьбі із мегарянами за Саламін, пропозиції по відновленню боротьби за «бажаний» острів, були, нібито, заборонені під страхом страти. Тоді Солон прикинувся схибленим і прочитав на площі свою елегію. Натхненні нею афіняни почали війну і, під керуванням Солона, завоювали острів. Ця розповідь є легендою: острів Саламін був завойований, ймовірно, пізніше, Пізістратом (до того часу, можливо, належить і знаменита елегія). Іншою заслугою, що здобула Солону широку славу, було підбурення ним греків до священної війни проти міста Кірри, мешканці якого опоганили дельфійське святилище. Нарешті, Солону приписують участь у вирішенні справи про осіб, винних у святотатственному побитті прибічників Кілона: Солон нібито переконав винних підкоритись суду тридцяти. Говорили, що він затоваришував із жерцем Криту Епіменідом, що очищав місто. Найімовірніше, що дійсною причиною піднесення Солона і його широкої популярності була його поетична діяльність. Солон писав переважно елегії, темами для яких він обирав етичні, соціальні і політичні питання. По уривкам його елегій, що збереглися (головним чином у біографів Солона, наприклад, у Плутарха і у Арістотеля в «Афінській політії»), можна скласти поняття про його особу і етичну філософію. Подібно до інших «мудреців» того часу, Солон цікавився переважно питаннями практичної моралі. Він був ворогом несправедливості і всяких крайнощів: йому приписувався вислів, що означав «все в міру». Завдяки своїм елегіям, Солон придбав популярність, як прибічник необхідних реформ, що виявляв співчуття пригноблюваному демосу.
Солон. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Аврора — Богиня ранішньої зорі. Древні греки іменували Аврору рум’яною зорею, рожевоперстою богинею Еос. Аврора була донькою Титана Гіпперіона і Тейі. За іншою версією Сонця — Геліоса і Луни (Місяця) — Селени.
Аїд — Бог царства мертвих, а також само царство. Син Кроноса, або Сатурну і Реї, брат Зевса, володар пекла, де царює над тінями зі своєю дружиною Персефоною (Прозерпіною). У римській міфології Плутон.
Амур — Бог кохання, супутник і помічник Афродіти, уособлення любовного потягу, що забезпечує продовження життя на Землі.
Аполлон — Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв. Син Зевса і Лети (Латони), заступник поезії, музики і співу, також заступник стад.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Аквілон — римський Бог північного вітра. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися
Ювента — римська Богиня юності. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися
Юнона — римська цариця Богів. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися