Семела. Міфологія Давньої Греції
Семела (за грецькою міфологією) — донька легендарного засновника Фів Кадма і Гармонії, мати Діоніса. Власне, Семела — міфологічне ім’я невідомого походження. Історики схиляються до думки, що ім’я Семела має фрігійсько-фракійське походження і означає «земля». Семела належить до циклу фівських легенд про Діоніса. Оскільки Семела, ймовірно, була фрігійським божеством землі, то міф про народження Діоніса від Зевса повинен був забезпечити введення в олімпійський пантеон Бога, що спочатку до нього не належав.
Після того, як Семела зачала від самого Зевса. Гера, дружина Бога-громовержця, в гніві на суперницю вирішила згубити Семелу. Перейнявши на себе подобу Берої, годувальниці Семели, вона надала їй бажання переконатися своїми очима, що її коханий — дійсне те божество, за яке видає себе, а для цього просить Зевса з’явитися їй у всьому блиску своєї величі, з громом і блискавками. Вимушений клятвою виконати прохання Семели, Зевс з’явився перед нею у полум’ї перунів. Смертна жінка не витримала небесного вогню і згоріла. Недоношений в лоні матері плід, Зевс врятував від загибелі, вклавши його в своє стегно і, коли настав час, виробив на світло Діоніса (Гесіод).
За більш давнішим варіантом, збереженому Еврипідом в його трагедії «Вакханки», Діоніс, вже здібний до життя, вийшов із полум’я неушкодженим. Колони царських покоїв випустили із себе зелені гілки плюща, під прохолодним покровом якого і врятувалося дитя (Еврипід). Коли син Семели, після багатьох подвигів, став небожителем, він, подібно до Геракла, зглянувся у пекло, підкупив миртом Персефону, і, торжествуючи перемогу над силами пекла, вивів звідти Семелу, яка з того часу зайняла місце на Олімпі в крузі Богів, під новим ім’ям Фіони (Піндар; Павсаній). Вона була, як одна із Менад, постійною супутницею божого сина, чи в священних таїнствах, або у веселих урочистих мандруваннях по землі. Зевс дарував своїй колишній коханій безсмертя. Беотійські поети Гесіод і Піндар згадують про Семелу, як про безперечну небожительницю.
Семела. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Ладон — дракон, породжений морськими божествами Форкісом і Кето. Його народили Єхидна і Тифон, інколи згадується як син Геї.
Лайлап — мідний собака, виготовлений богом-ковалем Гефестом для мисливських розваг Зевса. Жоден звір не міг втекти від Лайлапа. Зевс подарував Лайлапа своїй коханій Європі. Ламія — кохана Зевса, народила від нього дітей. Гера із ревнощів вбила їх і позбавила Ламію сну. Ламія, сховавшись у підземеллі, перетворилася на чудовисько, що харчувалося людьми. Ламію змальовували у подобі змії з головою і грудьми жінки.
Лапіфи — напівміфічне-напівісторичне плем’я. Зв’язок цього племені з географічними іменами вказують на те, що лапіфи були не просто велетнями, створеними народною фантазією, але частково й історичним плем’ям.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Зевс — грецький верховний Бог. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Зефір — грецький Бог бог західного вітру. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Кронос — грецький Бог часу. У римській міфології йому відповідає… дізнатися