Римський бог Сатурн — Бог землі і посівів. Міфологія Давньої Греції
Сатурн (за римською міфологією) — одвічний давньоримський бог, культ якого був одним із найпоширеніших в Італії. Відповідає грецькому Кроносу. Його ім’ям названа планета. Як випливає з етимології слова (Saturnus від satus — посів), Сатурн був богом землі і посівів. Йому приписувалося введення в Італії землеробства, садівництва, культури винограду, добрива землі, внаслідок чого, як покровитель землеробства і подавець родючості, він вважався, за переказами, доісторичним царем країни, що переселився з Греції в Італію.
Розповідали, що Сатурн, скинутий з трону Юпітером, після довгих поневірянь по морю прибув в Лацій. За Вергилієм, це бог, що прийшов з Олімпу в Італію. У Римі існував переказ, що Сатурн на кораблі доїхав по Тібру до Яникула, тут мав у Януса дружній прийом і потім заснував собі притулок на іншому березі річки, у підошви Капітолія, який раніше називався пагорбом Сатурну. Одвічне населення Лація мало назву Сатурновий, а про мешканців, що жили мирною працею своїх рук на лоні природи, говорили згодом як про залишок покоління Сатурна. За Аврелієм, він прибув в Італію при Янусові та спорудив місто Сатурнію.
Тому ж прадавній нехитрий національний розмір, яким були складені вислови Фавна і твори прадавніх поетів, мав назву Сатурновий (сатурничний) або Фавновим. З ім’ям Сатурну було пов’язано уявлення про золоте століття, коли народ жив удосталь і вічному мірі, не знав рабства, станових нерівностей і власності. У його час життя було рясне, усе було загальним. Коли Сатурн, подібно до інших добрих царів і благодійників людства в римській міфології, зник, з ним зникло і дивне століття, що залишило по собі лише спогад. Святилища Сатурну можна було зустріти усюди. Багато містечок і міст півострова названі ім’ям Бога. Сама Італія, за переказами, іменувалася в давнину землею Сатурна.
У самому Римі святилище Сатурну, засноване, за переказами, Янусом (або Геркулесом), знаходилося у підошви Капітолійського пагорба і вважалося прадавнім залишком доісторичної епохи Лація.
Засновником культу Сатурну вважається Тулл Гостілій. Спорудження храму на місці давнього святилища відноситься до перших часів Республіки.
Під храмом, який був споруджений на честь Сатурну і його дружини, богині Опс, знаходилося римське казначейство, що перебувало як би під охороною Бога, при якому людство знало достаток і щастя. Зображення Сатурну впродовж цілого року, за винятком грудневих свят, біля підніжжя було прикрашено вовняними стрічками і як би закуто, щоб витікаюча від бога благодать вічно була пов’язана з містом і народом. Обряд богослужіння на честь Сатурну здійснювався давньоримським чином, хоча при священнодіянні жрець і ті, що моляться стояли з відкритою головою, ймовірно — внаслідок грецького впливу, зокрема, за вказівкою книг Сивіл. Свято Сатурну називалося Сатурналії.
Римський бог Сатурн — Бог землі і посівів. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Гіади — Німфи, вважалися доньками Атланта і Океаніди Ефри, або Плейони. Коли їх брат, Гіант, загинув на полюванні, п’ять з них позбавили себе з горя життя і були обернені богами на зірки, під ім’ям Гіад.
Гіппогриф — міфічна істота, що є поєднанням коня і грифона. Казковий крилатий напівкінь-напівлев старогрецьких міфів.
Гіганти — дикі, велетенські і родинні богам істоти. Є 150 божествами, синами Геї-Землі, яка була запліднена краплями крові, що впали з відрізаних статевих органів Урану.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Борей — грецький Бог північного вітра. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Геба — грецька Богиня юності. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Гера — грецька цариця Богів. У римській міфології їй відповідає… дізнатися