Пелоп. Міфологія Давньої Греції

    Пелоп. Міфологія Давньої Греції

    Пелоп (за грецькою міфологією) — цар і національний Герой Фрігії, а згодом і Пелопоннесу. Син Танталу і Німфи Евріанасси, брат Ніоби, чоловік Гіпподамії, батько Алкафоя, Атрея, Пітфея, Трезена, Фієста, Хрісіппа. Як улюбленець Богів, цар Сіпіла у Фрігії Тантал, мав доступ до божих порад і бенкетів. Таке незвичне високе положення навернуло напівбога Танталу у гординю і вседозволеність. Вбивши Пелопа, Тантал запросив Богів на бенкет і, вирішивши над ними поглузувати, подав їм блюдо, виготовлене із тіла власного сина. Але олімпійці зрозуміли обман. Розгнівані Боги, відкинувши цю нечестиву трапезу, наказали Гермесу повернути Пелопа до життя. Гермес виконав волю Богів, зануривши розрізнені члени Пелопа в казан із киплячою водою. Хлопець вийшов із нього наділеним надзвичайною красою (Піндар). Лише одне його плече (яке у задумливості з’їла Деметра, засмучена зникненням доньки Персефони) довелося виготовити із слонової кістки. З того часу у нащадків Пелопа на лівому плечі зберігалася біла пляма. Після цього юний Пелоп зростав на Олімпі у товаристві Богів і був улюбленцем Посейдона. Згідно поетиці Піндара, Посейдон закохався у нього і відніс на Олімп. Там він призначив Пелопа своїм постільником, став годувати його амброзією, але незабаром Бог повернув його на землю, дарувавши йому колісницю з крилатими конями.
    Після того, як Тантал був звинувачений за свій злочин людьми і більшістю небожителів, Пелоп повинен був покинути Олімп. Він успадкував від батька владу над областю Сіпіла, але вирішив переправитися до Греції, захопивши із собою свої незчисленні скарби під тиском троянського царя Мула. У Еліді Пелоп вирішив добитися руки Гіпподамії, доньки Еномая, царя Піси. Еномай, якому була передбачена смерть від руки зятя, заставляв женихів Гіпподамії змагатися з ним в бігу на колісницях. Він давав своєму супернику перевагу у часі, а згодом без зусиль доганяв його, володіючи кіньми Ареса, і приголомшував ударом списа в спину. До моменту появи Пелопа в Пісі Еномаєм було вбито дванадцять чоловік. Їх могили показували в Олімпії ще в другому столітті нашої ери (Павсаній). Згідно однієї версії міфу (Піндар), Пелоп легко виграв змагання (або викрав Гіпподамію) завдяки своїм крилатим коням. Поширений інший варіант міфу, за яким Пелоп скористався допомогою Міртіла, візничого царя Еномая. Він пообіцяв Міртілу, закоханому в Гіпподамію, половину царства Еномая і володіння Гіпподамією протягом однієї ночі. Гіпподамія, підкорена красою Пелопа, вмовила Міртіла надати Пелопу сприяння. Міртіл замінив металеву чеку в колісниці Еномая восковою, внаслідок чого колісниця розбилася і Еномай загинув (Аполлодор; Павсаній).
    Пелоп, який хотів позбавитися від співучасника і свідка своєї ганебної перемоги, зіштовхнув Міртіла у море. Падаючи, той прокляв Пелопа і весь його рід. За своє віроломство Міртіл сплатив життя, але і над родом Пелопа було прокляття, що довгий час переслідувало його нащадків. Це «прокляття Пелопідів» вважалося однією із причин трагічних випробувань, що припали на долю синів Пелопа — Атрея і Фієста та їх нащадків (Софокл; Еврипід). Очищений Гефестом від вбивства, Пелоп успадкував трон Еномая, а згодом розповсюдив свою владу на всю південну Грецію (на Олімпію, Аркадію, Аргос і весь півострів), яка з того часу отримала назву Пелопоннес. У Пелопа було від Гіпподамії шість синів. Хрісіпп був улюбленцем батька. Із заздрості до нього і по намові Гіпподамії Атрей і Фієст вбили брата і кинули тіло в колодязь. Пелоп відкрив злочин і вигнав винних з вітчизни. З міфів про Пелопа відома ще оповідь про те, як він запросив для бесіди аркадського царя Стімфала, а згодом розрубав його на шматки. За цей злочин всю Грецію спіткав голод.
    З ім’ям Пелопа в античності зв’язували встановлення Олімпійських ігор. У Олімпії його нащадком, Гераклом, було збудовано на честь Пелопа святилище, де зберігалися його кістки. На території Альтіса в Олімпії знаходилася священна ділянка Пелопа і святилище Гіпподамії, у яких здійснювалися щорічні обряди і жертвоприношення. До змагання Пелопа з Еномаєм зводили перегони на колісницях, що входили в програму Олімпійських ігор. У міфі про Пелопа широко поширений мотив викрадання нареченої або змагання за наречену перетнувся з історичними спогадами про давні зв’язки південної Греції із малоазійськими племенами, висхідними до середини другого тисячоліття до нашої ери. Оповіді про Пелопа і нещастя його роду — улюблені теми грецьких трагіків.

    Пелоп. Міфологія Давньої Греції

    ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

    Грації — в римській міфології добродійні Богині, що втілюють радісний, добрий і вічно юний початок життя. Доньки Юпітера, Німф і богинь. У старогрецькій міфології — Харити.

    Деметра — Богиня родючості і землеробства, цивільного устрою і шлюбу, донька Кроноса і Реї, сестра і дружина Зевса, від якого вона народила Персефону.

    Діана — в римській міфології Богиня природи і полювання, вважалася уособленням місяця. Її супроводжував епітет «богиня трьох доріг», що тлумачився як знак потрійної влади Діани: на піднебінні, на землі і під землею.


    ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

    Аврора — римська Богиня ранішньої зорі. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися

    Фурії — римські Богині помсти. У грецькій міфології їм відповідають… дізнатися

    Амур, Купідон — римський Бог любові. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися

     

    Комментарии закрыты.