Ніктей. Міфологія Давньої Греції
Ніктей (за грецькою міфологією) — син Хтонія, народженого з посіяних Кадмом зубів вбитого ним дракона. За іншою версією, Аполлодор називає його сином Гіріея і Океаніди Клонії. Деякі старогрецькі автори вважають Ніктея сином Посейдона і Плеяди Келено. Чоловік Поліксо, батько Ніктеїди і Антіопи. Ліко і його брат Ніктей народилися і виросли в Евбеї. Одного дня вони вбили орхоменського царя Флегія, сина Ареса, і були вимушені втекти до Фів. На батьківщині свого батька вони швидко зайняли високе положення.
Ніктей одружив свою доньку Ніктеїду на фіванському царі Полідорі, а коли той помер, став регентом при своєму малолітньому онуку Лабдаку. Донька Ніктея Антіопа таємно зійшлася з Богом-громовержцем і завагітніла від Зевса. Жахаючись батьківського гніву, вона втекла в Сікіон, де вийшла заміж за царя Епопея. Ніктей намагався повернути доньку і через це розпочалася війна, у якій він загинув чи то від ран, чи то не витримавши ганьби поразки. Перед смертю Ніктей заповів братові Ліку повернути Антіопу в Беотію і покарати її. Надалі це привело до загибелі самого Ліка від руки синів Антіопи і онуків Ніктея (Аполлодор). Ніктеїда, в грецькій міфології донька Ніктея, яка стала дружиною Полідора і народила йому Лабдака.
Ніктей. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Астерія — донька Титана Коя і Феби, яка рятуючись від переслідувань Зевса, обернулася на перепелицю. За іншим переказом, кинулася в Егейське море й перетворилася на острів Делос.
Астрей (зоряний) — божество зоряного піднебесся. Гесіод вважав Астрея Титаном другого покоління, сином Крія і Еврібеї, чоловіком Еос, батьком вітрів Борея, Нота, Зефіру і Евра.
Атлант — Титанід, син Титану Япета і Океаніди Клімени. Він підтримував небесне зведення поблизу саду Гесперід в покарання за участь у битві із Зевсом на стороні Титанів.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Вважалася Богинею, що дає життя всьому, що існує (за грецькою міфологією) — дізнатися
Божество однойменної річки у царстві мертвих, уособлення первісного жаху і мороку (за грецькою міфологією) — дізнатися
Божество світла, спочатку, власне «полудень», «початок кінця дня» і навіть «світло, що вже згасло» (за грецькою міфологією) — дізнатися