Мемнон. Міфологія Давньої Греції
Мемнон (за грецькою міфологією) — прославлений Герой, особливо в післягомерівських міфах. Цар Ефіопії, союзник Трої в Троянській війні. Син Богині зорі Еос і брата Пріама Тифона (Гесіод). Після загибелі Гектора Мемнон в зброї, що виготовив Гефест, прийшов на допомогу Пріаму і воїнам Трої. Поєдинок Мемнона з Аяксом Теламонідом не дає переваги жодному із них. У іншому бою Мемнон бачить Нестора, що забарився на своїй колісниці, і намагається його вбити, але на захист Нестору приходить Антілох (Піндар, Піфійські оди). Він б’ється з Мемноном і гине від його руки. Розгніваний Ахілл вступає в єдиноборство з Мемноном (Прокл Діадох), причому матері обох Героїв Фетіда і Еос благають Зевса вступитися за їх синів, і ваги долі вказують Зевсові, що настала смертна година Мемнона. Еос отримує від Зевса дозвіл поховати тіло сина на його батьківщині, в Ефіопії. За іншою версією міфу, супутники Мемнона, що поховали його в північній Фрігії у гирлі річки Есеп, внаслідок своєї великої печалі перетворилися на птахів, Memnones і Memnonides, які щороку прилітали на могилу Мемнона, аби оплакувати його. Ці птахи билися між собою до того часу, доки вони всі не згинули (Страбон).
Мемнону приписується споруда великих будівель, званих Мемноніями в Азії і Єгипті. У зв’язку із міфом про Мемнона знаходяться дві монолітні колосальні статуї єгипетського царя Аменхотепа III, поставлені перед храмом цього царя у Фівах. Під час землетрусу 27 років до нашої ери верхня частина одного із цих колосів вкачалася, і з того часу статуя при перших променях висхідного сонця видає звук, що нагадує звук струни, що лопається. Давні говорили із цього приводу, що Мемнон відповідає цим на вітання своєї матері, Богині зорі Еос (Павсаній). При римському імператорові Септимії Севері була зроблена реставрація цього колоса, після чого вже ніхто не чув у відповідь вітання Мемнона своїй матері. Натепер статуя високо піднімається над рівниною, що оточує її, хоча постамент її, унаслідок щорічного наростання ґрунту, вже на два метри покритий землею. Висота цієї статуї від голови до ніг складає 14 метрів. Араби звуть статуї Санамат, тобто ідоли, а окремо — Шама і Тама.
Мемнон з Родосу — у давнину грецький воєначальник з острова Родос. Коли в 356 році до нашої ери спалахнув заколот проти Артаксеркса III Оха, на допомогу до бунтівників, на чолі яких стояв Артабаз, з’явилися грецькі допоміжні війська, а саме афіняни з Харетом, фіванці з Памменом і братами Ментор і Мемнон з Родосу. Боротьба тягнулася до 352 року, коли Мемнон і Артабаз, зазнавши поразки, втекли до Філіппа Македонського. Тим часом Ментор встиг увійти до розташування Оха і переконав його пробачити Мемнона і Артабаза. Після смерті Ментора Мемнон став командиром грецьких військ, що були на службі у царя. У 336 році Мемнон з військом повинен був охороняти персидське царство від македонського війська, що з’явилося в Азії з Парменіоном і Атталом. При Магнезії він завдав значної поразки македонянам. Унаслідок смерті Філіппа, навала на якийсь час припинилася. Аттал був усунений Александром, і в Азії залишався лише Парменіон. Мемнон перешкодив йому зайняти Еолію і Троаду, але не міг зовсім відтіснити його з Малої Азії.
При звістці про виступ самого Александра пропозиція Мемнона діяти під командою єдиного воєначальника не була прийнята. Він же радив як можна наполегливіше відступати перед військами Александра, залишаючи за собою пустелю, і тим змусити ворогів піти з Азії внаслідок недоліку в провіанті. Але і цей план не сприйняли, оскільки сатрапи боялися впливового грека. У битві при Граніку загін Мемнона чинив наполегливий опір македонянам. Після поразки персів Мемнон втік в Ефес, де розраховував підтримати панування олігархії, але при наближенні Александра віддалився в Галікарнас, згодом в Салмакіду. Згодом Мемнон отримав головне командування над сухопутними і морськими силами персів в передній Азії. Він вирішив завоювати грецькі острови і перенести війну до Македонії, але хвороба, що спіткала його при облозі Мітілени в 333 році до нашої ери, поклала край його успішним починам.
Мемнон. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Музи — богині і покровительки мистецтв і наук. Музи вважалися доньками Зевса і богині пам’яті Мнемозіни. Їх імена пов’язані із співом і танцями. Цим богиням поклонялися вчені мужі і діячі мистецтва Древньої Греції.
Немейський лев — породження Тифона і Єхидни, страхітливий хижак, який спустошував арголідську долину. Тіло було невразливе до будь-яких ударів. Він нападав на мешканців Арголіди і нищив їхні отари.
Німфи — божества природи, її цілющих і родючих сил в образі прекрасних дівчат. Розрізняють Німф водних (Нереїди, Наяди), озер і боліт (лімнади), гір (орестіади), гаїв (альсеїди), дерев (Дріади, Гамадріади) і так далі. Німфи — володарки древньої мудрості, таємниць життя і смерті, лікарки і пророки, від шлюбу з богами народжували Героїв і віщунів.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Селена — грецька Богиня місяця. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Тіхе (Тіха, Тюхе) — грецька Богиня випадку і долі. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Харити — грецькі Богині краси і витонченості. У римській міфології їм відповідають… дізнатися