Кентаври. Міфологія Давньої Греції
Кентаври (за грецькою міфологією) — дикі істоти, напівлюди-напівконі, мешканці гір і лісової гущавини. Вони народжені від Іксіона, сина Ареса, і хмари, що прийняла по волі Зевса подобу Гери, на яку робив замах Іксіон. Жили вони у Фессалії, харчувались м’ясом, п’янствували і славилися буйною вдачею. Кентаври без втоми бились зі своїми сусідами лапіфами, намагаючись викрасти для себе дружин із цього племені. Переможені Гераклом, вони оселились по всій Греції. Кентаври смертні, а безсмертним був лише Хірон, син Філіри, доньки Океану, і Титана Кроноса, що таємно від Реї поєдналися шлюбом. Захоплений у момент пристрасті дружиною Реєю, Кронос набрав вигляду коня, і Хірон народився з тілом і ногами коня, але з людською головою і руками. Незвичне походження пояснює мудрість Хірона, який, на відміну від інших Кентаврів, був досвідчений в музиці, медицині, полюванні і військовому мистецтві, а також славився своєю добротою. Він дружив з Аполлоном і виховав ряд грецьких Героїв, серед яких були Ахілл, Геракл, Тесей і Ясон, навчив лікуванню самого Асклепія. Хірон був ненавмисно поранений Гераклом отруєною стрілою, отрутою Лернейскої Гідри. Страждаючи від невиліковної ропи, Кентавр жадав смерті і відмовився від безсмертя в обмін на звільнення Зевсом Прометея. Зевс поселив Хірона на піднебессі у вигляді сузір’я Кентавра.
Кентавр — найгармонійніше творіння фантастичної зоології. Він названий «двохформним» у Овідія в «Метаморфозах», проте нам неважко забути про його гетерогенну природу і думати, що у світі Платонових форм, разом з архетипом коня або людини, є архетип Кентавра. Відкриття цього архетипу чекало багатьох століть. Первісні і архаїчні зображення дають нам голу людину, до якої незграбно прикріплений кінський зад. На західному фронтоні храму Зевса в Олімпії у Кентаврів вже є кінські ноги, а там, де повинна починатися шия коня, височіє людський торс. Кентаврів породили фессалійський цар Іксіон і хмара, якій Зевс надав подобу Гери. Інша легенда свідчить, що вони — діти Аполлона. Є припущення, що слово «Кентавр» походить від «гандхарва». У міфології вед «гандхарви» — молодші Боги, правлячі кіньми Сонця. Оскільки греки гомерівської епохи не їздили верхи, вважається, що перший кочівник, якого вони побачили, здався їм чимось єдиним з його конем; і в доказ наводять те, що солдати Пісарро і Ернана Кортеса також уявлялись індійцям Кентаврами. «Один з вершників впав з коня, і коли індійці, впевнені, що це одне ціле, побачили, що ця тварина поділилась на дві частини, страх їх був настільки великий, що вони з криками бігли назад, до своїх, волаючи, що з одного стало двоє, і повергаючи всіх у жах. І було у цьому деяке таємне диво, бо, не будь цього випадку, можна вважати, що вони перебили б усіх християн», — свідчить один з текстів, що наводяться Прескоттом. Але грекам, на відміну від індійців, кінь був відомий. Правдоподібніше припущення, що Кентавр — це нарочито створений образ, а не помилка за незнанням. Найпопулярніша із легенд, де фігурують Кентаври, — легенда про битву з лапіфами, що запросили їх на весілля. Для гостей вино було в новинку — на бенкеті Кентавр, що захмелів, образив наречену і, перевертаючи столи, затіяв знамениту «Кентавромахію», яку Фідій або його учень змалював в Парфеноні, Овідій оспівав в книзі «Метаморфоз» і яка надихнула Рубенса. Переможені лапіфами, Кентаври були вимушені бігти з Фессалії. У іншій битві Геркулес, стріляючи з лука, знищив їх. Кентавр — втілення сільської дикості, але «справедливий із Кентаврів» — Хірон (Гомер, «Іліада») був наставником Ахілла і Ескулапа, яких навчив мистецтвам музики, собаківництва, ратній справі і навіть медицині і хірургії. Запам’ятовується образ Хірона в пісні «Ада», яку називають гімном Кентавра. Пліній переказує, що бачив гіпоКентавра, законсервованого в меду і присланого з Єгипту в дар імператорові. У «Вечері семи мудреців» Плутарх гумористично повідомляє, що один з пастухів деспота Коринфа Періандра приніс йому в шкіряній сумці новонародженого дитинчати кобили, який мав людські голову і руки, а все інше — кінське. Плакав він, як дитя, і всі вирішили, що це зловісне знамення. Мудрець Фалес, оглянувши його, розсміявся і сказав Періандру, що і насправді не може схвалити поведінку його пастухів. Лукрецій стверджує, що існування Кентаврів неймовірне, бо коні досягають зрілості раніше, ніж люди, і Кентавр в три роки був би дорослим конем і в той же час лепечучим немовлям. Такий кінь помер би на п’ятдесят років раніше, ніж людина.
Кентаври. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Паллант — син Геї і Урану. Під час Гігантомахії Афіна скрушила хтивого Палланта уламком скелі, а потім зідрала з нього, ще живого, шкіру, щоб зробити собі егіду.
Перс — молодший Титан. Син Крія і Еврібеї. Муж Астерії, батько Гекати.
Прометей — син Титану Япета і Океаніди Клімени, за іншою версією — Асії або богині правосуддя Феміди. Дарував людям божий вогонь, захований громовержцем Зевсом.
Селена — відома також під ім’ям Мена (Мене). Титаніда, донька Гіперіона і Тейі, сестра Геліоса і Еос. Богиня місяця. Згідно аркадянам, вони народилися раніше Луни. У небесах коханим Селени був сам Зевс.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Богиня ранішньої зорі. Давні греки іменували її рум’яною зорею, рожевоперстою богинею Еос (за римською міфологією) — дізнатися
Бог царства мертвих, а також само царство (за грецькою міфологією) — дізнатися
Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв (за грецькою міфологією) — дізнатися