Язон. Міфологія Давньої Греції

Язон. Міфологія Давньої Греції

Язон — грецький тиран, син Лікофрона, який у останні роки Пелопоннеської війни був правителем у фессалійському місті Фери і за допомогою лакедемонян майже опанував всю Фессалію. У 378 році до нашої ери Язон вже сам був ферським тираном. Відрізняючись спритністю і енергією, він вирішив привести у виконання плани батька і завдяки шеститисячному війську, що складалося із хоробрих найманців, вже приблизно у 375 року підпорядкував собі велику частину фессалійських міст і змусив Мараків, Долопів і епірського царя Алкету визнати гегемонію міста Фери.
Бажаючи підпорядкувати собі також і Фарсал, Язон увійшов до переговорів з архонтом міста Полідамантом і відкрив йому свій намір об’єднати Фессалію з тим, аби отримати гегемонію над Грецією і повалити могутність Персії. У той же час він оголосив Полідаманту про свій союз з Фівами і про готовність підтримувати всяку державу, яка воюватиме із Спартою, і просив підтримки для боротьби з Македонією, аби, обзавівшись флотом, знищити морську перевагу афінян. Полідамант повідомив про це спартанців, але оскільки останні відмовили Фарсалу у допомозі, то Полідамант змушений був підкорятися Язону, який услід за тим був проголошений фессалійським Тагом.
Тепер Язон мав у своєму розпорядженні військо, що складалося із двадцяти тисяч гоплитів, восьми тисяч кінноти і великої кількості легкоозброєних воїнів. У 371 році до нашої ери Язон з’явився на допомогу фіванцям проти Спарти. Але тоді, коли битва при Левктрах вже була виграна Епамінондом, він не погодився взяти участь в нападі на залишок спартанської армії, не бажаючи давати явної переваги Фівам. За його посередництвом був укладений договір між фіванцями і лакедемонянами, що забезпечив останнім вільний відступ з Беотії. Взагалі Язон прагнув підтримувати рівновагу найбільш сильних держав, підбурювати їх до взаємного недовір’я, користуватися слабкістю стомлених боротьбою сторін для затвердження власної сили.
Маючи на увазі зберегти за собою вільний доступ до Греції, Язон ще до битви при Левктрах воював з фокейцями, знищив зміцнення Гіампола, зірвав стіни Гераклеї. Крім того, він прагнув залучити до себе або зобов’язати тим або іншим засобом найбільш видатних державних чоловіків Еллади. Так, Язон запропонував Епамінонду в дарунок дві тисячі золотих (яких той не прийняв) і клопотав про помилування афінського полководця Тимофія, який за розтрату казни був засуджений до страти. Широким задумам Язона не судилося здійснитися: у 370 році до нашої ери він був вбитий сім’ю хлопцями, які склали змову проти нього, мабуть, у вигляді помсти за підпорядкування аристократії. Перед смертю Язон встиг укласти союз із македонським царем Амінтой і готувався до дельфійського свята, причому їм було віддано розпорядження зібрати по фессалійським містах значне число жертовних тварин, а війську було наказано бути напоготові до виступу в похід, який, мабуть, як того боялися дельфійці, був проти Дельф і їх скарбниці. Двох убивць вбили на місці охоронці Язона, останні ж врятувалися втечею і в більшості грецьких держав були прийняті з шаною, як тирановбивці. Після Язона тагія перейшла до його братів, Полідору і Поліфрону.

Язон. Міфологія Давньої Греції

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Мойри — богині долі. У уявленнях греків Мойра-доля кожного втілюється в якомусь матеріальному предметі — фетиші, носієві життєвих сил.

Музи — богині і покровительки мистецтв і наук. Музи вважалися доньками Зевса і богині пам’яті Мнемозіни. Їх імена пов’язані із співом і танцями. Цим богиням поклонялися вчені мужі і діячі мистецтва Древньої Греції.

Немейський лев — породження Тифона і Єхидни, страхітливий хижак, який спустошував арголідську долину. Тіло було невразливе до будь-яких ударів. Він нападав на мешканців Арголіди і нищив їхні отари.


ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Богиня полювання, сестра Аполлона. Вона дає світло і життя, вона богиня пологів і богиня-годувальниця (за грецькою міфологією) — дізнатися

Богиня розуму, війни, наук і мистецтв (за грецькою міфологією) — дізнатися

Богиня краси, щасливої любові і шлюбу, що перевершує усіх богинь красою і витонченістю (за грецькою міфологією) — дізнатися