Ідоменей. Міфологія Давньої Греції
Ідоменей (за грецькою міфологією) — онук Міноса, син Девкаліона, цар Крита. Будучи одним із безлічі женихів Єлени, Ідоменей бере участь у Троянській війні, очолюючи ополчення шести міст Криту, що прибуло на сімдесяти кораблях (Гомер, «Іліада») У «Іліаді» він зі своїм супутником Меріоном, згадується вельми часто, як один з царів, що беруть найбільшу участь в битвах і вище за всіх інших шанований Агамемноном. Разом із товаришем Меріоном, Ідоменей вирізнявся у битві з троянцями за кораблі, брав участь в похоронних іграх на честь Патрокла і разом з іншими ахейцями проник до Трої в череві дерев’яного коня. Деяким історичним дослідникам хронік Троянської війни, історикам 19 столітя вдалось досить переконливо довести, що Ідоменей фігурує в місцях, вставлених в гомерівську поему порівняно пізно і що давня «Іліада» не знала Ідоменея. За Гомером («Одіссея») Ідоменей щасливо повернувся додому. Згідно однієї версії міфу, згодом Ідоменея з Криту вигнав Левк, що був вихований у його будинку і спокусив його дружину Меду (Аполлодор). За іншими джерелами Меда, дружина Ідоменея, підбурювана Навплієм, узяла собі в коханці Левка. Через деякий час Левк вигнав Меду і її доньку Клісітіру з палацу і вбив їх в храмі, де вони намагались знайти притулок. Йому вдалось переконати десять міст Криту вийти з-під влади царя і він не пустив Ідоменея до Криту.
Згідно з іншою версією міфу, під час морського походу з-під Трої, флот Ідоменея потрапив у бурю і він дав обітницю Посейдонові у разі порятунку принести в жертву Богові першого, хто вийде назустріч Ідоменею на батьківщині. Цією людиною виявився син (або донька) Ідоменея. Чи Ідоменей приніс його в жертву, але жертва була неугодною Богам, чи жертвоприношення не здійснилось, але так чи інакше Боги наслали на Крит морову виразку. Позбавитись критяни від неї змогли лише вигнавши Ідоменея. Доля приводить Ідоменея в Калабрію, до землі Саллентінської, де він будує храм Афіни, і згодом в Колофон, де він доживає свою старість біля святилища Аполлона Кларосського (Вергілій, «Енеїда»). Там на горі Керкафі була його могила. Але критяни запевняли, що Ідоменей помер на їх острові і теж показували його могилу. Могутній флот Ідоменея і перелік міст Криту в «Іліаді», що включав Кнос і Фест, відображають спогади про минулу велич Криту у 16—14 століттях до нашої ери, тоді як міф про жертвоприношення сина Ідоменея, що знаходить паралель в біблейській оповіді про доньку Ієффая (Книга Суддів), сходить до поширеного фольклорного мотиву про рокову обітницю, дану божеству або чудовиську. Ідоменей є одним із головних Героїв у пізньоантичній версії «Щоденника Троянської війни» Діктіса. Діктис був супутником царя Криту Ідоменея в Троянській війні. Описав події цієї війни у формі щоденника (у греків щоденники мали назву ефемериди), який був знайдений в його труні за часів римського імператора Нерона.
Ідоменей. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Німфи — божества природи, її цілющих і родючих сил в образі прекрасних дівчат. Розрізняють Німф водних (Нереїди, Наяди), озер і боліт (лімнади), гір (орестіади), гаїв (альсеїди), дерев (Дріади, Гамадріади) і так далі. Німфи — володарки древньої мудрості, таємниць життя і смерті, лікарки і пророки, від шлюбу з богами народжували Героїв і віщунів.
Океаніди — Німфи, доньки Океану і Тефіди. Древній Титан Океан породив три тисячі доньок — Океанід і стільки ж синів — річкових потоків. Вони сполучалися з людським родом і були виховательками молодого покоління.
Орф — жахливий двоголовий пес Геріона, породження Тифона і Єхидни, брат Кербера. Від Орфа його мати Єхидна народила напівжінку-напівзмію Сфінкс. За іншими джерелами від протиприродного зв’язку Орфа з власною матір’ю народився Немейський Лев.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Борей — грецький Бог північного вітра. У римській міфології йому відповідає… дізнатися
Геба — грецька Богиня юності. У римській міфології їй відповідає… дізнатися
Гера — грецька цариця Богів. У римській міфології їй відповідає… дізнатися