Грецький бог Геліос — Бог Сонця. Міфологія Давньої Греції
Геліос (Гелій) (за грецькою міфологією) — Бог Сонця. Син Титанів Гіперіона і Феї за Гесіодом і Апполодором, брат Селени і Еос. Відноситься до прадавніх доолімпійських Богів. Оскільки Геліос знаходиться над усіма, високо в піднебессі, то бачить усі діяння людей і Богів. За злочини може карати сліпотою, його закликають в свідки і месники. Він повідомив Деметру, що Персефону викрав Аїд. Коли супутники Одіссея посягнули на його білосніжних корів (у традиційному перекладі — биків), що пасуться на міфічному острові Трінакрія, на прохання Геліоса, Зевс розбив їх корабель блискавкою. Геліос мешкає у прекрасному палаці в оточенні чотирьох пір року, сидить на престолі із коштовних каменів (Овідій). Геліос пробуджувався з криком півня, що вважався його священним птахом, і супроводжуваний своєю донькою Еос, Богинею уранішньої зорі, сідав на вогнянну колісницю. Щодня він прокладав дорогу від свого блискучого палацу на сході до не менш прекрасного палацу на заході. У його колісницю були запряжено чотири білосніжні огнедишні коні — Світло, Блиск, Грім, Блискавка. В кінці дня Геліос розпрягав їх і відпускав пастися на Островах блаженства. Згодом вночі він перепливав по океану в золотій чаші, зробленою Гефестом, до східного житла (Стесіхор).
Проте не завжди Геліосу вдавалось дотримуватись цього строгого розкладу. Одного дня за наказом Зевса він три дні не покидав свого палацу і три доби над землею не підіймалось сонце. Стільки тривала шлюбна ніч Зевса і Алкмени, в яку був зачатий Геракл. Іншим разом, на півдорозі Геліоса по піднебессю Зевс наказав йому обернути назад свою колісницю, аби допомогти Атрею зійти на трон в Мікенах. Зазвичай Геліоса змальовували таким, що їде в колісниці з променями сонця над головою. У гомерівських гімнах Геліос з’являється в сліпучому сяянні, із страшними очима, що горять, в золотому шоломі. Знаходячись високо в піднебессі він щодня бачив все, що відбувається на землі, знав усі справи людей і Богів. Його часто закликали в свідки не лише смертні, але і Боги. Так Деметра і Геката призвали його засвідчити, що Персефону викрав Аїд.
Інколи Геліос сам розповідав Богам про непристойні вчинки інших. Він доніс Гефесту про зраду його дружини Афродіти з Аресом, що обернулось для коханців неприємним конфузом. Геліос повідомив Артеміду, що цар Ойней не включив її в число Богів — та в серцях наслала на його царство величезного Калідонського вепра. На міфічному острові Трінакрія паслись огрядні стада білосніжних биків, що належать Геліосу. У кожному стаді було 350 голів, а за Гомером, у нього було 7 стад коров’ячих і 7 отар по 50 голів у кожному. Причому бики Геліоса не плодилися, але і не вмирали. Пасли ці стада доньки Бога Сонця — Фаетуса і Лампетія. За Гомером, на цих биків спокусились голодні супутники Одіссея. Лампетія негайно донесла про це батьку і той зажадав у Зевса кари для нечестивців, загрожуючи інакше сховатися в Аїді. Громовержець задовольнив прохання Бога сонця і розбив блискавкою корабель Одіссея. Одного дня Геракл, бажаючи дістатися до острова, на якому паслися прекрасні корови Геріона, потрапив у пустелю, де дуже страждав від пекучих променів сонця. Не витримавши, він направив свій лук на Геліоса, але вчасно схаменувся, опустив зброю і приніс Богу свої вибачення.
Геліос оцінив ввічливість Героя і навіть позичив йому свій золотий човен, на якому Геракл мав змогу дістатись до острова Еріфії. У Геліоса було чисельне потомство. Від Гірміни — Актор і Авгій; від Клімени — Феба, Гелія, Етерія, Лампетія і Фаетон; від Неєри — Лампетія і Фаетуса; від Персеїди — Еєт, Перс, Кірка і Пасіфая; від Роди — сім синів, які славились як великі астрологи. Павсаній повідомляв, що Геліос був батьком Харит від свого зв’язку з Еглою. Вшановували йому у багатьох місцях: в Коринфі, Аргосі, Еліді, на Родосі. За римською міфологією йому відповідає Соль (Sol). З часів Еврипіда, Геліоса, як всебачащого Бога Сонця, стали ототожнювати із Аполлоном, всезнаючим Богом-віщуном; звідси інше ім’я Геліоса — Феб. Культ Геліоса був особливо поширений в Коринфі, Аргосі, Еліді і на острові Родос, де при заході у гавань стояло його колосальне зображення. З тварин йому були присвячені півень і білі коні. Зображується Геліос майже так само, як і Аполлон.
Статуя Геліоса
Грецький бог Геліос — Бог Сонця. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Грифон — напіворел-напівлев, з довгим зміїним хвостом. Образ грифона об’єднує символіку орла (швидкість) і лева (сила, відвага). Поєднання двох найголовніших сонячних тварин вказує на загальний сприятливий характер істоти — грифон втілює Сонце, силу, пильність, відплату.
Дріади — божества дерев, мешканки лісів і гаїв. За віруваннями греків, Дріади — доньки Зевса і дерев, жили і вмирали разом з деревом.
Емпуса — демонічна істота з ослячими ногами, чудовисько з оточення Гекати, що нагадує багатьма рисами вампіра, що висмоктує ночами кров у сплячої людини.
Єхидна — чудовисько, напівдіва-напівзмія, донька Форкіса і Кето, онучка землі Геї і моря Понта.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Володар морів (за грецькою міфологією) — дізнатися
Бог багатства і достатку (за грецькою міфологією) — дізнатися
Вважалася Богинею, що дає життя всьому, що існує (за грецькою міфологією) — дізнатися