Главк. Міфологія Давньої Греції
Главк (за грецькою міфологією) — морське божество, що володіє даром пророцтва і має здатність мати різний вигляд. Син Посейдона або Антедона і однієї із Німф. Був рибаком у Беотії. Одного дня йому випадково довелось спостерігати цілющу силу трави осіяну Кроносом у золоте століття. На його очах риба, покладена на цю траву, повернулась до життя. Він скоштував цю траву і, ставши безсмертним, кинувся у море, де перетворився на морського Бога із риб’ячим хвостом, синіми руками і бородою кольору водоростей. Главк був наділений пророчим даром, віщав Менелаю, що повертався після взяття Трої, а також явився аргонавтам. Відомий він також своєю любов’ю до прекрасної Скілли, перетвореною Кіркою на чудовисько. У міфі про аргонавтів, Главк є будівельником і керманичем «Арго», і перетворився на морське божество після битви аргонавтів із тірренцями. Він вважався сином Океану і був заступником моряків, рибаків і водолазів. Зображувався художниками у вигляді напівлюдини-напівриби, із старчою особою і великою бородою.
Главк (за грецькою міфологією) — син царя Криту Міноса і Пасіфаї. За Аполлодором, коли Главк був ще малям, він ганявся в палаці за мишею і раптом зник. Батьки шукали, але не знайшли дитя. Тоді Мінос звернувся до оракула, і той відповів йому, що в його стаді є трибарвна корова і та людина, яка відшукає найкраще порівняння для визначення кольору цієї корови, зуміє повернути йому сина живим. Скликали усіх хто ворожать, і Поліейд порівняв колір цієї корови з плодом ожини. Йому і наказали розшукати хлопчика. Поліейд бродив по палацу, поки не натрапив на сову, що сиділа біля підвалу. Він зійшов вниз і в бочці з медом знайшов Главка, що захлинувся. Мінос звернувся до Куретів і за їх порадою наказав Поліейду повернути сина до життя. Той почав відмовлятись, але цар наказав замкнути його в склепі. Через деякий час він побачив змію, що повзла до тіла хлопчика, і вбив її. Згодом виповзла друга змія. Побачивши загиблу подругу вона сховалась, але незабаром повернулась, несучи у пащі чарівну траву, яку поклала на мертву, і та стала повертатися до життя. Поліейд кинув цю ж траву на тіло Главка, і результат виявився вдалим. Радощям Міноса не було меж, коли він побачив сина живим і неушкодженим. Проте цар наказав не відпускати Поліейда, перш ніж він не навчить його сина мистецтву пророцтва. Змушений Міносом, Поліейд навчив його. Перед відплиттям з Криту Поліейд попрохав Главка плюнути йому в рот, і хлопчик, зробивши це, забув все чому він навчився. Пізніше Главк очолив плавання на захід і зажадав від італійців, аби вони зробили його своїм царем, але вони відкинули його.
Главк (за грецькою міфологією) — цар Коринфа, син Сізіфа і Меропи, батько Беллерофонта. Гігін повідомляє, що за кепкування над Афродітою він заборонив покривати своїх кобил. Главк сподівався, що завдяки цьому його кобили стануть жвавішими і він переможе на змаганнях колісниць, які були для нього головним інтересом. Афродіта образилася і поскаржилася Зевсу, що Главк нібито годує коней людським м’ясом. Коли Зевс дозволив їй робити з Главком все, що вона забажає, вона вивела вночі його кобил, дала їм пиття зі свого священного колодязя і, пустила поїсти трави гіппоман. Це було напередодні оголошених Ясоном похоронних ігор на честь Пелія. Варто було Главку запрягти своїх кобил, як вони понесли, перевернули колісницю і протягнули його через весь стадіон, а згодом з’їли живцем. Перетворений Богами на божество Тараксіппа, що лякає коней.
Главк (за грецькою міфологією) — дікієць, син Гіпполоха, один із союзників Трої. За Гігіном і Гомером, Главк був готов вступити у поєдинок із Діомедом під стінами Трої, але супротивники з’ясувавши перед поєдинком дружні взаємини своїх предків, обмінялись дарами і розійшлися. Цей епізод зустрічі з Діомедом під Троєю оспіваний в шостій пісні «Іліади». Вбитий Аяксом Теламонідом у битві за тіло Патрокла.
Главк (за грецькою міфологією) — син троянського старійшини Антенора. Допоміг Парісу вкрасти Єлену. Під час взяття Трої Главк був врятований Одіссеєм і Менелаєм у вдячність за послуги, які надав ахейцям його батько.
Главк. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Діана — в римській міфології Богиня природи і полювання, вважалася уособленням місяця. Її супроводжував епітет «богиня трьох доріг», що тлумачився як знак потрійної влади Діани: на піднебінні, на землі і під землею.
Діоніс — вічно юний Бог плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства і виноробства, відомий як «бог з бичачими рогами». Син Зевса і фіванської царівни Семели.
Евменіди — милостиві, доброзичливі Богині — одна із назв жіночих божеств, найбільш відомих під ім’ям Ериній, у римлян Фурії — означає гнівні, люті, Богині-месниці.
Еос (за грецькою міфологією) — Богиня ранішньої зорі, донька Титану Гіперіона і Титаніди Теї, сестра Геліоса і Селени.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Вулкан — римський Бог вогню і ковальського ремесла. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися
Теллус — римська Богиня землі. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися
Церера — римська Богиня полів і родючості. У грецькій міфології їй відповідає… дізнатися
Бахус, Либер — римський Бог виноградарства і виноробства. У грецькій міфології йому відповідає … дізнатися