Єлена Прекрасна. Міфологія Давньої Греції
Єлена Прекрасна (за грецькою міфологією) — спартанська цариця, чарівніша із жінок, донька Зевса і Леди, дружини прадавнього лаконського царя Тіндарея, сестра Клітемнестри. Знаменита у грецькому епосі своєю красою, Єлена, спочатку в прадавніх грецьких оповідях вважалась Богинею. В гомерівських поемах є смертною жінкою, дружиною Менелая, царя Спарти. У юності Єлена Прекрасна була викрадена знаменитим Героєм Тесеєм і царем лапіфів Піріфоєм. Після чого дісталась по долі Тесею, який відвіз її до своєї матері в Афідну. Після того, як Тесей і Піріфой відправились до пекла, аби здобути Персефону, Єлену звільнили і повернули до Спарти до палацу її батька Тіндарея (Аполлодор).
Чутки про красу Єлени поширились настільки широко по всій Греції, що свататись до дівчини зібралось декілька десятків знатних хлопців і чоловіків Еллади (Менелай, Одіссей, Діомед, Сфенел, обидва Аякса, Філоктет, Патрокл, Протесілай та інші Герої) (Гесіод; Аполлодор). Оскільки Тіндарей побоювався своїм вибором образити претендентів і викликати їх ворожнечу до себе і майбутнього зятя, він за порадою Одіссея, зв’язав усіх претендентів на руку Єлени спільною клятвою оберігати надалі честь її чоловіка. Після цього чоловіком Єлени був обраний Менелай, ймовірно, не без впливу його старшого брата Агамемнона, вже одруженого на донці Тіндарея Клітеместрі (Еврипід; Аполлодор). Від шлюбу з Менелаєм Єлена народила Герміону (Гомер, «Одіссея»). Коли через деякий час Богиня Афродіта, виконуючи обіцянку дану Парісу — сину троянського царя Пріама, привела його в будинок Менелая, Єлена, за найбільш поширеною версією, захопилась юним красенем і, скориставшись від’їздом чоловіка, втекла з Парісом до Трої, захопивши з собою великі скарби і багато рабів (Гомер, «Іліада»; Еврипід). За іншою версією міфу, яка була докладно розроблена ще в 6 столітті до нашої ери Стесіхором, Зевс або Гера підмінили справжню Єлену її двійником-примарою. Сама ж Єлена була перенесена до Єгипту, де жила під захистом мудрого старого Протея, чекаючи повернення Менелая з троянського походу.
У Трої, Єлена своєю красою здобула симпатії багатьох троянців, не дивлячись на лиха, які накликала на їх місто. Про поведінку Єлени під час Троянської війни античні автори оповідають по-різному. Гомерівський епос, вбачаючи в тому, що все що відбувається є невідворотною волею Богів, відноситься до Єлени без засудження. Потяг красуні до Паріса він пояснює дією Богині кохання і пристрасті Афродіти, якій не може опиратись ніхто із смертних (Гомер, «Іліада»). Єлена у «Іліаді» явно обтяжена своїм положенням, і в післягомерівських поемах про зруйнування Трої їй приписують навіть свідоме сприяння грекам: вона не видає троянцям Одіссея, який двічі пробирався до міста (Гомер, «Одіссея»), і допомогла йому і Діомеду викрасти з місцевого храму дерев’яну статую Афіни (Аполлодор,). У ніч захвату Трої симпатії і допомога Єлени також на стороні греків. Проте Менелай після взяття міста розшукує Єлену з мечем в руках, аби стратити її за зраду йому як чоловіку. Але побачивши дружини, сяючою колишньою красою, він випускає меч з рук і пробачає її (Еврипід). Ахейське військо, вже готове побити Єлену каменями, а побачивши її, відмовляється від цього. Після взяття Трої Єлена знов дістається Менелаю, з яким і повертається до Спарти.
Про подальшу долю Єлени існують різні версії. За однією з них, вона була після смерті Менелая вигнана його синами і втекла чи на острів Родос, чи до Тавриди. За іншими, після смерті вона була перенесена на острів Левка в гирлі Дунаю, де з’єдналася вічним союзом із загиблим у Троянській війні Ахіллом (Павсаній). Об’єднати ці дві популярні фігури героїчного епосу прагнули вже в розповіді про зустріч Єлени з Ахіллом на Троянській рівнині незадовго до його смерті. Місто, яке Єлена займає у міфах троянського циклу, і неодноразове оброблення цих міфів у творах світової літератури не могли, проте, витіснити зі свідомості греків історичного періоду уявлення про боже минуле Єлени. Неподалік від Спарти було святилище Єлени, а у самій Спарті знаходився священний платан Єлени. Під прізвиськом Дендрітіс («деревинна») Єлена почиталась в Кафіях і на Родосі (Павсаній). Все це дає підставу бачити в ній прадавнє рослинне божество.
З формуванням грецької оповіді про Троянську війну, яка увібрала в себе також місцеві культові і фольклорні елементи, що існували в мікенських центрах, Єлена стала одним із його персонажів, що забезпечило її образу міцне місце в літературі і образотворчому мистецтві від античності до нашого часу. Серед античних творів, що використовують образ Єлени, окрім «Іліади» і «Одіссеї», хорові поеми Стесіхора; трагедії Еврипіда «Троянки», «Єлена», «Орест» «Похвала Єлені» Горгія; панегірик Ісократа. Різні епізоди міфу часто знаходили віддзеркалення в античному образотворчому мистецтві: у живописі і пластиці. З 15 століття Єлену часто змальовували в ілюстраціях до творів про Троянську війну. З епохи Відродження сюжет «Викрадання Єлени» став одним із найпоширеніших у живописі. З творів пластики слід згадати групу «Паріс і Єлена» П’єра Пюже, бюст Антоніо Канови та інші скульптури багатьох творців.
Викрадення Єлени (Гвідо Рені, 1631)
Єлена Троянська
(Данте Габриель Россетті, 1863)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Єлена Прекрасна. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Фріна — знаменита грецька гетера; прославилася тим, що була натурницею знаменитих художників Праксителя і Апеллесу.
Хірон — Кентавр, син Кроноса і Океаніди Філіри. Хірон народився напівконем-напівлюдиною, оскільки Кронос, захоплений в любовному союзі із Філірою своєю дружиною Реєю, набрав вигляду коня.
Цирцея — могутня чаклунка, донька бога сонця Геліоса і Персеїди. Отруївши свого чоловіка, царя сарматів, вона оселилася на чарівному острові Ея. Лише Одіссей зміг зруйнувати її злі чари через рік після прибуття на острів.
Ясон — син Айсона, за дорученням Пелія, відправився із Фессалії за золотим руном до Колхіди, для чого спорядив Похід аргонавтів.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Страшні Богині прокльону, помсти і кари, що повставали проти злочинців і карали їх лише ради відновлення етичного порядку в світі (за грецькою міфологією) — дізнатися
Наймогутніший і вищий із Богів грецького народу, державний володар світу, батько Богів і людей (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня-покровителька породіль. У грецьких оповідях з’являється як рятівна, або як ворожа сила при народженні — дізнатися.
Велика матір Богів (за грецькою міфологією) — дізнатися