Едіп. Міфологія Давньої Греції
Едіп (за грецькою міфологією) — нащадок Кадма, з роду Лабдакидів, син фіванського царя Лая та Іокасти (або Епікасти), улюблений Герой грецьких народних оповідей і трагедій. Зважаючи на їх кількість дуже важко уявити міф про Едіпа у його первинному вигляді. Згідно найбільш поширеної оповіді, оракул передбачив Лаю народження сина, який вб’є його самого, одружиться на власній матері і зганьбить весь будинок Лабдакидів. Тому, коли в Лая народився син, батьки, проткнув йому ноги і зв’язавши їх разом (чому вони опухли), відіслали його на Кіферон, де Едіпа знайшов пастух. Він прихистив хлопчика і приніс його згодом в Сікіон, або Коринф, до царя Полібу, який виховав його, як власного сина. Отримавши одного дня на бенкеті докір у сумнівності свого походження, Едіп звернувся за роз’ясненнями до оракула і отримав від нього пораду — остерігатися батьковбивства і кровозмішення.
Внаслідок цього Едіп, який вважав Поліба своїм батьком, покинув Сікіон. На дорозі він зустрів Лая, затіяв з ним сварку і в запальності вбив його і його свиту. У цей час Фіви спустошувало чудовисько Сфінкс, яке завдавало декілька років підряд кожному загадку і пожирало усіх, хто її не відгадував. Едіп мав вдачу розгадати цю загадку (яка істота вранці ходить на чотирьох ногах, опівдні на двох, а увечері на трьох? Відповідь — людина), унаслідок чого Сфінкс кинувся із скелі і загинув. У вдячність за позбавлення країни від тривалого лиха фіванські громадяни зробили Едіпа своїм царем і дали йому у дружини вдову Лая, Іокасту — його власну матір. Незабаром подвійний злочин, здійснений Едіпом відкрився, і Едіп у відчаї виколов собі очі, а Іокаста позбавила себе життя. За давньою оповіддю (Гомер, «Одіссея»), Едіп залишався царювати у Фівах і помер, переслідуваний Ериніямі. Софокл розповідає про кінець життя Едіпа інакше: коли відкрилися злочини Едіпа, фіванці вигнали старезного і сліпого царя Едіпа з синами (Етеоклом і Полініком) з Фів, і він у супроводі своєї доньки Антігони відправився до містечка Колон (у Аттиці), де у святилищі Ериній, які нарешті завдяки втручанню Аполлона вгамували свій гнів, кінчив своє повне страждань життя. Пам’ять про нього вважалася священною, а могила його була одним з палладіїв Аттики. Як дійова особа, Едіп виведений в трагедіях Софокла «Цар Едіп» і «Едіп в Колоні», в трагедії Еврипіда «Фінікійки» і в трагедії Сенеки «Едіп». Було немало і інших поетичних творів, що займалися долею Едіпа.
Едіп і Сфінкс (Жан Огюст Домінік Енгр, 1808)
Едіп і Сфінкс (Гюстав Моро, 1864)
Повернутися на сторінку «Міфологія у мистецтві»
Едіп. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Тифон — могутнє чудовисько, породжене Геєю, уособлення вогненних сил землі і її випарів, з їх руйнівними діями. Тифон був народжений Геєю і Тартар, зображувався як істота із сотнею драконівських голів, з людським тулубом, покритим пір’ям; замість ніг у чудовиська були зміїні кільця.
Харібда — чудовисько, що мешкає у вузькій протоці під скелею, на якій зростає смоковниця. Чудовисько у вигляді страшного виру. Тричі в день Харібда заковтує чорну воду, а потім її викидає. З водою вона може ковтати і цілі кораблі разом з моряками.
Химера — трьохголове чудовисько, дитя Єхидни і Тифона. Це чудовисько мало три голови: одна була левова, друга — козина, зростала на спині, а третьою — зміїною — закінчувався хвіст істоти.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Аркадський Бог пасовищ, виконавець волі Зевса, великий винахідник, заступник промисловості, Бог доріг, путівник і провідник мертвих (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня роси (за грецькою міфологією) — дізнатися
Бог сну (за грецькою міфологією) — дізнатися
Богиня, уособлення згубної самовпевненості, нахабства і непомірної гордині (за грецькою міфологією) — дізнатися