Евандр. Міфологія Давньої Греції

Евандр. Міфологія Давньої Греції

Евандр (за античною міфологією) — син Нікострати і аркадського царя Палланта (існує міф, що батьком Евандра був Гермес). Мати вмовила Евандра вбити свого земного батька, а коли аркадці вигнали їх обох, відправилась із сином до Італії. Там, за півстоліття до початку Троянської війни, Евандр з матір’ю збудували укріплене містечко на горбі, який пізніше назвали Паллатін. Місто було назване чи на честь батька, чи на честь доньки Палланти, спокушеної Гераклом і пізніше там схороненої. Місце це обрала Нікострата, що володіла даром пророцтва і яку в Італії стали звати Кармента. Незабаром Евандр став могутнім царем в Італії. У нього гостював Геракл, коли гнав через Італію корів Геріона. На італійський зразок Евандр ввів культ аркадського Пана під ім’ям Фавна, а також культи Церери, Вікторії, Карменти, кінного Нептуна, Геркулеса Непереможного (Діон Кассій; Вергілій). Евандр вітав прибулого до Італії Енея, якому передбачив велику долю Риму (Вергілій). Коли між Енеєм і вождем місцевого племені рутулів Турном спалахнула війна, Евандр став союзником Енея і надав йому загін під командуванням свого сина Палланта, вбитого в бою. Евандру був присвячений вівтар на римському пагорбі Авентіна, де на його честь щорік приносили жертви (Діон Кассій).
За італійською легендою, Евандр був сином Гермеса і аркадської Німфи. За шістдесят років до початку Троянської війни, він покинув свою батьківщину, аркадське місто Паллантій, і прибув до Італії. За часів царювання Фавна Евандр оселився на місці майбутнього Рима, і назвав пагорб, на якому він оселився, за ім’ям своєї батьківщини Палаціумом. Евандр навчив аборигенів, що тут мешкали, письменам і музиці і заснував на честь Пана свято Луперкалій. За загальноприйнятим тлумаченням німецького історика Альберта Швеглера («Історія Риму»), Евандр — не що інше, як грецький переклад латинського слова Faunus, а Пан, Фавн, Луперк і Евандр — одне й те саме божество.

Евандр з Фокіди (у давнину) — академічний філософ, що жив наприкінці III століття до нашої ери, учень Лакіда і наступник його на посаді схоларха академії. З вигадувань Евандра нічого не збереглося.

Евандр. Міфологія Давньої Греції

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Геліос — Бог Сонця. Син Титанів Гіперіона і Феї (за Гесіодом і Апполодором), брат Селени і Еос. Відноситься до прадавніх доолімпійських Богів. Оскільки Геліос знаходиться над усіма, високо в піднебессі, то бачить усі діяння людей і Богів.

Геката — Богиня ночі, володарка мороку. Геката володарювала над усіма привидами і чудовиськами, нічними баченнями і чаклунством. Народилася в результаті шлюбного союзу Титану Перса і Астерії.

Гера (за грецькою міфологією) — цариця Богів, Богиня повітря, покровителька сім’ї і шлюбу.

Гермес — аркадський Бог пасовищ, виконавець волі Зевса. Гермес, великий винахідник, заступник промисловості, Бог доріг, путівник і провідник мертвих. У римській міфології йому відповідає Меркурій.


ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Богиня ранішньої зорі. Давні греки іменували її рум’яною зорею, рожевоперстою богинею Еос (за римською міфологією) — дізнатися

Бог царства мертвих, а також само царство (за грецькою міфологією) — дізнатися

Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв (за грецькою міфологією) — дізнатися

Бог війни, син Зевса і Гери (за грецькою міфологією) — дізнатися