Есак. Міфологія Давньої Греції
Есак (за грецькою міфологією) — син Пріама і Арісби, доньки Меропа. Отримавши від свого діда Меропа дар передбачення і тлумачення снів, Есак сповістив Пріама, що один із синів Гекуби (Паріс) накличе на Трою загибель, і радив Пріаму позбавитись від Паріса, як тільки Гекуба його народить. Есака не послухали, що згодом призвело до Троянської війни. Есак одружився на Астеропі, донці річкового Бога Кебрена. Після смерті своєї дружини, що сталося від укусу змії, Есак з горя намагався накласти на себе руки, кинувшись із скелі в морі, але Фетіда не дала йому загинути, обернувши його на птаха-нирка.
Овідій у своєму вигадуванні «Метаморфози» інакше розповідав цю історію. За Овідієм, матір’ю Есака була Німфа Алексіроя, донька річкового Бога Граніка. Одного дня троянський царевич Есак застав на березі прекрасну Німфу Гесперію, яка сушила на сонці своє розкішне пишне волосся. Полохлива Гесперія кинулась втікати, а Есак погнався за нею. Змія, що сховалася в траві вжалила Німфу в ногу і Гесперія померла на руках збожеволівшого від горя Есака. Хлопець не виніс цієї втрати і кинувся з високої скелі в морські хвилі. Тоді Боги обернули Есака на нирка.
Есак (за грецькою міфологією) — ватажок Кентаврів у свиті Діоніса.
Есак. Міфологія Давньої Греції
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Тефіда — вважалася Богинею, що дає життя всьому, що існує. Одне із прадавніх божеств, Титаніда, донька Геї і Урану, сестра і дружина Океана, мати потоків, річок і трьох тисяч Океанід.
Тітон — божество світла, спочатку, власне «полудень» (Лікофрон), «початок кінця дня» і навіть «світло, що вже згасло».
Тіхе — божество випадку. Не зустрічається в класичній міфології, створено в епоху еллінізму як свідоме протиставлення давньому уявленню про незмінну долю.
Фавн — одне із прадавніх національних божеств Італії. Багато італійських особливостей його характеру і культу втрачено внаслідок ототожнення його з грецьким Паном.
Фавоній — приємний весняний денний західний вітер в Римі, що починається в лютому.
ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?
Посейдон — володар морів. Син Кроноса (або Сатурну) і Реї, брат Зевса. Після перемоги над Титанами, при розділі панування над світом, став володарем морів. У римській міфології йому відповідає Нептун.
Прозерпіна — в давньоримській міфології Богиня підземного царства, що відповідає старогрецькій Персефоні, донька Юпітера і Церери, племінниця і дружина Плутона.
Рея — в античній міфології грецька Богиня, одна із Титанід, донька Урану і Геї, дружина Кроноса. Культ Реї вважався одним із древніх, але був мало поширений у Греції.
Сатурн (за римською міфологією) — одвічний давньоримський бог, культ якого був одним із найпоширеніших в Італії. Відповідає грецькому Кроносу.